Корпоративна культура: діловий етикет - Тимошенко Н.Л. - 1.3. СВІТСЬКИЙ ТА ДІЛОВИЙ ЕТИКЕТ

В основі світського і ділового етикету лежить найдавніший принцип людських стосунків — взаємної поваги та взаємної ввічливості. Ввічливість була і лишається обов'язковою нормою як світського, так і ділового етикету. При цьому ввічливість, що лежить в їх основі, не є результатом випадку. Вона випливає з певних принципів та необхідності, що і визначає її вагу та цінність.

Маючи єдину основу, світський та діловий етикет характеризуються наявністю аналогічних кінцевих цілей — робити можливим володарювання гармонії у людських стосунках: діловий етикет — у робочих, професійних відносинах, світський етикет — у приватному житті. Світський етикет являє собою правила, згідно з якими ми будуємо свої щоденні стосунки з іншими людьми. Діловий етикет є кодом хороших ділових манер, які визначають, як саме окремі бізнесмени та компанії/фірми/ установи мають взаємодіяти між собою у численних ділових/робочих ситуаціях.

Спільним між діловим та світським етикетом є і те, що з розвитком людського суспільства вони також змінюються та розвиваються.

Усвідомлюючи, що між світським та діловим етикетом є різниця, часом важко визначити, у чому саме вона полягає.

Діловий етикет діє у певній сфері людського життя — сфері професійної діяльності. Світський етикет практикується в усьому суспільстві, в усіх його сферах. Виходячи з цього, не варто переносити правила ділового етикету у сім'ю, на взаємини з друзями. Водночас найбільш близькі стосунки передбачають прояв надзвичайної ввічливості.

Норми та правила світського етикету, основою яких є лицарство, політес, враховують стать і вік осіб, при цьому звання та посади є відносними цінностями. Принципи та норми ділового етикету основані на ієрархії та владі. При цьому посада та титул є абсолютними цінностями, на яких ґрунтується одне, з основних правил ділового етикету — дотримання порядку першості (перевага старшинства). Стать у цьому випадку не відіграє значної ролі.

Тут спостерігається різний підхід у діловому та світському етикеті до питання про особливий статус жінки в суспільстві і, виходячи з цього, про надання жінкам певних привілеїв та прояву щодо них знаків особливої уваги. У приватних стосунках титули, ранги відступають перед жінкою. У ділових відносинах спостерігається інший підхід, адже діловий етикет регулює відносини не стільки осіб, скільки влади. У зв'язку з тим" що у діловому етикеті статева належність не є вирішальною, чоловіки отримали рівність із жінками, виходячи з чого чоловік має зверхність, пріоритет у випадках, коли він обіймає посаду або займає положення, вищі, ніж жінка.

Відповідно до названого принципу ділового етикету співробітники (чоловік і жінка), які обіймають однакову посаду, мають відчувати рівне ставлення до них з боку колег, начальства, ділових партнерів та клієнтів. У робочій ситуації співробітниця не може отримувати переваг, як і не повинна відчувати нерівне ставлення до неї з боку представників протилежної статі, тільки тому, що вона жінка. Подібне ставлення чоловіків до жінки, з одного боку, буде виявом їх недостатньої поваги до неї як до професіонала (їй надаються переваги тому, що вона "слабка жінка"), а з іншого боку, може привести самих чоловіків (очевидно не знайомих з правилами та нормами ділового етикету) до неприємних ситуацій.

Представник однієї фірми прийшов на зустріч з керівником відділу компанії-партнера. Гість раніше не зустрічався з цією посадовою особою, знав лише її прізвище — Кононенко. Зайшовши до приймальні, гість побачив двох співробітників — чоловіка і жінку, які стояли біля столу. При цьому він помітив, що двері до кабінету керівника відділу відкриті. Зрозумівши, що потрібна йому особа вийшла, гість, привітавшись і бажаючи трохи перевести дух, звернувся до жінки з проханням дати йому склянку води (на вулиці було жарко). Отримавши воду, він подякував співробітниці і, повернувшись до чоловіка, запитав, чи скоро буде керівник відділу Кононенко. На що почув відповідь жінки (яку він залишив за спиною): "Я — керівник відділу Світлана Кононенко. А це наш провідний спеціаліст з відділу планування — пан Григоренко".

Нижче наводяться деякі додаткові принципи і норми ділового етикету, необхідні для урахування у щоденній роботі у змішаному колективі (зверніть увагу, що деякі з них не збігаються з правилами світського етикету, які використовуються у відповідних ситуаціях):

· У будь-якій компанії / будь-якій діловій ситуації найбільш важливою особою є клієнт чи покупець.

· Особа, яка обіймає нижчу посаду (має менше влади), представляється особі, яка обіймає вищу посаду (має більше влади). Ім'я найменш важливої особи (з точки зору справи, бізнесу) називається останнім.

· Двері притримуються для особи, яка обіймає найвищу посаду. Незалежно від того, у якому порядку група співробітників підійшла до дверей, їх притримує особа, що обіймає найнижчу посаду. (Ми завжди відкриваємо двері клієнту/ покупцю).

· Через двері, що обертаються першим проходить співробітник, який має найнижчу посаду. Він рухає двері і очікує на старших співробітників з іншого боку.

· Якщо всі пасажири виходять з ліфта, їх рух починається від дверей і у напрямку до задньої стінки, незалежно від статі присутніх.

· На ділових засіданнях стілець посувається лише для особи, яка фізично потребує такої допомоги.

· Слід допомагати одягнути верхній одяг як жінкам, так і чоловікам, якщо вони клієнти вашої компанії/фірми, або ж обіймають вищу посаду. При цьому не забудьте допомогти будь-кому, якщо ця особа має проблеми з одяганням.

· Господар/хазяїн сплачує за ділову їжу, незалежно від статі.

· Вітаючи будь-кого, підніміться (незалежно від статі особи, яку вітаєте).

· Слід запропонувати допомогу колезі, що потребує її, незалежно від того, жінка це чи чоловік (наприклад, запропонуйте взяти з рук кілька речей — книжок, файлів, якими колега переобтяжений/переобтяжена).

· Загальне правило для співробітниць, які діють у ділових ситуаціях, де присутні і колеги-чоловіки: не очікуйте від ваших колег-чоловіків такого самого ставлення (уваги, турботи), яке ви отримали б з їхнього боку у світській ситуації. При цьому, якщо ваш колега поводиться як лицар, дайте йому можливість проявити себе джентльменом і не демонструйте при цьому здивування або несхвальності його дій.

· Загальне правило для співробітників, які діють у ділових ситуаціях, де присутні і колеги-жінки: якщо ви ніколи не відсуваєте стілець, не цілуєте в щоку, не коментуєте зовнішній вигляд та ін. своїх колег-чоловіків, ви не маєте робити цього і щодо своїх колег-жінок.

· У ділових ситуаціях жінки, як і чоловіки, тиснуть руки (клієнтам, покупцям, діловим партнерам та ін.).

Очевидно, що навіть глибоке знання правил та норм світського етикету не можуть бути гарантією безпомилкового поводження в ділових ситуаціях, як і володіння правилами ділового етикету не завжди може бути достатнім у приватному житті. Для ділової людини, бізнесмена безумовною є необхідність вивчення та розуміння норм і правил як світського, так і ділового етикету, а також необхідність вироблення навичок та умінь їх правильного використання.

При цьому важливо усвідомлювати, що оволодіння нормами і правилами світського та ділового етикету не завжди може служити гарантією успіху у взаєминах приватних осіб та ділових людей. У кожній країні (а часом, в окремих її частинах) є додаткові елементи, які вносяться в діловий етикет і випливають із національних або релігійних традицій та звичаїв. Саме це може стати проблемою, викликати труднощі у ході співробітництва бізнесменів-представників різних країн, різних культур.

Світський етикет служить "мастилом для коліс, що рухають людське суспільство вперед". Хороші манери дають людям можливість жити в густозаселеному місці без конфліктів. Ввічливість, шанобливість та увага до оточуючих зменшують негатив та посилюють красу життя. Не будучи чимось штучно створеним, хороші манери є природною належністю цивілізованої людини.

Будь-яка організація або товариство повинні, якщо хочуть процвітати та досягати успіхів, діяти та співпрацювати за певними правилами хоч би з однієї причини — для запобігання хаосу. Тому необхідно, щоб контакти як між окремими бізнесменами, так і між цілими фірмами, установами та компаніями здійснювалися відповідно до загальноприйнятих правил, звичаїв та форм їх планової організації. Що і є діловим етикетом.