Серед структурних елементів електронних торговельних майданчиків виділяють такі модулі:
o адміністративний, який дає змогу розмежувати права користувачів щодо статусу і можливостей роботи на майданчику, продавцям надає можливість створити універсальний каталог, а постачальникам - завантажувати в нього каталоги продукції і прайс-листи;
o аналітичної інформації для отримання аналітичних звітів про динаміку цін на продукцію, зміни ринкової кон'юнктури, динаміку продаж;
o планування попиту і пропозиції на товари або послуги;
o маркетингової інформації щодо просування нових товарів або послуг на ринок з мінімальними витратами на рекламу і маркетинг.
Електронні торговельні майданчики можуть бути закритими (орієнтовані на певну групу покупців або продавців) та відкритими (дають можливість взаємодіяти усім суб'єктам ринку без обмежень).
Основними організаційними моделями електронних торговельних майданчиків виступають три групи сайтів:
1. сайт-каталог (агрегатор) є фактично віртуальним каталогом, який об'єднує окремі каталоги значної кількості постачальників і пропонує їх цільовим категоріям покупців. На такому сайті останні мають змогу порівнювати товари за багатьма параметрами (наприклад, за ціною, датою постачання, наявністю та суттю гарантій, наявністю інформації щодо обслуговування) одночасно;
2. сайт-аукціон - надає постачальникам місце для розпродажі товарних запасів. Ціна, на відміну від каталогу, не є чітко фіксованою, а встановлюється під час торгів;
3. сайт-біржа є анонімним торговельним майданчиком, що дозволяє виробникам здійснювати купівлю - продаж товарів на ринку реального товару, з умовою негайного постачання і оплати. Ціни на біржах значною мірою залежать від попиту і пропозиції, в зв'язку з чим піддаються серйозним коливанням.
З урахуванням спеціалізації діяльності учасників електронні торговельні майданчики поділяють на такі великі групи
1. вертикальні, що об'єднують підприємства у межах обраної галузі (сільське господарство, машинобудування тощо) або постачальників і дилерів одного підприємтсва;
2. горизонтальні (міжгалузеві) об'єднують у межах торговельної, розрахункової або аукціонної системи групи організацій, що належать до різних галузей, але вирішують подібні завдання - пошук і продаж сировини, матеріалів, устаткування;
3. змішані, що поєднують окремі характеристики перших двох видів.
За ознакою створення та належності електронні торговельні майданчики відносяться до наступних категорій:
o майданчики, створені продавцями (buyer - driven);
o майданчики, створені покупцями (seller - driven);
o майданчики, створені третьою стороною (third - part - driven).
За типом управління виділяють такі як незалежні, приватні і галузеві (належать спеціально створеним галузевим консорціумам) електронні торговельні майданчики.
5.3. Вертикальні (галузеві) торговельні майданчики
Ініціаторами створення вертикальних торговельних майданчиків можуть бути посередники або корпорації, галузеві консорціуми, підприємства електронної комерції або державні підприємства.
Вертикальні майданчики підтримують усі фази електронної комерції - від виконання трансакцій до підтримки мережі постачань. Обов'язковий їх сервіс - надання клієнтам можливості розміщення заявок на купівлю або продаж продукції.
Основним завданням організаторів такого майданчика є створення власної торговельної інфраструктури, що дає змогу забезпечувати матеріально-технічне постачання необхідних ресурсів та здійснення збуту продукції. Для майданчиків, орієнтованих на міжнародну торгівлю, у цьому випадку слід застосовувати багатомовний інтерфейс і підтримку різних валют.
Просуванню вертикальних торговельних майданчиків сприяють такі фактори, як збільшення масштабів ринкових сегментів, зниження ефективності діючих в реальному режимі систем постачання комерційних структур, поширення електронних каталогів і зручних пошукових систем.
Структура вертикальних майданчиків враховує специфіку бізнесу у конкретній галузі, повинна забезпечувати можливість удосконалення сервісу та адаптацію його до потенційних кон'юнктурних змін.
Розміщення інформації на вертикальному майданчику часто забезпечується шляхом дублювання її з власного сайта (асортимент продукції, ціни, новини, попит, вакансії тощо). Деякі підприємства використовують шлюзи-системи, автоматично передаючи інформацію при її появі на власному сайті.
Доступ до інформації на вертикальних майданчиках надається через підписку. Основною статтею доходів для вертикальних операторів є комісія за трансакції. Більшість майданчиків надають продавцям можливість працювати з кожним партнером персонально з урахуванням індивідуальних знижок, схем поставок і платежів для постійних клієнтів.
При використанні галузевого електронного торговельного майданчика час на оформлення заявки клієнта зменшується у декілька разів, автоматичне оформлення документів економить як мінімум 15-20 % часу працівників служб збуту і постачання, транзакційні витрати знижуються на 40-60 %. Також спрощується взаємодія контрагентів, дилерська мережа забезпечується актуальною інформацією, забезпечується створення автоматизованих робочих місць.
5.4. Горизонтальні (багатогалузеві) торговельні майданчики
5.5. Internet - представництва бізнес-структур
Тема 6. Платежі та розрахунки за товари і послуги в електронній комерції
6.1. Поняття електронних платіжних систем та вимоги до них
6.2. Особливості кредитних Internet-систем
6.3. Дебетові Internet - системи та їх специфічні платіжні засоби
6.4. Забезпечення захисту в платіжних системах Internet
Тема 7. Організація надання послуг в електронній комерції
7.1. Особливості надання послуг в мережі Internet