Основи журналістики - Михайлин І.Л. - Словник молодого журналіста

ЖУРНАЛ(франц. Journal від jour - день) - періодичне друковане видання, яке містить статті й матеріали з різних суспільно-політичних, наукових, виробничих та інших питань, публікує літературні та публіцистичні твори, літературно-критичні праці, ілюстрації та фотоматеріали. На відміну від газет, спрямованих на оперативну інформацію, журнали дають змогу більш детально й за більш значні терміни охопити події сучасного суспільного, політичного, культурного та наукового життя, вміщують обширні наукові статті, художні твори великого обсягу. Журнал - носій аналітичної, фундаментальної інформації; у цьому його головна відмінність від газети.

За свідченням статистики, одну книжку журналу читає приблизно у п'ять разів більше людей, ніж примірник газети, відтак можна говорити про ґрунтовніший вплив такого типу видань у порівнянні з іншими видами періодичної друкованої продукції.

Журнали типологізуються за трьома засадами: 1) за періодичністю - такі, що виходять щотижня, щомісяця, щодвамісяці, щокварталу, щороку; 2) за змістом - загальні, громадсько-політичні, літературно-художні, наукові, спеціальні (галузеві); 3) за читацьким призначенням - для жінок, для чоловіків, для дітей і молоді тощо.

Першим журналом у Європі став "Журналь де Саван" ("Журнал науковців", Париж, 1665). Відтоді журнали поширилися і в інших країнах.

Перший журнал в Україні видавався у Львові з січня по червень 1795 року. Це був ілюстрований літературно-науковий місячник польською мовою, що мав довгу назву " Zbior pism ciekawych, sluzacy do poznania roznych narodow I krajow wyjeenty z dziennikow I innych dziel peryodycznych"("Зібраннятворів цікавих, що служать для пізнання різних народів і країв, вийнятих з щоденних та інших періодичних видань"). У шести числах журналу були подані матеріали з історії, географії, фізики, педагогіки; майже всі вони перекладалися з французьких часописів того часу. Журнал, отже, мав дайджестовий характер.

У Львові зародилася й галузева журналістика в Україні. У 1801 році тут почав виходити журнал з правознавства "Annales Jurisprudentiae" ("Правознавчі аннали"), що існував до 1811 року, а в 1803 році - журнал з воєнних наук "Militärische Zeitschrift" ("Військовий журнал").

Перші журнали в тодішній підросійській Україні з'явилися на початку XIX століття в Харкові: сатиричний "Харьковский Демокрит" (1816) та літературно-художні й наукові "Украинский вестник" (1816-1819) та "Украинский журнал" (1824-1825). Ці журнали видавалися російською мовою, хоча зрідка й надавали свої сторінки для публікації українських творів.

Величезну роль у розвитку української журналістики відіграв літературно-науковий і громадсько-політичний журнал "Основа", який видавався українською і російською мовами в С-Петербурзі в 1861-1862 роках. Редагував його Василь Бєлозерський, а до складу редакції входили Микола Костомаров і Пантелеймон Куліш. В організації перших чисел брав участь Т. Шевченко.

Перші українські за мовою йхарактером журнали з'явилися у Львові з виникненням у Галичині протопартійної течії народовців. Це були журнали "Вечорниці" (1862-1863), "Мета" (1864-1865), "Нива" (1865), "Русалка" (1865).

КЛЮЧОВІ СЛОВА - невід'ємний елемент онлайн-публікації, який полягає в позначенні певним чином (великими літерами, курсивом, синім кольором) важливих для тексту слів, за якими його можуть відшукати зацікавлені особи через пошукові системи. Ключові слова, ніби ключики, відмикають текст для інтерактивного прочитання, сигналізують про його контентні зв'язки. Рекомендується для ролі ключових обирати максимально конкретні слова, тоді за ними буде легко знайти вашу публікацію в будь-якій пошуковій системі. Загальні або абстрактні слова видадуть таку величезну кількість посилань, що з ними не впорається жоден споживач інформації.