Аналіз нещасних випадків, зв'язаних з дією електричного струму, дозволяє виявити основні причини, які можна об'єднати в групи: 1) Випадковий дотик до струмоведучих частин, які знаходяться під напругою, при проведенні ремонтних робіт, або з-за несправності захисних засобів, з-за помилок. 2) Поява напруги на металевих частинах виробничого устаткування (огородженнях, корпусах, кожухах), що можливо в результаті пошкодження ізоляції струмоведучих частин електроустаткування з проводом, що знаходиться під напругою; замикання фази на землю. 3) Помилкове підключення устаткування під напругу під час проведення на ньому ремонтно-профілактичних робіт; замикання між відключеними і струмоведу-чими частинами, що знаходяться під напругою; розряд блискавки безпосередньо в установку або поблизу неї. 4) Виникнення крокової напруги на поверхні землі, на якій знаходиться людина. Це може бути результатом замикання проводу на землю, несправностей у пристроях робочого або захисного заземлення, занулення. Важливою загальною причиною поразок струмом є незнання правил поводження з злектронебезпечними об'єктами та умов їх експлуатації. Наприклад неврахування характеристик приміщення - його вологості, температури, запилованості.
Питання
1. Які основні причини ураження електричним струмом?
2. Які фізичні фактори впливають на електронебезпеку?
3. Як впливає стан приміщення на електробезпеку?
4.3.8. Вимоги до заходів захисту від електричного струму
Перед усім це забезпечення наявності надійної ізоляції на струмоведучих частинах, що знаходяться під напругою, усунення небезпеки поразки з появою напруги на корпусах електроустаткування з допомогою заземлення, занулення, захисного відключення. Важливим є застосування малих напруг та захист від випадкового дотику до струмоведучих частин кожухів, огороджень. Потрібен постійний контроль і профілактика пошкоджень ізоляції, застосування спеціальних електрозахисних засобів та належна організація безпечної експлуатації електроустановок. Наприклад, використовувати сухі гумові рукавички, взуття, діелектричні ковдрики, підставки, інструмент з надійною ізоляцією на ручках управління електрообладнанням. Щоб запобігти електронебезпеці не слід: зафарбовувати або забілювати електропровідку, чіпляти предмети на неї, класти її на газові та водопровідні труби; не допускати торкання з телефонними проводами, не використовувати в якості заземлення водопровідну або теплову мережі. Небезпечно користуватися ручним, незаземленим електроінструментом з напругою більше 42 Вольт.
Обов'язковим заходом безпеки від дії електричного струму є заземлення та занулення. Заземлення - це система металевих провідників загальним опором не більше 4 Ом, які знаходяться в землі на глибині не менше метра і до яких приєднується устаткування - електрообладнання, верстати, побутова техніка - пральна машина, радіо-, телеприймач, холодильник та інші об'єкти. Занулення - з'єднання нульового провідника електромережі з корпусом електрообладнання, яке може виявитися під напругою - верстат, устаткування, електроінструмент та інше, з чим стикається людина. Захисне відключення забезпечують спеціальні автоматичні пристрої захисного відключення, наприклад ЗОУП-25, реле току РУД-05-УЗ. В разі ураження необхідно негайно надати допомогу - відокремити враженого від джерела струму за допомогою діелектричного предмета, викликати лікаря і терміново надати долікарняну допомогу.
Питання
1. Охарактеризуйте групи причин дії електричного струму на людину.
2. Як впливають характеристики приміщення на електробезпечність?
3. Які заходи треба вживати для забезпечення електронебезпеки?
4. Охарактеризуйте способи захисту від дії електричного току.
5. Що таке заземлення, занулення, захисне відключення?
4.4.1. Дії полів різноманітного походження на людину
4.4.2. Фізичні, хімічні фактори в побутовій сфері
4.4.3. Захист від електромагнітних випромінювань
4.4.4. Радіоактивні випромінювання, їх характеристики
4.4.5. Джерела радіоактивних випромінювань
4.4.6. Методи реєстрації іонізуючих випромінювань
4.4.7. Дія радіоактивних випромінювань на людину
4.4.8. Дозові межі дії іонізуючих випромінювань
4.4.9. Засоби захисту від радіо генетичних пошкоджень