Історія України - Гарін В.Б - Розвиток західно-української економіки

Головною відмінною рисою соціально-економічного життя в Західній Україні було те, що загони УПА, що зберегли боєздатність, продовжували тут боротьбу проти радянської влади. Місцеве населення цих областей в переважній більшості також не відчувало симпатій до комуністичного режиму. Для боротьби з УПА радянське керівництво зосередило в Західній Україні великі сили регулярної армії, а також багаточисельні загони НКВС. У 1945 р. втрати УПА склали 9 тис. убитими і 24 тис. полоненими, в той же час повстанці провели більше 3 тис. озброєних акцій, в ході яких було убито близько 5 тис. радянських солдатів і офіцерів, партійних і комсомольських функціонерів.

У березні 1947 р. в результаті успішної операції УПА на польській території був убитий заступник міністра оборони Польщі генерал К. Сверчевський. Польський уряд відповів каральною акцією під кодовою назвою "Вісла". Головною метою цієї акції було вигнання зі східних районів Польщі більше 150 тис. українського населення, яке активно підтримувало оунівців. У операції взяло участь 6 піхотних дивізій регулярної польської армії, а також загони радянського НКВС і чехословацької армії. В результаті коротких, але кровопролитних боїв загони УПА зазнали важких втрат і були вимушені покинути цей регіон. Українцям, переселеним в західні області Польщі, заборонялося жити в містах, вчитися на рідній мові, вступати до вузів. Таким чином, акція "Вісла" фактично ліквідовувала українську національну меншину в Польщі.

5 березня 1950 р. в бою між загоном УПА і частинами НКВС біля села Білогорша під Львовом загинув командувач УПА генерал Р. Шухевич. Результатом цієї події стало різке зниження боєздатності УПА. Озброєна боротьба з радянською владою пішла на спад, хоча окремі загони УПА діяли в Західній Україні до середини 50-х років. Частина підрозділів УПА змогла прорватися через території Польщі і Чехословаччини до Західної Німеччини. Можна говорити про те, що вже в 1952 р. УПА як масова озброєна сила припинила своє існування. Голова ОУН С. Бандера, що знайшов притулок в Західній Німеччині, в 1959 р. був убитий агентом НКВС в Мюнхені.

В ході боротьби з УПА на території Західної України Ради знову вдалися до масових репресій. Всього в перші післявоєнні роки звідси було вивезено в глибинні райони СРСР близько 800 тис. Людей.

Розвиток західно-української економіки

Враховуючи, що Західна Україна ніколи не була індустріальним регіоном, влада приділила особливу увагу будівництву тут промислових підприємств.

Відновлення економіки краю йшло за двома напрямами: реконструкція старих галузей промисловості - нафтової, газової, лісової, і створення нових - машинобудування, приладобудування, металообробка. Головним промисловим центром Західної України став Львів, де були побудовані заводи автонавантажувачів, телефонної апаратури, автобусний, сільськогосподарських машин, інструментальний. Ці заводи оснащувалися сучасним устаткуванням, вивезеним з Німеччини. Одночасно до Львова було направлено більше 2 тис. інженерів і техніків і 14 тис. робітників зі всього Радянського Союзу. В результаті обсяг промислового виробництва в регіоні до 1950 р. зріс на 230 %.

У 1945 р. в Західній Україні налічувалося близько 70 тис. порівняно великих приватних селянських господарств, які ніяк не бажали брати участь в колективізації. Для цих господарств були відразу ж збільшені на 50 % норм постачань продуктів, введено підвищене оподаткування, ліквідовані всі пільги. Наслідком цих заходів стала масова примусова колективізація. До 1951 р. колгоспи об'єднали більше 95 % селянських господарств в Західній Україні.