Мета роботи: навчитися знаходити середні квадратичні значення (СКЗ) віброшвидкості та віброприскорення та порівняти їх із санітарними нормами.
I. Цільова програма
№ з/п | Змістово-методичні орієнтири навчання | Рівень знань | |
Початковий | Кінцевий | ||
Змістові | |||
1. | Вібрації. Засоби захисту від вібрації | ЗЗ | ПОЗ |
2. | Допустимі норми вібраційних навантажень | ЗЗ | ПОЗ |
Компетентнісно-світоглядні | |||
3. | Будова та принцип дії віброшумоміра ВШВ-003-М2 | РО | П |
4. | Процес проведення вимірювань рівня вібрацій | РО | У |
ІІ. Підготовка до роботи
1. Повторити навчальний матеріал, що стосується проблеми визначення рівня вібрацій в навчальному приміщенні; будови віброшумоміра; з'ясування причин, що впливають на рівень вібрацій на робочому місці.
2. Діагностика початкового рівня знань:
1 (ЗЗ). Поясніть з погляду охорони праці поняття вібрації.
2 (ЗЗ). Якими приладами можна виміряти рівень вібрацій?
3 (ПОЗ). Які допустимі рівні вібрацій?
4 (РО). Як впливають на організм людини вібрації?
5 (РО). Поясніть фізичну природу вібрацій.
ІІІ. Теоретичні відомості
Вібрації - це механічні коливання твердих тіл, при яких спостерігається тремтіння або струси всього тіла, чи окремих його частин під час різних робіт (бетоноукладки, пневмоелектроподрібнення порід чи шляхового покриття, роботи в шахтах з відбійним молотком, розпилювання матеріалів). З фізичної точки зору між шумом і вібрацією принципової відмінності немає, але сприймання їх людиною відрізняється: вібрація сприймається вестибулярним апаратом та на дотик, а шум - органом слуху. За характером впливу на організм вібрація передається на все тіло людини.
Тривалі вібрації завдають великої шкоди здоров'ю - від сильної втоми й не дуже значних змін багатьох функцій організму до струсу мозку, розриву тканин, порушення серцевої діяльності, нервової системи, деформації м' язів і кісток, порушення чутливості шкіри, кровообігу та ін.
Людина починає відчувати вібрацію при швидкості коливань 1-Ю-4 м/с. Функціональні зміни, пов'язані з дією вібрації на людину- проявляються в погіршенні зору, зміні реакції вестибулярного апарату, виникненні галюцинацій, швидкій втомлюваності. Негативні відчуття від вібрації виникають при прискореннях, що складають 5 % прискорення сили ваги, тобто при 0,5 м/с2. Особливо шкідливі вібрації з частотами, близькими до частот власних коливань тіла людини, більшість котрих знаходиться в межах 6...30 Гц.
Резонансні частоти окремих частин тіла наступні:
- очі -22...27 Гц
- горло - 6... 12 Гц
- грудна клітка - 2... 12 Гц
- ноги, руки - 2... 8 Гц
- голова - 8...27 Гц
- обличчя та щелепи - 4...27 Гц
- пояснична частина хребта - 4... 14 Гц
- живіт - 4...12 Гц
Дія вібрації на організм людини визначається наступними характеристиками: інтенсивністю, спектральним складом, тривалістю впливу, напрямком дії.
Показниками інтенсивності є середньоквадратичні або амплітудні значення віброприскорення, віброшвидкості або віброзміщення, виміряні на робочому місці.(Для стандартних порогових значень прийняті наступні величини параметрів вібрації (ДСН 3.3.6.039-99): віброзміщен-ня 8 o 10-12 м, віброшвидкості 5 o 10-8 м/с; віброприскорення 3 o 10-4 м/с2.)
Загальні методи боротьби з вібрацією класифікуються наступним чином:
- зниження вібрацій в джерелі виникнення шляхом зниження або усунення збуджувальних сил;
- відлагодження від резонансних режимів раціональним вибором приведеної маси або жорсткості системи, котра коливається;
- вібродемпферування (вібропоглинання)- зниження вібрацій за рахунок сил тертя демпферного пристрою, тобто переведення коливної енергії в тепло;
- динамічне гасіння - введення в коливальну систему додаткової маси або збільшення жорсткості системи;
- віброізоляція - введення в коливну систему додаткового пружного зв' язку, з метою послаблення передавання вібрацій, суміжному елементу конструкції або робочому місцю;
- використання засобів автоматичного контролю та сигналізації;
- застосування систем дистанційного керування;
- позначення вібруючих поверхонь знаком або фарбою.
- використання індивідуальних засобів захисту. (спеціальне віб-розахисне взуття; рукавиці з м' якими надолонниками; пружнодемпфі-
творення механічних коливань об'єктів, що досліджуються, в пропорційні їм електричні сигнали, які підсилюються і вимірюються приладом.
Для перетворення механічних коливань в електричні сигнали використовується перетворювач (датчики): ДН-3-М1 і ДН-4-М1.
Конструктивно віброшумомір складається: а) віброперетворювач; б) еквівалент віброперетворювача призначений для калібрування і безпосередньо для роботи при вимірюванні віброприскорення і віброш-видкості; в) попередній підсилювач; г) джерело живлення призначене
руючі прокладки та пластини для обхвату вібруючих рукояток та деталей).
В практичній діяльності для визначення рівнів вібраційних навантажень використовують прилад віброшумомір (рис. 11.1). Він призначений для вимірювання середніх квадратичних значень віброприскорення та віброшвидкості. У ВШВ-003-М2 використовується принцип пере-
для живлення ВШВ-003-М2 від мережі змінного струму, напругою 220В; д) екран; е) заглушка. є) кабель з'єднувальний; ж) прилад вимірювальний.
На передній панелі виведенні такі органи управління, регулювання і індикації:
перемикач "РОД РАБОТЬІ" з положеннями: "О" - для вмикання вимірювача; "+" - для контролю стану батарей; "►" - для вмикання вимірювача в режим калібрування; F, S, 10S - для вмикання вимірювача в режим вимірювання з постійною часу Б(швидко), S(ro-вільно), 10S (10 с); показуючий прилад - для відліку величини, що вимірюється, (зокрема при роботі з віброперетворювачем ДН-4-МІ результат вимірювань необхідно домножати на 10), і для контролю напруги живлення; перемикачі ДЛТ1,с1В, ДЛТ2, dB; одиничні індикатори
3 o 103, 0,01.. .103м/с; 0,03, 0,1......104м2/с (призначені для вибору межі
вимірювання віброприскорення і віброшвидкості); індикатор ПРГ - для індикації перевантаження вимірювального тракту; кнопка d, V - для вмикання вимірювача в режим вимірювання віброшвидкості;
перемикач ФЛТ, Hz з положеннями: 1; 10 - для включення ФВЧ1; 10 Гц, що обмежують частотний діапазон при вимірюванні віброприскорення, віброшвидкості; А, Б, С - для включення коректуючих фільтрів А, Б, С; ОКТ - для включення вимірювача в режим частотного аналізу в октавних полосах; перемикач ФЛТ ОКТ з кнопкою idfz, Hz для включення одного з чотирнадцяти октавних фільтрів з середніми геометричними частотами 1 Гц......8 кНц; кнопка 10 idfz, 4 кН -
для включення ФНЧ 10 кГц чи 4 кГц, що обмежують частотний діапазон при вимірюванні віброприскорення, віброшвидкості; кнопка СВ, ДИФ - для вимірювання в режимі вільного або дифузійного поля;
гнізда: 50 mV- вихід з калібровочного генератора; "■©" - для під' єднання передпідсилювача.
Зняття інформації про вібрацію здійснюється за допомогою перетворювачів п'єзоелектричних вібровимірювачами ДН-3-М1, ДН-4-М1.
Віброперетворювач призначений для перетворення механічних коливань в електричні сигнали, які пропорційні прискоренню об' єкта, що коливається. Віброперетворювач використовується разом з вібро-вимірювальними приладами для вимірювання параметрів вібрації.
При експлуатації і ремонті віброшумоміра можлива небезпека ураження електричним струмом. Джерелом небезпеки є напруга мережі 220 В в джерелі живлення.
Калібрування вимірювача здійснюється таким чином:
o під'єднати еквівалент віброперетворювача до попереднього підсилювача;
o підсилювач ВПМ-101 з'єднати з гніздом "■©" вимірювача;
o гніздо 50 mV вимірювача з'єднати кабелем з еквівалентом віброперетворювача;
o перемикач "РОД РАБОТЬІ" встановити в положення " ► ";
o перевірити, чи знаходиться стрілка приладу на позначці 0,5 верхньої шкали приладу; якщо це необхідно, то резистором з позначкою "►" встановити стрілку вимірювача на відмітку 0,5 верхньої шкали приладу;
Калібрування необхідно проводити кожний раз перед початком вимірювань, а також періодично в процесі вимірювань. Воно здійснюється для перевірки правильності роботи приладу. Після калібрування приладу вибрати необхідний віброперетворювач (за вказівкою викладача), в залежності від вимірюваного рівня вібрацій і частотного діапазону і встановити його на досліджуваному об' єкті у відповідності з паспортом віброперетворювача. Від'єднати кабель і до еквівалента віброперетворювача приєднати вибраний віброперетворювач.
IV. Технологія і техніка виконання експериментів
1. Розглянути проблеми, що пов'язані з охороною праці молоді та нормативними вимогами до навчальних приміщень і робочих місць.
2. Ознайомитись з теоретичними відомостями про вплив вібрацій на організм людини.
3. Дослідити будову та принцип роботи віброшумоміра та віброперетворювачів. Ознайомитись з правила безпеки при роботі з приладом.
4. За вказівкою викладача провести калібрування вимірювача.
5. Виміряти віброприскорення. Для цього: Перемикачі вимірювача встановити в положення: ДЛТ1, dB - 80; ДЛТ2, dB - 50; в залежності від частотного діапазону вимірювань перемикач ФЛТ, Hz встановити в положення "1" або "10"; натиснути або відпустити кнопку 10 kHz.; перемикач "РОД РАБОТ" встановити в положення F або S, або 10S; провести вимірювання, змінюючи при необхідності положення перемикачів ДЛТІ, dB; ДЛТ2, dB; провести відлік показів вимірювача в м/с2 (при роботі з віброперетворювачем ДН-4-М1 покази необхідно помножити на 10). а =
6. Виміряти віброшвидкість. Для цього натиснути кнопку а, V і повторити операцію за п.5, відраховуючи покази в мм/с. V =
7. Зробити висновки про дотримання санітарних вимог щодо рівня вібрацій на робочому місці.
ІІ. Підготовка до роботи
ІІІ. Теоретичні відомості
IV. Технологія і техніка виконання експериментів
РОБОТА № 12. Основні заходи та засоби електробезпеки. Методи визначення опору заземлення
І. Цільова програма
ІІ. Підготовка до роботи
ІІІ. Теоретичні відомості
IV. Технологія і техніка виконання експериментів
РОБОТА № 13. Визначення стану електробезпеки. Вимірювання опору ізолюючих матеріалів