При аваріях на АЕС, на підприємствах атомної промисловості з викидом у зовнішнє середовище радіоактивних продуктів відбувається радіоактивне зараження за межами території станції. Це спричиняє опромінення населення і забруднення навколишнього середовища вище допустимого рівня, встановленого для нормальної роботи АЕС. При цьому на службовців АЕС впливає гама-опромінення. У разі отримання сигналу про аварію на АЕС робоча зміна ховається у сховищах, а населення — у захисних спорудах. При цьому одягаються засоби індивідуального захисту, береться запас їжі, води, предметів першої необхідності. Якщо обставини змушують людей ховатись у квартирах або у виробничих приміщеннях, то потрібно подбати про герметизацію: прикрити тканиною вікна, у будинках з пічним опаленням перекрити труби. Треба пам'ятати, що дози опромінення значно менші, якщо люди перебувають у будинках і спорудах. Стіни дерев'яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання у 2 рази, цегляного — у 10 разів, заглибленого укриття (підвали з покриттям із дерева) — у 7 разів, заглибленого укриття (підвали з покриттям з цегли або бетону) — у 40—100 разів. На зараженій місцевості потрібно поводитись дуже обережно: використовувати засоби індивідуального захисту, не ходити без потреби вулицею. Виходячи із сховища, необхідно вдягати засоби індивідуального захисту органів дихання й шкіри. Режим поведінки людей на місцевості, зараженій радіонуклідами, їх трудова діяльність, час перебування у сховищах, укриття та інші питання встановлюють органи самоврядування на підставі даних штабів ЦО. Проводиться обов'язкова медична профілактика шляхом прийому протирадіаційних препаратів до і після опромінення.
У зв'язку з тим, що територія в радіусі 30 км підлягає тривалому радіоактивному зараженню, основним засобом захисту є евакуація. У першу чергу евакуйовуються діти дошкільного віку. У цьому разі збірні евакопункти не створюються, а евакуація здійснюється безпосередньо від будинків. Евакуація проводиться на автомашинах і пішки у два етапи. На першому етапі людей підвозять транспортом до контрольно-перевірного пункту і висаджують там. На другому етапі евакуйовані проходять дозиметричний контроль, медичний огляд, якщо необхідно — санітарну обробку — і чистим транспортом розвозяться по пунктах розселення. Основним шляхом проникнення радіоактивних речовин в організм є органи дихання, травлення, шкіра. При проведенні ліквідації використовують протигази, респіратори, костюми Л-1. Одягати і знімати їх дозволяється тільки у спеціально відведених місцях. Після завершення робіт необхідно пройти дозиметричний контроль для визначення ступеня ураження засобів індивідуального захисту, шкіри, потім пройти санітарну обробку. На ураженій території заборонено їсти, пити, лежати і сидіти на землі.
Аварія на Чорнобильській АЕС спричинила не тільки збільшення кількості онкологічних захворювань серед населення, вона також стала причиною виникнення інших хвороб, що отримали назву "чорнобильський синдром". Це різноманітні психосоматичні захворювання, які прискорюють старіння і смерть. З цим явищем зіткнулись також японці після Хіросіми і Нагасакі.
Сьогодні на основі світового і вітчизняного досвіду розроблено систему захисту людини від уражаючих дій ядерного впливу. Ця система передбачає використання, передусім, природних факторів, які супроводжують повсякденне життя кожної людини, і визначає 12 правил захисту медицини. Ось деякі з них:
— генозахисне харчування (воно врятувало генофонд японців від наслідків Хіросіми і Нагасакі);
— очищення організму від радіонуклідів, хімічних і біологічних генотоксікантів;
— методи стимуляції захисних сил організму, біотехнологія генозахисної дії продуктів бджолярства;
— навчання методів корекції психіки (аутотренінг, медитація).
Контроль за грошима, забрудненими радіоактивними речовинами, які потрапляють у банківські установи
Техногенні небезпеки хімічного походження
Принципи гарантування техногенно-екологічної безпеки
3.2. Сучасні екологічні проблеми і здоров'я людини
Зв'язок між здоров'ям людини й атмосферою
Який вихід з цієї ситуації
Забруднення атмосферного повітря (на прикладі Львівської області)
Гідросфера і здоров'я людини
Водні ресурси Львівщини