Інвестиційний аналіз - Боярко І.М. - 2.5. Методи визначення кошторисної вартості інвестицій

Для інвестора та підрядника існує можливість вибору на альтернативній основі методу визначення кошторисної вартості будівництва (інвестицій) при розробці кошторисів (розрахунків інвестиційних витрат) у складі проектно-кошторисної документації інвестиційного проекту серед ряду існуючих.

Ресурсний метод - це калькулювання у поточних (прогнозних) цінах і тарифах елементів витрат, необхідних для реалізації проектного рішення. Калькулювання проводиться на основі вираженої у натуральних показниках потреби у матеріалах, виробах, конструкціях, даних про відстань та способи їх доставки, витрати енергоносіїв на технологічні цілі, часу експлуатації будівельних машин і їх складу, витрат праці робітників. Ресурсний метод визначення, який в умовах ринку має пріоритетне значення, оскільки дозволяє найбільш точно визначити плановий обсяг інвестицій.

Базисно-індексний метод визначення обсягів інвестицій заснований на використанні системи поточних і прогнозних індексів для коригування вартості інвестиційних ресурсів, визначеної у базисному рівні або у поточному рівні цін попереднього періоду. Приведення рівнів поточних (прогнозних) цін виконується множенням базисної вартості за рядками кошторису, що відображають елементи технологічної структури капітальних вкладень, на відповідний індекс (за галузями (підгалузями), видами робіт).

Базисно-компенсаційний метод передбачає, що кошторисний обсяг інвестицій визначається як сума вартості, обрахованої у базисному рівні кошторисних цін, і додаткових витрат на компенсацію зростання цін і тарифів на інвестиційні ресурси (матеріальні, технічні, енергетичні, трудові, обладнання, інвентар, послуги тощо) з уточненням цих розрахунків у процесі реалізації інвестиційного проекту залежно від реальних змін цін і тарифів.

Метод розрахунку за цінами на одиницю робочого часу може застосовуватися в основному для визначення вартості незначних за обсягом окремих видів робіт, виконання яких передбачає інвестиційний проект (ремонтних, пусконалагоджувальних та інших).

Метод застосування банків даних про вартість раніше побудованих або запроектованих об'єктів - це використання даних про кошторисний обсяг інвестицій аналогічних інвестиційних проектів.

2.6. Види та особливості складання кошторисів у складі проектної документації реальних інвестицій

Порядок кошторисів інвестиційних витрат, фінансування яких проводиться за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств державної форми власності, регламентується ДБН Д 1.1-1.-2000 "Правила визначення вартості будівництва". Цим документом встановлено, що склад інвесторської кошторисної документації визначається залежно від стадійності розробки проектно-кошторисної документації і технічної складності об'єкту інвестування (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Види кошторисів у складі проектно-кошторисної документації

Локальні кошториси (розрахунки) є первісними кошторисними документами.

Локальні кошториси складаються на комплексні види робіт (будівельних, монтажних, проектні й дослідницькі роботи тощо) на підставі окремих локальних кошторисних розрахунків за окремими різновидами цих робіт. Вихідною інформацію для їх формування є:

- прийняті у проектних рішеннях параметри будинків і споруд, їх частин і конструктивних елементів;

- обсяги робіт, які визначені за проектними матеріалами;

- номенклатура та кількість устаткування, меблів та інвентарю, що включаються у специфікації до замовлення, відомості й інші проектні матеріали;

- кошторисні нормативи і показники на види робіт, конструктивні елементи, що діють на момент складання кошторисів (розрахунків);

- ринкові і регульовані ціни і тарифи на продукцію виробничо-технічного призначення і послуги (в тому числі на обладнання, меблі й інвентар).

Локальні кошторисні розрахунки на окремі види робіт складають тоді, коли відсутні детальні дані про обсяги цих робіт за проектними матеріалами і кошторисна вартість буде уточнюватися і коригуватися на наступних етапах проектування.

Локальні кошториси складаються за формою № 4 та формою № 5 (для витрат на придбання обладнання, необхідного для оснащення інвестиційних об'єктів), затвердженими Д 1.1-1.-2000 (додаток В).

У локальних кошторисах (локальних кошторисних розрахунках) вартісні показники округляються до цілих гривень.

Об'єктні кошториси складаються з метою визначення кошторисної вартості об'єкта будівництва (інвестування) в цілому на основі робочих креслень, прейскурантів, укрупнених кошторисних норм, укрупнених розцінок тощо, та враховують інвестиційні витрати на окремий будинок або споруду з повним оснащенням (устаткуванням, меблями, інвентарем, внутрішніми мережами та ін.). Вони формуються шляхом узагальнення підсумкових даних локальних кошторисів (кошторисних розрахунків) із групуванням за відповідними графами форми № 3, передбаченої Д 1.1-1.-2000 (додаток В).

У об'єктних кошторисах (об'єктних кошторисних розрахунках) підсумкові цифри з локальних кошторисів (локальних кошторисних розрахунків) показуються в тисячах гривень з округленням до двох знаків після коми.

Зведений кошторисний розрахунок використовується для визначення вартості будівництва промислових підприємств та комплексів будинків і споруд за проектом та є основним і незмінним документом для інвестування капітальних вкладень і фінансування будівництва. Він формується на основі узагальнення даних об'єктних та локальних кошторисів, підсумки яких вносяться до цього документу окремими рядками із обов'язковим посиланням на номер вихідного локального або об'єктного кошторису.

Як правило, нумерація локальних кошторисів (локальних кошторисних розрахунків) проводиться таким чином, що перші дві цифри відповідають номеру розділу зведеного кошторисного розрахунку, другі дві цифри - номеру рядка в розділі і треті дві цифри означають порядковий номер локального кошторису (локального кошторисного розрахунку) в об'єктному кошторисі (об'єктному кошторисному розрахунку). Наприклад: № 02-04-12.

Номери об'єктних кошторисів (об'єктних кошторисних розрахунків) по такій системі нумерації не включають останні дві цифри, наприклад, № 02-04.

Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва складається за формою № 1, передбаченою ДБН 1.1.-1-2000 (додаток В).

Типова форма зведеного кошторисного розрахунку передбачає структурування кошторисної вартості будівництва (інвестування) за такими напрямами:

1) підготовка території будівництва;

2) об'єкти основного виробничого призначення;

3) об'єкти підсобного виробничого обслуговуючого призначення;

4) об'єкти енергетичного господарства;

5) об'єкти транспортного господарства й зв'язку;

6) зовнішні мережі й спорудження водопостачання, каналізації, тепло- і газофікації;

7) благоустрій території підприємства;

8) тимчасові будинки й спорудження;

9) інші роботи й витрати;

10) утримування дирекції підприємства в період будівництва;

11) підготовка експлуатаційних кадрів;

12) проектні й дослідницькі роботи.

Крім того, після підсумку розділів зведеного кошторисного розрахунку враховуються:

- кошторисний прибуток;

- кошти на ризиків всіх учасників будівництва;

- кошти на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій;

- кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами;

- податки, збори, обов'язкові платежі, встановлені чинним законодавством і не враховані складовими вартості будівництва.

Окремим рядком у зведеному кошторисі виділяється резерв на непередбачені роботи й витрати. В ньому також вказуються так звані "зворотні суми", які включають такі статті:

- амортизація за час будівництва вартості тимчасових будинків і споруд (за винятком витрат на капітальний ремонт);

- вартість зведення тимчасових будинків і споруд;

- вартість матеріалів, отриманих від демонтажу тимчасових будинків і споруд, а також додатково отриманих при виконанні робіт, для яких вони не є основною продукцією (супутні продукти);

- балансову вартість устаткування, демонтованого або переданого для використання в інших виробництвах.

Зведений кошторисний розрахунок супроводжується пояснювальною запискою, у якій відображаються відомості про прийняті методи визначення кошторисної вартості будинків, споруд і окремих видів робіт, а також про територіальний район, розміри накладних видатків тощо.

Коли будівництво проектується почергово, зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва складається окремо на кожну чергу.

Зведені кошторисні розрахунки можуть об'єднуватися у зведення витрат - кошторисний документ, який складається, коли одночасно з будівництвом виробничих об'єктів передбачається будівництво об'єктів невиробничого призначення (житлових будинків, об'єктів підсобного господарства і побутового обслуговування населення, доріг тощо). В них узагальнюється кошторисна вартість об'єктів невиробничого призначення.

У зведених кошторисних розрахунках (зведення витрат) підсумкові суми з об'єктних кошторисів (об'єктних кошторисних розрахунків) показуються в тисячах гривень з округленням до двох знаків після коми.