Історичне джерелознавство - Калакура Я.С. - 2.8. Народні картини

Специфічне місце у структурі зображальних джерел посідає народна художня творчість. Серед народних картин загальновизнаним лідером у плані популярності тривалий час уважався "Козак Мамай". За твердженням Т. Марченко — автора ґрунтовного дослідження "Козаки Мамаї", у XVIII— XIX ст. картина була обов'язковим елементом оздоблення інтер'єру майже кожної селянської хати і читальні. У книзі вміщено 75 чорно-білих репродукцій козаків-мамаїв. Їх зображення уміщено в експозиціях переважної більшості історико-краєзнавчих та художніх музеїв України. Представлені козаки-мамаї і на сторінках наукових, науково-популярних та художніх видань, присвячених історії України козацької доби.

В образі Козака Мамая український народ утілив своє уявлення про народного героя-козака. Серед речей, що оточують козака і є обов'язковими елементами композиції картини, заслуговують на увагу кобза, шабля, пістоль, порохівниця, люлька, чарка, кварта тощо. Поруч стоїть коник вороненький, прив'язаний до встромленого в землю списа. Козака зображено в момент короткого перепочинку, коли він зійшов з коня, запалив люльку, взяв у руку кобзу й, щось награваючи, глибоко замислився, поринув у спогади. Слід зазначити, що більшість відомих зображень козаків-мамаїв показують нам серйозного, заклопотаного важливими справами козака-воїна. Проте вони різняться деталями зображення, які інколи можуть мати іронічний, жартівливий, або й сатиричний характер. Наприклад, на картині "Козак — душа правдивая" (Львівський національний музей, XVIII ст.) серед традиційних речей зображено гральні карти "туз" і "шістку". Деякі дослідники вбачають у цьому зображенні натяк на суєтність земного буття (від великого до малого один крок).

Поступово на картинах з'являються й інші персонажі: польський пан, що запопадливо прислуговує козаку, подаючи кварту з чаркою ("Козак Мамай з польським паном", початок XIX ст.), дівчата, що сумують за козаком ("Сидить козак під вербою", перша половина XIX ст.) та ін.

Загалом образ Козака Мамая, інші образи народних картин є невід'ємною часткою світосприйняття нашого народу, виразником його уподобань, ідеалів, смаків тощо.

Серед інших інформативно насичених груп зображальних джерел з історії України велику інформативну насиченість мають символи та емблеми гербів, монет, печаток, значків, прапорів та інших груп історичних пам'яток. Цікавим, але недостатньо дослідженим джерелом є документальна листівка, філателістичні зображення тощо. Символи та емблеми детально вивчаються спеціальними історичними дисциплінами: геральдикою, сфрагістикою, нумізматикою, символікою, емблематикою та ін. В курсах, присвячених цим дисциплінам, детально розглядається джерельне значення цих зображень для історії України.

Підсумовуючи сказане, варто ще раз наголосити на великих інформаційних можливостях зображальних джерел для вивчення історії України, особливо її культури, духовності, побуту, обрядовості й ментальності українського народу. Джерельна цінність зображальних пам'яток у тому, що вони дуже тонко й образно відбивають особливості епохи, в яку були створені, і в комплексі з іншими джерелами, особливо писемними, дають відповіді на інтригуюче запитання, якими були життя, уподобання, ідеали й цінності наших предків.

Завдання та запитання для самоконтролю

1. Чим зумовлюється значення зображальних джерел для вивчення історії України?

2. У чому полягає джерельна цінність книжкових графічних зображень?

3. Дайте характеристику особливостей українського історичного портрета.

4. Які проблеми історичного дослідження можна розв'язати за допомогою різних жанрів художніх творів?

5. У чому полягає цінність кінофотовідеодокументів як історичного джерела?

6. Назвіть основні різновиди картографічних джерел.

7. 3'ясуйте специфіку боністичних зображень і розкрийте їх джерельне значення.

Бібліографічні посилання

1. Белецкий Л. Украинская портретная живопись XVII — XVIII вв. Ленинград, 1981; Высоцкий С. Светские фрески Софийского собора в Киеве. Киев, 1989; Грушевський М. Ілюстрована історія України. Київ; Львів, 1913 (репр. 1992); Дмитриенко М. Бумажные деньги в историческом контексте // Рябченко П. Полный каталог бумажных денежных знаков и бон России, СССР, стран СНГ (1769 - 1994 гг.). Киев, 1995; Запаско Я., Ісаєвич Я. Пам'ятки книжкового мистецтва. Каталог стародруків, виданих на Україні. Кн. 1. (1574 — 1700). Львів, 1981; Іващенко Г. Герць паперових лицарів // Під знаком Кліо: 36. статей. На пошану Олени Апанович. Дніпропетровськ, 1995; Історія українського мистецтва: В 6 т. Київ, 1968. T. 3; Кілессо С. Архітектурні та мистецькі скарби Богданового краю. Київ, 2000; Киревич В. Церква Покрови Пресвятої Богородиці. Київ, 1999; Маркітан Л. Кінофотодокументи як історичне джерело // Історичні джерела та їх використання. Київ, 1971. Вил. 6; Марченко Т. Козаки Мамаї. Київ, 1991; Степовик Д. Історія української ікони. Київ, 1996; Тхоржевський Р. Нариси історії грошей в Україні (з давніх часів до сучасності). Тернопіль, 1999; Хведченя С. Перші українські монастирські карти // Історико-географічні дослідження в Україні: 36. наукових праць. На пошану Ф. П. Шевченка. Київ, 1998.

2. Гетьмани України (Комплект із 12 листівок). Київ, 1991; Звід пам'яток історії та культури України: Енциклопедія. Київ, 1999. Т. 1.4. І; 3 української старовини: Альбом. Київ, 1991; Мозаїки та фрески Софії Київської: Альбом. Київ, 1980; Музей історичних коштовностей УРСР: Фотоальбом. Київ, 1984; Сокровища Киево-Печерского заповедника: Фото путеводитель, Киев, 1984; Софийский заповедник в Киеве: Фотопутеводитель. Киев, 1978; Старий Київ (Комплект з 15 листівок). Київ, 1992; Т. Г. Шевченко — художник (Комплект листівок із текстами). Київ, 1980.

3. Деля Фліз Д. П. Альбоми. Київ, 1996. Т. 1; Київ, 1998. Т. 2.