Естетика - Газнюк Л.М. - Кіномистецтво

Однією з головних видових ознак кіномистецтва є єдність просторово-часового відображення дійсності в її русі, в усій багатоманітності відношень та зв'язків. Кінематограф як вид мистецтва відрізняється від інших своєю синтетичністю. У ньому синтезовані естетичні якості літератури, театру, образотворчого мистецтва, фотографії, музики, досягнень в сфері оптики, механіки, хімії, фізіології. Популярність кінематографа полягає у властивій тільки йому сукупності та багатоманітності виразних засобів. Кіно, зародившись на рубежі ХГХ-XX століть, виникло під впливом потреби суспільства осмислити свою історію, життя та діяльність розвивалось у руслі культури XX століття, тому його стилі та напрямки відповідають основним стилям мистецтва XX століття.

Кіномистецтво історично поділяється на такі види:

o художній (ігровий) кінематограф, який реалізує засобами виконавчої творчості задум кінодраматичного твору, чи адаптованого твору поезії чи прози;

o документальний, який є особливим видом образної публіцистики;

o мультиплікація чи анімація, що оживляють графічні та лялькові персонажі;

o науково-популярний кінематограф, який використовує засоби всіх трьох жанрів для популяризації знань.

Кіномистецтво багатогранне за жанрами, але для сучасного кіно характерна тенденція до їх взаємопроникнення, що реалізуються в основному засобами новаторських заходів.

Важливо зазначити, що розвиток аудіовізуальних технологій сприяв появі глобальних засобів масової комунікації, які поступово перетворилися в потужні фактори впливу на культурно-естетичну сферу життя людства. Сучасна людина формується під впливом цих технологій. Сучасне телебачення - найвпливовіший сектор мас-медійних структур.

Так, в 1970-1980 роках телебачення демонструвало широку палітру суспільних інтересів, із врахуванням ідеологічних вимог того часу. При цьому належна увага приділялась питанням морально-етичного, естетичного виховання. Аналіз сучасного телебачення свідчить про ціннісну зміну орієнтирів. Наприклад, реклама формує виключно споживацькі схильності, програми вістей спекулюють на гарячих темах політичних скандалів, різноманітних катастроф. Постійні розважальні шоу свідчать про те, що головною функцією телебачення стає розважальна функція. Але всі ці тенденції є характерними для сучасної соціальної реальності. Сучасні кінофільми виховують "сучасну" людину, яка повинна орієнтуватися в плинному світі та вміти вистроїти власний життєвий сценарій.

Архітектура - мистецтво створювати будови і споруди, що формують просторове середовище для життя і діяльності людей. Архітектура є водночас формою матеріальної культури і одним з видів мистецтва. На відміну від живопису чи скульптури архітектура не зображує щось, існуюче поза твором. Основними засобами створення художнього образу в архітектурі є формування простору і виявлення конструктивної системи будівлі чи ансамблю будівель, співвідношення частин і цілого, кольору і фактури.

Архітектура здатна виразити у художніх образах уявлення людини про світ, час, велич, радість, самотність та інші почуття.

Функціональні, конструктивні і естетичні якості архітектури (користь, міцність і краса) взаємопов'язані, хоча зв'язок цей по-різному виявляється в різні історичні періоди, в залежності від призначення споруд, від регіональних, культурних особливостей та традицій.

Розрізнюють три основні види архітектури:

o об'ємні споруди (культові, суспільні, промислові, житлові та інші приміщення);

o ландшафтна архітектура (альтанки, місточки, фонтани та інше);

o будівництво міст - створення нових міст та реконструкція старих. Художні образи архітектури відіграють значну роль у духовному

житті суспільства. Найважливіша особливість виховного, формуючого естетичний світогляд впливу архітектури - та, що її твори органічно входять до сучасної культури як частина соціального середовища. Вплив архітектури на естетичну свідомість є постійним та довготривалим. Середовище, створене мистецтвом і працею минулих та сучасних поколінь є сферою буття людини, яка є такою ж необхідною як і природне середовище.

Естетично формуючи життєве середовище суспільства, архітектура виражає за допомогою специфічних художніх засобів пануючі уявлення своєї епохи, ідеї та пріоритети суспільства. Історичний розвиток архітектури - від первісних споруд, стародавніх єгипетських та мексиканських пірамід, печерних храмів Індії та Китаю, від античних акрополів і форумів, середньовічних храмів та фортець - до палаців та паркових ансамблів епохи Відродження, бароко і класицизму, до новітньої архітектури XXI століття, визначався конкретним призначенням та художньо-стильовими системами свого часу.

Архітектура є основою для об'єднання скульптури, живопису та інших видів художньої творчості

Сучасний рівень розвитку техніки, використання желізобетону, скла, пластичних мас та інших нових матеріалів дають можливість створювати незвичайні форми будівель у вигляді кулі, спіралі, квітки, колоса і тому подібне.

Архітектори створюють для людської життєдіяльності художньо організований простір, який є можливим середовищем для синтезу мистецтв (ансамбль). Всесвітньо відомі архітектурні споруди та ансамблі запам'ятовуються як символи міст та країн.

Естрада та цирк - синтетичні видовищні мистецтва, які мають свою специфіку, спосіб соціального функціонування. Як синтетичні, вони належать до так званих конгломератних мистецтв, тобто таких, де між окремими елементами немає жорсткого зв'язку, тому їх називають ще колажними мистецтвами, або мистецтвами "малих форм".

Витоки обох мистецтв - у народній культурі минулого: веселих ярмаркових виставах з акробатичними та атлетичними вправами, піснями, танцями, фокусами, жонглюванням тощо.

Естрадний концерт може складатися з номерів одного жанру або сполучати різні жанри: художню декламацію, пісню, пантоміму, драматичні сценки, танці, номери оригінально жанру. Естрада справляє значний виховний та формуючий естетичну свідомість вплив завдяки її великій популярності.

Специфічною рисою естради є безпосередній діалог з публікою, глядачі стають своєрідними партнерами митця. Увагу глядачів у цирковому мистецтві привертають, насамперед, незвичайні, ексцентричні. нелогічні і неможливі для повсякденного життя ситуації, трюки, що уявляються неможливими для звичайної людини. Цирк, один з найстародавніших видів мистецтва, був відомий вже в античній Греції та Римі. У Середньовіччі виник мандрівний цирк, що давав вистави на міських майданах, ярмарках. Саме у цю епоху він був найяскравішим втіленням карнавальної культури. Саме тоді формувалися начала великого мистецтва народної клоунади. Провідними жанрами сучасного цирку є: дресура, акробатика, еквілібристика, музична ексцентрика, клоунада, мистецтво ілюзії та інші.

Цирк та естрада займають особливе місце в естетичному та художньому вихованні особистості через легкість сприйняття та популярність.

Синтез мистецтв - поєднання, сполучення, злиття різних видів мистецтва або окремих елементів у межах одного виду. Цей процес притаманний усій історії розвитку художньої культури. Синтетичні мистецтва (театр, цирк, естрада, кінематограф, телебачення) за своєю структурою являють систему багатьох елементів, яка постійно збагачується за рахунок приєднання елементів інших видів мистецтв. Але завдяки такому синтезу з'являються принципово нові види мистецтва, унікальні та оригінальні.

В сучасному світі з'являються нові види мистецтва (бодіарт - тілесне мистецтво, відеоарт - відеомистецтво, дарк-арт - "темне мистецтво" тощо), які відображують специфіку сучасної реальності та формують особистість XXI століття.

Естетично вихована особистість здатна до сприймання та переживання художнього змісту творів усіх видів мистецтв.

Таким чином, різноманітні види мистецтва в умовах сучасного світу сприяють формуванню естетичної свідомості, що дозволяє конструювати, створювати, будувати свій життєвий шлях для кожної окремої людини з точки зору краси. Адже прожити "красиве життя" є нелегкою задачею, якими б не були естетичні ідеали. Таким чином, мова йде не тільки про естетичне виховання, але і про формування естетичної свідомості, естетичного світогляду.