Безпека життєдіяльності людини - Лапін В.М. - Літосфера Львівської області

Природна водозабезпеченість Львівщини вище середнього рівня в Україні і становить на 1 км 2 території 226 тисяч м3/рік (місцевий стік). У перерахунку на одного мешканця — близько 1,82 тисяч м3/рік.

За даними Львівського регіонального відділу Дністровського басейнового водогосподарського об'єднання, забруднювачами басейну рік Західний Буг — Вісла є: виробниче об'єднання "Сірка" (м. Шкло); завод "Хімволокно" (м. Сокаль); Львівводоканал тощо. Загальний скид в області становив 370,3 млн м3 стоків. Потужність очисних споруд наведено на рис. 3.2:

Рис. 3.2. Потужність очисних споруд, млн. м3

На стан водних ресурсів в області негативно впливають:

1. Скиди стічних вод з населених пунктів і окремих підприємств у поверхневі водойми без належної очистки.

2. Самовільний скид у водойми неочищених стоків.

3. Транзит нафти та нафтопродуктів транснаціональними продуктопроводами та нафтопроводами.

4. Відсутність навколо водних об'єктів водоохоронних зон та прибережно-захисних смуг.

5. Випадки відключення енергоживлення на очисних спорудах області.

За даними Волинського центру з гідрометеорології, стан поверхневих вод басейну ріки Західний Буг у пунктах контролю на території Львівської області не поліпшується. У пунктах спостереження с. Межиріччя (р. Рата), м. Червоноград (р. Солокія) зафіксовані перевищення ГДК по групі азоту і хімічна втрата кисню. У пунктах контролю басейну Дністра, що закріплені за Рівненським ЦГМ, якість води залишилась незмінною.

За даними Львівського регіонального відділу комплексного використання природних ресурсів Дністровського басейнового водогосподарського об'єднання, вміст радіо-цезію-137 у пробах води поверхневих водойм Львівщини не перевищував тимчасово допустимого рівня.

Наведені дані красномовно свідчать про обстановку гідросфери області. Тому населенню рекомендується користуватися побутовими фільтрами, колонками з артезіанською водою й обов'язково кип'ятити перед вживанням водопровідну воду.

Літосфера та здоров'я людини

Літосфера — зовнішня тверда оболонка Землі, яка охоплює земну кору й складається з осадових вивернених і метаморфічних порід. Особливе значення у складі літосфери Землі мають ґрунти.

Ґрунти — це органічно-мінеральний продукт багаторічної взаємо діяльності живих організмів, води, повітря, сонячного тепла та світла. Є одним із найважливіших природних ресурсів.

Ґрунти мають велике значення для життя людини. Вони є основним джерелом отримання продуктів харчування, очищають природні та стічні води, регулюють рослинний шар (покров) та водний баланс Землі. Близько 3/4 усіх ґрунтів земної кори мають понижену продуктивність. Для підвищення її ефективності необхідно вносити органічні та мінеральні добрива, поливати або проводити роботи з осушення перезволожених ґрунтів.

У межах літосфери періодично відбуваються різні процеси (зсуви, селі, обвали, ерозія), які мають величезне значення для визначення небезпек екологічного характеру у певному регіоні планети, які іноді спричиняють глобальні екологічні катастрофи.

Багато проблем завдає сільському господарству ерозія ґрунтів (видування родючого шару). Так, глибока оранка при освоєнні цілинних та перелогових земель у Казахстані на початку 60-х років XX століття призвела до повного вивітрення родючого шару ґрунту, внаслідок чого ґрунт став непридатним для землеробства.

Великою проблемою є і засолення ґрунтів, що призводить до осушення землі.

Надмірне застосування мінеральних добрив, отрутохімікатів також погіршило склад ґрунтів через накопичення в них хімічних речовин (азот, фосфор, фтор, солі важких металів, стронцій, цезій, радій, уран тощо).

Наявність деяких з них спричинена чорнобильською катастрофою. Надлишок у ґрунті сполук азоту, фосфору, сірки, з одного боку, зменшує родючість ґрунту, а з іншого — забруднює сільськогосподарську продукцію нітратами, фосфатами та іншими токсичними речовинами. Споживання таких продуктів небезпечне для життя людей.

Забруднення ґрунту — це процес потрапляння в нього різних хімічних речовин, токсикантів, відходів господарської діяльності людини в розмірах, які перевищують їх звичайну кількість, необхідну для участі в біологічному кругообігу. У зв'язку з інтенсивним і зростаючим забрудненням ґрунтів хімічними речовинами розроблені гранично допустимі концентрації (ГДК) деяких шкідливих речовин у ґрунті (табл. 3.9).

Процес концентрації в ґрунті низки хімічних елементів (мідь, свинець, кобальт, олово, цинк, срібло, нікель, хром, ванадій, молібден) характерний для багатьох регіонів України поблизу більшості великих промислових підприємств.

Посилюється забруднення ґрунтів твердими відходами (пакувальними поліетиленовими матеріалами, непридатною побутовою технікою, папером, консервними банками, склом, будівельним сміттям, старими автомобілями тощо). За даними ООН, такі відходи щорічно становлять 500—600 кг на душу населення. Тому

Таблиця 3.9. Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у ґрунтах

тепер загострилась проблема переробки побутового сміття.

У результаті забруднення ґрунту у рослинах збільшується вміст радіоактивного цезію-134 та цезію-137. Як наслідок, його концентрація у рослинах у 70—100 разів більша, ніж у ґрунті, що робить їх абсолютно непридатними до споживання.

Головні джерела забруднення літосфери:

— застосування пестицидів та мінеральних добрив;

— промисловість, автотранспорт;

— стічні води, відходи побуту й атмосферне забруднення;

— накопичення у ґрунті радіонуклідів, особливо після катастрофи на Чорнобильській АЕС.

Основними заходами щодо боротьби із забрудненням ґрунту є: досконалість технологічних процесів у виробництві; раціональна технологія обробітку ґрунту (зменшення навантаження техніки, дотримання протиерозійних сівозмін, використання органічних добрив, безплужний обробіток земель тощо).

Літосфера Львівської області

Основними проблемами з охорони земельних ресурсів в області є охорона земель від впливу водної ерозії ґрунтів та рекультивація порушених земель.

2004 року площа земель, які знаходяться в передкризовому стані, зумовленому водною ерозією, становила близько 169 тисяч га.

За даними Львівської проектно-пошукової станції хімізації сільського господарства, на вміст солей важких металів (кадмій, свинець, цинк, мідь, ртуть, марганець) було обстежено 140 тисяч га сільськогосподарських земель. Проаналізовано 1278 проб ґрунтів. Виявлено перевищення (майже вдвічі) нормативного вмісту міді у 10 пробах та у 19 пробах цинку.

На залишки пестицидів було проаналізовано 4168 ґрунтів. Понаднормативного вмісту гербіцидів не виявлено. Вміст радіонуклідів у ґрунтах аналізувався на 20 основних та чотирьох додаткових контрольних точках, що охоплюють усі райони області. Гамма-фон сільськогосподарських угідь становив 4—13 мікро-рентген за годину. Вміст радіонуклідів цезію-137 і стронцію-90 не перевищував природного фону.

Забруднення навколишнього середовища негативно впливає на здоров'я населення Львівщини. Як свідчать останні дослідження, кількість хвороб, пов'язаних із забрудненням навколишнього середовища, зростає.

Однозначного і безпосереднього зв'язку між станом забруднення навколишнього природного середовища і станом захворюваності населення області не простежується. Проте, наприклад, захворюваність дітей гіпоплазією зубів у смт Соснівка Львівської області пов'язана з великим техногенним навантаженням на цей регіон і наявним фактичним забрудненням атмосферного повітря, ґрунту, підземних водоносних горизонтів шкідливими речовинами внаслідок виробничої діяльності шахт. Інтенсивне забруднення району спричинило закриття Соснівського водозабору, що погіршило умови проживання населення.

Основні принципи забезпечення екологічної безпеки

1. Дотримування установлених державою і її суб'єктами допустимих рівнів впливу на природне середовище і людину.

2. Забезпечення раціонального природокористування, при якому ресурсне забезпечення рівною мірою задовольняє інтереси теперішнього і майбутнього поколінь.

3. Обов'язковість компенсації нанесених здоров'ю людини та природі втрат і взаємна відповідальність адміністративно-територіальних утворень за стан навколишнього середовища й транскордонне забруднення.

4. Своєчасне виявлення і відновлення забрудненої території (акваторії), екосистеми і природних комплексів.

5. Збереження біологічної різноманітності.

6. Дотримання міжнародного права, виконання дво - і багатосторонніх договорів, які регламентують екологічну безпеку.

7. Дотримання розумних меж і допустимості ризику: будь-які дії не повинні спричиняти соціально-економічні й екологічні катастрофи.

Отже, сьогоднішня екологічна ситуація в області має достатньо проблем, які породжені десятки років тому. Відтак, перспективи поліпшення стану навколишнього середовища залежать не стільки від намірів здійснювати природоохоронні заходи, скільки від реальних можливостей ліквідації наслідків уже нанесених екологічних збитків.