Інвестування - Мойсеєнко І. П. - Моніторинг у системі контролінгу

За останні десятиріччя відбулись досить суттєві зміни в системі виробництва та управління. Для підприємств технічні проблеми перестали бути першочерговими порівняно з проблемами збуту продукції, фінансовими потоками та їх найбільш ефективним використанням, людськими ресурсами. Ефективність управління все більшою мірою залежить від урахування швидких і непередбачуваних змін зовнішнього середовища, кон'юнктури ринку і прямих споживачів з одного боку, та раціонального використання ресурсів підприємства — з іншого.

Сучасний бізнес повинен швидко адаптуватись до змін у навколишньому середовищі: у політиці, економіці, суспільстві, технології, без чого неможливо забезпечити своє майбутнє. Роль управлінського апарату полягає у тому, щоб виявити зміни в зовнішньому та внутрішньому середовищі на основі отриманої економічної інформації І розробити стратегію виживання фірми в умовах жорстокої конкуренції. Поки що ці завдання не усвідомлюються більшістю виробничого та управлінського персоналу, що пояснюється історією розвитку нашої країни. Кадри управлінців жили у суспільстві, в якому були інші соціальні цінності та пріоритети, за минулі роки незалежності України порівняно мало відбулось змін у їх психології. За таких умов виникає розрив між вимогами виробничої системи, яка різко змінилась у результаті політичних та економічних умов, і підготовкою управлінського апарату. Для усунення цього протиріччя необхідно адаптувати систему управління до змін середовища.

В якості системи спостереження за діяльністю підприємства в усій її багатоаспектності виділяється нова наукова дисципліна — контролінг. Як зазначає професор В. Б. Івашкевич, "одним з найновіших напрямків теорії і практики обліку, контролю та аналізу господарської діяльності підприємства за кордоном є контролінг".

Контролінг, на відміну від функціональних дисциплін, є синтетичною дисципліною, яка базується на обліку, плануванні, аналізі та теорії управління. Цю науку можна розглядати як одну з концепцій конструктивного управління.

Зміст контролінгу як науки пов'язаний з управлінням і регулюванням господарської та фінансової діяльності, для чого використовується система отримання та обробки інформації про техніко-економічні показники роботи підприємства.

Контролінг базується на системі нормування витрат, визначенні залежності між обсягом реалізованої продукції, витратами та прибутком, кількості витраченого часу на виробництво продукції, експлуатацію машин й управління та інших показників, які характеризують рівень використання виробничих потужностей і ресурсів усіх видів.

Функції контролінгу досить різноманітні і включають такі основні напрямки:

• Нормування витрат.

• Розробку заходів щодо поліпшення роботи на підставі інформації про відхилення від норм.

• Прогнозування у ціноутворенні.

• Аналіз тенденцій розвитку підприємства.

• Передбачення господарської і комерційної ситуації залежно від зміни умов роботи.

• Координацію мети різних рівнів управління для досягнення загальної мети підприємства.

• Відстеження фінансового стану підприємства.

Контролінг виконує функцію внутрішнього контролю на підприємстві, визначає економічність роботи його окремих структурних підрозділів.

Контролінг здійснює сервісне обслуговування апарату управління, забезпечує інформацією, необхідною для прийняття рішень.

Якщо контроль є однією з функцій управління, то контролінг є концепцією ефективного управління підприємством та забезпечення тривалого його існування в умовах конкуренції.

Як вважає М. С Пушкар, концепцію контролінгу можна подати у вигляді рис. 11.4.

Об'єктами контролінгу виступають:

• Ресурси підприємства (матеріальні засоби підприємства, персонал, інформаційні засоби).

• Господарські процеси (інвестиційна діяльність, постачання, виробництво, збут, науково-дослідні та експериментальні роботи).

• Фінансова діяльність підприємства.

• Показники ефективності роботи підприємства.

За кожною з груп об'єктів контролінгу визначаються конкретні об'єкти з визначенням системи показників, за якими планується, обліковується, аналізується та контролюється певний аспект функціонування підприємства.

Під терміном "контролінг" у закордонній літературі розуміють спеціально сконструйовану на основі інтеграції традиційних методів обліку, аналізу, нормування, планування, контролю

та управління систему, яка забезпечує отримання, обробку та узагальнення інформації про діяльність підприємства. Така система, разом з вирішенням оперативних завдань, орієнтується і на стратегічні досягнення. Завдання контролінгу значно більші за обсягом від завдань управлінського обліку, який входить у систему контролінгу в якості однієї із складових. Під контролінгом слід розуміти концепцію ефективного управління фірмою і забезпечення її довгострокового існування.

Контролінг можна визначити як систему перевірки того, наскільки успішно підприємство просувається до своєї мети. У випадку відхилень від мети приймаються коригуючі дії. Метою контролінгу є підтримання ефективного функціонування підприємства. Мета визначається вищим керівництвом і може змінюватися залежно від змін факторів внутрішнього і зовнішнього середовища, в якому функціонує підприємство. Метою може бути висока якість продукції, завоювання частки та розширення ринку продажу, зниження витрат на виробництво, зниження цін, підвищення прибутку, незалежність від кредиторів.

Контролінг організовується за такими принципами:

• Планування (визначення чітких стандартів діяльності підприємства).

• Облік (визначення фактичного стану об'єктів спостереження).

• Аналіз (визначення того, чи відповідає фактичний стан об'єкта встановленим стандартам).

• Прийняття рішень (визначення проблеми у ситуаціях, які вимагають коригуючих дій).