Митні інформаційні технології - Пашко П.В. - Міжнародний стандарт електронного обміну даними для адміністрації, торгівлі і транспорту (EDIFACT)

7.1. Міжнародні стандарти електронного обміну даними

Електронний обмін даними — це міжкомп'ютерний обмін діловими, комерційними та фінансовими електронними документами, наприклад, замовленнями, платіжними інструкціями, контрактними пропозиціями, накладними, квитанціями.

Такий обмін даними забезпечує оперативну взаємодію торговельних партнерів (клієнтів, постачальників, торговельних посередників, експедиторів та ін.) на всіх етапах підготовки торговельної угоди, укладення контракту і реалізації постачання.

На етапі оплати контракту і переказу грошових коштів електронний обмін даними для комерційних цілей може взаємодіяти зі службою електронного обміну фінансовими документами. Така взаємодія створює для покупців (клієнтів) ефективне середовище під час виконання всіх торговельно-платіжних операцій, а саме:

он-лайн-перегляд каталогів торговельних пропозицій, товарів і послуг на ринку;

вибір в інтерактивному режимі потрібного товару/послуги, уточнення умов (вартості й термінів постачання, торговельних знижок, гарантійних і сервісних зобов'язань);

он-лайн-замовлення товару/послуги або запит контрактної пропозиції, погодження й укладення контракту;

оперативний контроль постачання товару;

одержання за допомогою електронної пошти супровідних документів (накладних, фактур, комплектуючих відомостей та ін.);

підтвердження завершення постачання товару/послуги, виставлення й оплата рахунків;

виконання банківсько-кредитних і платіжних операцій.

Виконуючи ці операції, користувачі служби електронного обміну даними мають використовувати відповідне телекомунікаційне обладнання, програмне забезпечення та канали зв'язку.

Історія виникнення і розвитку електронного обміну даними починається у 60-х роках, коли несумісність окремих фірмових технологій обробки комерційних даних не давала змоги інтегрувати їх в єдину систему, яка б забезпечила комплексну автоматизацію міжнародних торговельних операцій.

Так, якщо дві компанії використовують національні стандарти для подання електронних документів, то під час обміну інформацією їм буде потрібне подвійне перетворення форматів повідомлень (рис. 7.1).

Рис. 7.1. Схема перетворення форматів для двох підприємств у різних країнах

У разі збільшення кількості партнерів, які беруть участь в інформаційній взаємодії, кількість перетворень зростає згідно з формулою

де С — кількість необхідних перетворень під час використання різних стандартів партнерами;

N — кількість партнерів, які беруть участь в інформаційній

взаємодії.

Міжнародний стандарт електронного обміну даними для адміністрації, торгівлі і транспорту (EDIFACT)

У 1983—1985 pp. міжнародні організації ООН (UN/ЕСЕ та ISO) почали розробку процедур, форматів даних і міжнародних кодових систем для електронного обміну даними. У 1988 р. оприлюднено першу версію міжнародного стандарту United National Electronic Data Interchange for Administration, Commerce and Transport — UN/EDIFACT (ООН / Електронний обмін даними для адміністрації, торгівлі і транспорту).

EDIFACT виокремлено чотири основні компоненти, які підлягають стандартизації під час підготовки документів для передачі каналами телекомунікацій:

елементи даних (data elements);

стандартні групи елементів даних (standard data segments);

стандартні повідомлення (standard message);

правила створення форматів документів (syntax rules).

Таким чином, розроблено набір синтаксичних правил і комерційних елементів, який отримав назву EDIFACT і був оформлений у вигляді двох стандартів ISO:

ISO 7372 — Trade Data Elements Directory (Довідник комерційних елементів даних);

ISO 9735 — Application Level Syntax Rules (Правила синтаксису на рівні користувача).

Стандарти EDIFACT розроблялись для глобальних комп'ютерних мереж з широким колом користувачів: державних установ, виробників товарів, виробів і послуг, дистриб'юторів, брокерів, транспортних експедиторів, банків, страхових компаній та ін. По суті вони є універсальною мовою електронного спілкування на міжнародному рівні, тобто лінгвістичним забезпеченням для інформаційних систем у міжнародному бізнесі.

Головними цілями створення і використання EDIFACT визнано:

визначення стандартних щодо синтаксису і семантики повідомлень, які відповідають міжнародним стандартам;

заміну звичайних паперових форм і документів електронними документами та відповідними методами їх обробки;

прискорення документообігу і відповідно оперативності обробки комерційних і фінансових трансакцій;

створення для малих, середніх і великих фірм більш сприятливих і рівних умов ринкової конкуренції;

покращання умов для підготовки і здійснення торговельних угод;

більш широке та масове використання клієнтами сучасних комп'ютерних мереж і послуг.

На базі стандарту EDIFACT інтенсивно розвивається інфраструктура електронного обміну даними. Інформаційні й телекомунікаційні системи забезпечують для своїх користувачів комплекс послуг з обробки і видачі довідкових даних, комерційних звітів, замовлень і торговельних пропозицій, розрахунків і платіжних квитанцій.

Усі ці послуги надаються як прикладні служби, які створюються технологіями електронного обміну даними. На сучасному етапі розрізняють такі основні види прикладних служб.

1.Онлайнові бази даних — бази даних, які доступні в оперативному режимі з терміналів користувачів. Онлайнові бази даних цілодобово відкриті для діалогового пошуку інформації і видачі довідок та різних статистичних звітів. Користувачами онлайнових баз даних можуть бути спеціалісти комерційних і фінансових організацій, економісти, дилери, постачальники, агенти фінансових і торговельних організацій.

2.Електронна пошта — система обміну й обробки повідомлень (сукупність електронних поштових скриньок, програмних засобів обробки, збереження і передачі повідомлень, термінальних станцій для підготовки і виведення повідомлень). Користувачі електронної пошти можуть проводити міжперсональний обмін повідомленнями, розсилання повідомлення за списками адрес, зажадати свої повідомлення з поштових скриньок, організувати проблемні телеконференції і виконувати інші функції обробки повідомлень (електронних документів).

3. Електронна передача грошових коштів (EFT - Electronic Funds Transfer) - система передачі фінансових (кредитних, платіжних) документів між клієнтами і банками, між банками між банками та іншими фінансовими і комерційними організаціями. Міжнародна мережа обміну фінансовою інформацією SWIFT забезпечує багато функцій EFT.

4.Електронний обмін даними (EDI -- Electronic Data Interchange) — багатоцільова система обміну документами, які мають розвинуту структуру даних. Як правило, реалізується на базі стандартних програмних і технічних засобів електронної пошти.

Керівні мережні служби (Managed Network Services) виконують різні виробничі, адміністративні та службові функції управління об'єктами, технологічними лініями, транспортними системами і службовцями підприємств. Реалізуються на базі внутрішньофірмових мереж ЕОМ, розподілених між підрозділами фірми.

Телеметричні служби — система оперативного спостереження, дистанційного виміру і контролю за нерухомими та рухомими об'єктами.

Бізнесмени, торговельні агенти, транспортні службовці, банківські спеціалісти, адміністратори, економісти і бухгалтери переважно використовують перші чотири служби електронного обміну даними.

На сучасному етапі електронний обмін даними діє або впроваджується практично в усіх країнах. Міжнародний статус стандарту EDIFACT спонукає до того, що його використання є обов'язковою умовою адекватного обміну даними із закордонними партнерами для всіх без винятку підприємств і організацій України, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність.

Міжнародний стандарт відкритої торгівлі через Інтернет (OBI)

Стандарт OBI (Open Buying on Internet) — це відкритий гнучкий стандарт для вирішення питань ділової співпраці за допомогою Інтернету. Початковою метою під час створення ОВІ була автоматизація великих за обсягом, але незначних за вартістю угод між торговельними партнерами, які становлять близько 80 % усіх операцій приватних фірм.

За розвитком стандартів ОВІ наглядає ОВІ-консорціум, використовуючи групу розвитку. Участь у консорціумі та групі розвитку відкрита для торговельних і збутових організацій, технологічних компаній, фінансових інституцій, інших зацікавлених осіб на основі щорічної плати.

Мета роботи над ОВІ — впровадження стандартної моделі для безпечного та інтерактивного проведення операцій для інтернет-комерції.

У рамках стандарту ОВІ виокремлюються чотири сторони: особа, що формує запит, продавець, покупець, центр платежу (банк). Архітектура ОВІ передбачає, що замовник за допомогою web-браузера взаємодіє зі спеціалізованим каталогом продавців. Якщо замовник розміщує замовлення, то продавець відсилає запит, що потребує підтвердження замовником та/ або додаткової інформації. Замовник має можливість погодитися із запитом або відкинути його, можливий варіант перероблення або зміни цього запиту, який у формі завершеного повідомлення надсилається продавцю.

Технічна специфікація стандарту ОВІ (версія 2.1) фокусує свою увагу на тих аспектах розглянутого вище процесу, які є найважливішими для інтерактивної взаємодії торговельних партнерів:

стандартна процедура доступу до спеціалізованих каталогів продавця;

стандартний формат інформації, якою обмінюються партнери;

стандартні методи передачі інформації між організаціями і стандартні механізми захисту інформації, авторизації доступу та підтвердження згоди.

Міжнародний стандарт електронного обміну даними EANCOM

Стандарт EANCOM є практичним підстандартом стандарту UN/EDIFACT і нині вже прийнятий як національний і міжнародний майже в 50 країнах світу.

Характерна особливість EANCOM у тому, що він є однією зі складових всеохопного пакета міжнародних стандартів для ідентифікації товарів, послуг і розташування, автоматизованої ідентифікації на основі штрихових кодів та електронного обміну даними EAN (Electronic Data Interchange), у комбінації з якими забезпечує засоби для побудови ефективної системи створення, передачі й обробки інформації на основі автоматизованої ідентифікації (рис. 7.2).

Стандарт EANCOM доступний для організацій будь-яких розмірів, необхідно лише мати комп'ютер, телефонну лінію, модем і конвертор (спеціальне програмне забезпечення).

Електронний обмін даними в найближчому майбутньому, очевидно, стане єдиною можливою формою господарської діяльності, оскільки участь і конкурентоспроможність на ринку буде неможливою без автоматизованого подання інформації і негайної відповіді на потреби клієнтів.