Ринок праці - Волкова О.В. - Тести поточного контролю знань по темі 10

1. Залежно від типу відносин між найманими працівниками та роботодавцями, та механізму регулювання цих відносин, ринок праці може бути:

а) жорстким або гнучким;

б) з мікроекономічною та макроекономічною гнучкістю;

в) з стандартними та нестандартними робочими місцями;

г) з професійною та географічно мобільністю праці.

2. Забезпечення політики повної зайнятості та добре розробленої системи соціального страхування — це така характеристика жорсткого ринку праці, як:

а) гарантія зайнятості;

б) стабільність зайнятості;

в) забезпечення трудящих стабільними доходами;

г) стабільність змісту роботи.

3. Жорстка регламентація звільнення, встановлення значних витрат підприємців в разі звільнення працівників — це така характеристика жорсткого ринку праці, як:

а) гарантія зайнятості;

б) стабільність зайнятості;

в) забезпечення трудящих стабільними доходами;

г) стабільність змісту роботи.

4. Узаконення статусу профспілок та їх прав, розробка систем оподаткування і допомоги, які гальмують процес поляризації доходів — це така характеристика жорсткого ринку праці, як:

а) гарантія зайнятості;

б) стабільність зайнятості;

в) забезпечення трудящих стабільними доходами;

г) стабільність змісту роботи.

5. Строге дотримання встановлених класифікацій робіт та їхньої адекватності тарифікації працівників — це така характеристика жорсткого ринку праці, як:

а) гарантія зайнятості;

б) стабільність зайнятості;

в) забезпечення трудящих стабільними доходами;

г) стабільність змісту роботи.

б. Можливість ринку праці пристосуватись до мінливих умов за рахунок переходу працівників від однієї форми зайнятості до іншої, широкого спектру умов найму, організації заробітної плати, додаткових виплат, робочого часу, форм і методів праці передбачає:

а) ринок праці;

б) розвинутий ринок праці;

в) гнучкий ринок праці;

г) жорсткий ринок праці.

7. Визначення жорсткості чи гнучкості ринку праці проводиться за такими аспектами:

а) витрати на робочу силу;

б) форми зайнятості та режими робочого часу;

в) рівень впливу профспілок та держави на ринок праці;

г) професійна та географічна мобільність робочої сили.

8. Макроекономічну та мікроекономічну гнучкість передбачає гнучкість:

а) витрат на робочу силу;

б) форм зайнятості та режими робочого часу;

в) рівнів впливу профспілок та держави на ринок праці;

г) професійної та географічної мобільності робочої сили.

9. Ув'язку заробітної плати з результатами діяльності підприємства, з особистими досягненнями працівників передбачає:

а) мікроекономічна гнучкість;

б) професійна мобільність;

в) географічна мобільність;

г) макроекономічна гнучкість.

10. Залежність величини заробітної плати від складності праці, її відповідальності, співвідношення попиту та пропозиції на певні трудові послуги; наявність різних доплат та компенсацій; надбавок за продуктивність вище норми, особистий внесок у підвищення ефективності виробництва, високу якість продукції, виконання термінових і відповідальних завдань; премії за якісне і своєчасне виконання робіт та за особистий внесок працівника в загальний результат діяльності підрозділу або підприємства; соціальні виплати та виплати дивідендів передбачає:

а) мікроекономічна гнучкість;

б) професійна мобільність;

в) географічна мобільність;

г) макроекономічна гнучкість.

11. Гнучкість витрат на робочу силу, що передбачає: наявність чотирьох основних частин у системі оплати праці: прямих виплат (базової ставки та надбавки), непрямих виплат (компенсацій), бонусів (премій), передпенсійних виплат; проведення переговорів щодо розміру заробітної плати безпосередньо зі своїми працівниками; дотримання принципів трудової моралі, яка характеризує загальноприйнятий порядок внутрішньофірмової поведінки в разі виникнення економічних труднощів; скорочення заробітної плати, починаючи згори, із добровільною подачею заяв ви-сокооплачуваними працівниками на зниження своєї заробітної плати; припинення найму нової робочої сили; звернення керівництва фірми до персоналу з проханням добровільно залишити роботу з одержанням вихідної допомоги тощо, характерна для:

а) американської моделі ринку праці;

б) японської моделі ринку праці;

в) шведської моделі ринку праці;

г) французької моделі ринку праці.

12. Під макроекономічною гнучкістю розуміють зміни заробітної плати залежно від динаміки таких показників, як:

а)ВВП;

б) рівень зайнятості;

в) інфляція;

г) рівень вивільнення працівників на підприємстві.

13. Взаємозамінність працівників у періоди "пікових" навантажень, відпусток, хвороб, що дозволяє виконувати кілька видів робіт протягом робочого дня, знижуючи при цьому монотонність роботи і підвищуючи інтерес до неї, передбачає:

а) гнучкість форм праці;

б) професійна мобільність;

в) географічна мобільність;

г) міжрегіональна мобільність.

14. Гнучкість форм зайнятості досягається за рахунок:

а) нестандартних режимів робочого часу;

б) нестандартних робочих місць;

в) нестандартної організації праці;

г) мікроекономічної гнучкості.

15. До нестандартних режимів робочого часу відносять:

а) неповний робочий час та його різновиди (скорочений робочий тиждень, альтернативний робочий час, поділ одного робочого місця між двома працівниками);

б) гнучкий робочий рік;

в) стиснутий робочий тиждень;

г) графіки гнучкого робочого часу.

16. До гнучких форм зайнятості на роботах з нестандартними робочими місцями та організацією праці належать:

а) надомна праця;

б) робота за викликом;

в) громадські роботи;

г) вторинна зайнятість.

17. Нестандартні організаційні форми зайнятості включають такі форми зайнятості, як:

а) надомна праця;

б) тимчасові працівники;

в) громадські роботи;

г) вторинна зайнятість.

18. Громадські роботи проводяться:

а) Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування;

б) Державним центром зайнятості;

в) Міністерством праці та соціальної політики;

г) обласними державними адміністраціями.

19. Вторинна зайнятість включає:

а) сумісництво;

б) діяльність за контрактом, замовленням;

в) репетиторство, приватні уроки;

г) самозайнятість.

20.3 боку держави перехід до гнучкості витрат на робочу силу може бути забезпечений у такі способи:

а) скорочення (і навіть заборона) індексації заробітної плати в зв'язку зі зростанням вартості життя;

б) зниження (а інколи й ліквідація) розмірів виплат підприємців в обов'язкові фонди соціального забезпечення;

в) відмова від систематичного підвищення мінімальних рівнів заробітної плати;

г) ускладнення процедур отримання і скорочення розмірів різних видів соціальної допомоги.