Безпека життєдіяльності людини - Лапін В.М. - ВСТУП

Життя — це те, що люди більш за все прагнуть зберегти і менш за все бережуть.

Ж. Лабрюйєр

Трансформація українського суспільства на ринкових засадах пов'язана з низкою світоглядних питань принципового характеру, які ще не повною мірою знайшли своє осмислення як на теоретичному, так і на практичному рівнях. Серед таких питань — проблема забезпечення безпеки людини у навколишньому середовищі. Наприкінці XX — початку XXI століть ця проблема набуває все більшої гостроти. Це пояснюється особливостями нашого часу: глобальним забрудненням біосфери, великою кількістю промислових і транспортних аварій, високим рівнем виробничого і побутового травматизму, смертності, поширенням інфекційних захворювань, загрозливими масштабами соціально-політичних небезпек — тероризму, захоплення заручників та ін. Суспільство постійно зазнає великих втрат у вигляді людських жертв, матеріальних збитків, руйнуванні довкілля.

Відбуваються все більш відчутні суперечності між суспільством, природою і техногенною сферою.

Вплинути на зменшення таких суперечностей можна, змінивши певні поняття людської свідомості та відповідальності. У вирішенні цього важливого питання особливого значення набуває вивчення "Безпеки життєдіяльності" (БЖД) як дисципліни світоглядного значення, без якої сьогодні не можлива жодна професійна діяльність.

Завдання курсу "Безпека життєдіяльності" полягає у чіткому розумінні небезпечних і шкідливих чинників у ситуаціях, що виникають у середовищі проживання, навчання і праці людини.

БЖД — це ступінь захисту людини від небезпек різного характеру, де під терміном "небезпека" розуміють вплив на людину чинників, які можуть спричинити погіршення стану її здоров'я. Природа цих чинників може бути пов'язана з причинами природного характеру (землетруси, повіні, буревії, цунамі), соціально-економічного (екологічні катастрофи, інфекційні захворювання, тероризм, війни), а також з причинами техногенного характеру (аварії, катастрофи, вибухи).

Щороку в країні з різних причин погіршується стан здоров'я більше ніж 2,5 млн. людей, у тому числі смертельно — понад 76 000 осіб, або 250 осіб щодня. Кількість осіб, які загинули на 100 000 померлих у нашій державі, майже у 9—12 разів більша, ніж у розвинутих державах Європи.

За оцінкою Інституту економіки HAH України, щорічні витрати внаслідок травматизму становлять майже 8,5 млрд. грн., або понад 4 % валового внутрішнього продукту України.

Це — наслідок серйозних недоліків у навчанні як на виробництві, так і в освітніх закладах. Вивчення дисципліни БЖД у вищих навчальних закладах України стане важливим кроком у розширенні світогляду майбутніх фахівців (різних професій та спеціальностей) про безпеку людини та її захист у процесі виробничої і побутової діяльності, в умовах виникнення різного роду небезпек.

Процес навчання складається з теоретичних і практичних занять, що укладені відповідно до законодавства України та інших чинних нормативно-правових документів.

Як галузь наукових знань БЖД ґрунтується на знаннях природничих, гуманітарних і технічних наук. її ще не можна вважати наукою, бо вона не має власних наукових методів дослідження. Але БЖД як дисципліна світоглядного характеру є основою для вивчення інших наукових дисциплін.

Отже, досліджувати проблеми безпеки життєдіяльності неможливо без зв'язку з іншими науками, оскільки вони перебувають у складній взаємозалежності.

Викладання дисципліни має на меті:

— вивчення змісту, структури і взаємозв'язку життєдіяльності людини із середовищем її перебування;

— визначення чинників, причин і параметрів, що призводять до виникнення різного роду небезпек;

— визначення принципів і способів захисту людей в умовах імовірного виникнення небезпек різного походження;

— прищеплення практичних навичок щодо забезпечення життєдіяльності людини при виникненні небезпек.

Навчальний посібник складається з чотирьох розділів. У першому розділі "Теоретичні основи безпеки життєдіяльності людини" розкрито питання безпеки людини відповідно до Концепції Організації Об'єднаних Націй (ООН) "Про сталий людський розвиток". Визначено основні завдання навчальної дисципліни, її еволюційний шлях в Україні. Розглянуто структуру життєдіяльності та її характерні ознаки, принципи забезпечення життєдіяльності людини. Подано основні терміни і визначення та методика оцінки ризику ймовірних небезпек.

У другому розділі "Навколишнє середовище і життєдіяльність людини" розглянуто компоненти середовища життєдіяльності людини. Подано характеристику природної, техногенної, соціальної сфер, де відбувається діяльність людини. Висвітлено проблеми взаємодії людини з біосферою та її компонентами.

У третьому розділі "Негативні фактори середовища життєдіяльності" проаналізовано негативні фактори середовища життєдіяльності, їх вплив на здоров'я людини та заходи і засоби захисту від них.

У четвертому розділі "Забезпечення життєдіяльності населення" розглянуто правове регулювання безпеки життєдіяльності; захист населення в умовах надзвичайних ситуацій.

Кожний розділ посібника закінчується контрольними запитаннями для перевірки знань. Особливістю пропонованого посібника є орієнтація його на студентів. Було поставлено завдання написати коротку і змістовну книгу, яку захотів би прочитати кожен студент. Це послугувало нам підказкою у відповідному доборі матеріалу, а також статистичних даних, графіків і таблиць, додаткової інформації "Це цікаво знати", практичних порад і прикладів щодо захисту життя і здоров'я як в умовах повсякденного життя, так і в умовах екстремальних ситуацій. У кінці навчального посібника подано додатки, що є необхідним елементом, який допомагає під час повторення матеріалу та сприяє розумінню основних положень безпеки життєдіяльності.

При роботі над посібником автором було використано велику кількість літературних джерел, наукових напрацювань вітчизняних і зарубіжних учених у сфері наукових знань про безпечну життєдіяльність людини, а також рекомендації Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.