Гасіння природних пожеж. Для гасіння лісових пожеж застосовують наземну та авіаційну пожежну техніку, а з метою припинення поширення вогню - вирубку дерев, оборювання осередків пожеж. При гасінні торф'яних пожеж вогонь зупиняють, влаштовуючи канави шириною 0,7-1 м та глибиною до мінерального грунту або грунтових вод.
Ліквідація наслідків землетрусів передбачає:
- інженерну розвідку об'єктів, що потрапили в зону руйнувань;
- створення проїздів до об'єктів рятувальних робіт;
- розборку завалів та рятувальні роботи;
- укріплення або обвалення конструкцій, будинків та споруд, що загрожують обвалом;
- забезпечення життєдіяльності потерпілого населення,
- проведення аварійних робіт, в першу чергу, на комунально-енергетичних мережах.
Розборка або обвалення стін та інших конструкцій будівель, що зазнали сильних руйнувань, проводиться під час рятувальних робіт або коли відновлення будівель недоцільне. Роз-борка та обвалення виконується вручну, за допомогою технічних засобів, методом підриву та комбінованим методом. Спосіб руйнування залежать від структури, матеріалів і характеру пошкоджень цих конструкцій, щільності забудови території, наявних сил, засобів тощо. Завали, під якими опинились люди, як правило, розбирають вручну або поєднують із застосуванням механізмів.
Аварії на газових мережах ліквідовують в першу чергу, адже через такі аварії можуть виникнути небезпечні отруєння людей, пожежі і вибухи. Небезпеку не складно усунути, відключивши ділянку газової мережі на газорозподільній станції, а в пошкоджених будинках - на стояку або на вході в будинок. Усі аварійні роботи на газових мережах виконуються в ізолюючих протигазах спеціалістами аварійно-технічних команд.
При аваріях на водопровідних та енергетичних мережах також, в першу чергу, застосовують відключення.
Невідкладні роботи на гідротехнічних спорудах передбачають укріплення діючих або зведення тимчасових захисних споруд та боротьбу з утворенням заторів.
При аварії з викидом радіоактивних речовин необхідно чітко стежити за часом перебування людей на зараженій місцевості та захищеності від радіоактивного пилу. Населенню і формуванням ЦО рекомендується проводити йодну профілактику.
Аварії з викидом отруйних речовин в повітря інколи можна нейтралізувати осадивши газ водою або парою. Всі роботи виконуються у засобах захисту, а при високих концентраціях токсичних речовин у повітрі із застосуванням ізолюючих протигазів.
7.3. Обеззаражування споруд, техніки, предметів та спеціальна обробка людей
Забруднення радіоактивними та зараження отруйними і біо-логічнонебезпечними речовинами під час відповідних надзвичайних ситуацій вимагає проведення комплексу робіт щодо очищення споруд, техніки, товарів, в т.ч. харчових продуктів, обробки засобів індивідуального захисту, що використовувалися під час ліквідації наслідків аварії.
Обеззаражування проводиться за такою послідовністю:
1) Обеззаражування території об'єкту;
2) Обеззаражування будинків та приміщень;
3) Обеззаражування тари, технологічного устаткування, посуду;
4) Обеззаражування продовольчих товарів, води та непродовольчих товарів.
Для обеззараження використовуються технічні засоби для миття та видалення бруду з поверхні предметів, а також для видалення верхнього забрудненого шару, а саме:
o поливо-мийні машини, обприскувачі, пожежні машини;
o бульдозери, грейдери, спеціальні дорожні машини;
o гідропульти;
o ручні обприскувачі;
o пилососи, щітки, скребки та ін.
Залежно від виду небезпечних речовин, які потрібно видалити та нейтралізувати, обеззараження поділяється на дезактивацію, дезінфекцію та дегазацію.
Дезактивація - видалення радіоактивних речовин.
Дезактивацію проводять, знімаючи верхній забруднений шар поверхні, змітаючи забруднення, при цьому доцільно використовувати пилососи, змиваючи радіоактивні речовини. Для підвищення ефективності змивання використовують кислоти, луги, фосфат натрію, трилон Б, щавелеву та лимонну кислоти, солі цих кислот, аміачну воду (20-24%), водні розчини мила (50 г мила на
10 л води), водні розчини (0,3%) синтетичних миючих засобів (пральні порошки).
Дегазація - видалення та нейтралізація отруйних та сильнодіючих речовин.
Дегазація може проводитись хімічним або механічним способом. Хімічний спосіб передбачає застосування дегазуючих розчинів, механічний - зрізання і видалення верхнього зараженого шару. До дегазуючих речовин відносяться хімічні сполуки, які вступають в реакцію з отруйними речовинами і перетворюють їх в нетоксичні сполуки. Для дегазації застосовують речовини окислювально-хлоруючої дії (гіпохлориди, хлораміни) і лужні (їдкі луги, соду, аміак, солі амонію тощо), а також такі спеціальні розчини як: дегазуючий розчин № 1, що містить 5% розчину гексахлормеламіну або 10% розчину дихлораміну в дихлоретані, він призначений для дегазації БОР типу іприт і У-газів; дегазуючий розчин № 2 - водний розчин 2% їдкого натру, 5% мо-ноетамоламіну та 20% аміаку і призначений для дегазації БОР типу Зоман.
Дезінфекція - знищення хвороботворних мікробів та нейтралізація токсинів.
Дезінфекцію проводять хімічним, фізичним, механічним або комбінованим способом.
Хімічний спосіб передбачає застосування спеціальних дезін-фікуючих речовин, що знищують хвороботворні мікроорганізми і руйнують біотоксини.
Для дезінфекції, а також часто і для дегазації, застосовують такі речовини та їх розчини:
o хлорне вапно,
o водний розчин хлорного вапна,
o їдкий натр (каустична сода),
o водний розчин їдкого натру (10%),
o формальдегід (35-40% водний розчин),
o перекис водню,
o спеціальні препарати.
Фізичний спосіб дезінфекції використовується переважно для невеликих предметів, білизни, посуду. Він передбачає застосування тривалої дії високих температур (кип'ятіння, нагрівання в автоклаві, використання перегрітої пари, відкритого вогню тощо) з метою знищення мікроорганізмів та руйнування токсинів.
Механічний спосіб передбачає видалення мікроорганізмів та токсинів разом з верхнім шаром предметів або їх миття. Цей спосіб потребує утилізації забруднених речовин і води.
Для перевірки якості дезінфекції проводять бактеріологічні дослідження.
Під час проведення робіт з обеззараження необхідно дотримуватися таких заходів безпеки:
o всі роботи повинні виконуватися в засобах індивідуального захисту;
o в зоні РР зараження здійснювати контроль за одержаними дозами опромінення;
o в зоні хімічного зараження уникати застою ОР, в приміщенні працювати з відчиненими дверима та вікнами;
o в період роботи не пити води, не їсти, не палити і не знімати засобів індивідуального захисту (ЗІЗ);
o на відкритій місцевості під час проведення робіт знаходитись з навітряної сторони по відношенню до зараженого об'єкта (предмета);
o для уникнення перегріву тіла необхідно дотримуватися гранично допустимого часу безперервної роботи в захисному одязі;
o знімати ЗІЗ тільки у спеціально відведених місцях після спеціальної обробки;
o після проведення робіт провести обеззараження інструменту, приладів.
Дезактивація території, приміщень, устаткування та інвентарю.
Територію з твердим покриттям дезактивують, змітаючи попередньо зволожений радіоактивний пил, після цього миють, як правило, застосовуючи спеціальну техніку.
Радіоактивний пил та забруднена вода повинні підлягати переробці на спеціальних комбінатах та подальшому захороненню.
Територію без твердого покриття дезактивують шляхом видалення верхнього шару грунту товщиною 5-10 см, а взимку верхнього шару снігу 5-20 см. Зрізаний грунт чи сніг відвозять в спеціально відведені місця для захоронення.
Дезактивацію зовнішніх стін будинків та дахів проводять, змиваючи радіоактивний пил водою або спеціальними розчинами.
Для дезактивації внутрішніх приміщень застосовують пилососи, проводять вологе прибирання тощо.
Дегазація території, будинків, устаткування та інвентарю.
Територію з твердим покриттям дегазують сухим хлорним вапном, згодом поливаючи його водою, грунтові площадки після застосування хлорного вапна (0,2-0,3 кг/м2) перекопують на глибину 3-5 см або засипають шаром грунту 8-10 см. Зимою знімають верхній шар снігу товщиною 5-20 см.
Зовнішню поверхню будинків і споруд дегазують водою або дегазуючим розчином, внутрішні приміщення-шляхом розбризкування дегазуючих розчинів з наступним миттям водою і провітрюванням.
Обеззараження транспортних засобів і техніки проводиться на станціях обеззараження транспорту, які, переважно, організуються базі підприємств автосервісу.
На предметах отруйні речовини видаляють тампонами, змоченими в дегазуючих розчинах. Деколи для дегазації використовують відкритий вогонь.
Для дегазації дрібних металевих предметів застосовують кип'ятіння протягом 30-40 хвилин.
Дезінфекція. Територію, будинки дезінфікують 20%-м розчином хлорного вапна та іншими дезінфікуючими речовинами; устаткування та інвентар обробляють 6%-м розчином перекису водню; металевий інвентар та посуд - кип'ятять в 2%-му розчині кальцинованої соди протягом 1,5 год. після чого промивають водою.
Санітарна обробка передбачає комплекс заходів щодо знезараження населення та особового складу формувань цивільної оборони від радіоактивних, отруйних речовин та хвороботворних мікроорганізмів.
За правилами проводять повну та часткову санітарну обробку.
Часткова санітарна обробка передбачає механічне очищення, миття та обробку засобами, що входять до індивідуальних протихімічних пакетів відкритих ділянок шкіри, зовнішніх поверхонь одягу, взуття, засобів індивідуального захисту. Як правило, часткову обробку проводять в зонах зараження та забруднення.
При повній санітарній обробці, крім загального обеззараження і миття тіла, замінюється одяг і білизна.
Санітарна обробка особового складу формувань та населення проводиться в санітарно-обмивних пунктах, що, як правило, формуються на базі бань, санперепускників, душових, можливе влаштування тимчасових пунктів в польових умовах.
Взуття, одяг, білизну та засоби захисту обробляють у відділеннях обеззараження. Станції обеззараження одягу влаштовують на базі хімчисток, побутових комбінатів, а деколи підприємств, що мають печі та автоклави.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА