Основи охорони праці - Атаманчук П.С. - І. Цільова програма

Мета роботи: засвоїти основи організації навчального середовища, вивчити сучасні тлумачення ергономічних вимог до навчального середовища та дати ергономічну оцінку навчальному приміщенню.

І. Цільова програма

ІІ. Підготовка до роботи

1. Повторити навчальний матеріал, що стосується проблеми навчального середовища, його ергономічної оцінки; вимірювання ергономічних показників, з' ясування причин, що впливають на ергономічні показники робочого місця.

2. Діагностика початкового рівня знань:

1 (ПОЗ). Поясніть з погляду охорони праці такі поняття: робоче місце, обладнання робочого місця, ергономіка, освітленість.

2 (РО). Назвіть основні ергономічні вимоги до організації робочих місць?

3 (ЗЗ). Що розуміють під колом природних кольорів за Гете?

4 (РО). Які прилади використовують для визначення освітленості?

5 (РО). Що розуміють під психофізіологічним впливом кольорів на людину?

ІІІ. Теоретичні відомості

Майбутній фахівець повинен мати поняття про оптимальні вимоги до організації робочого місця- Робоче місце - це простір, який оснащений необхідними засобами (меблями, обладнанням, приладами, інструментами), де здійснюється діяльність виконавця чи групи виконавців певної дії.

Ергономічні вимоги до робочих місць становлять такі просторові й габаритні параметри та співвідношення між елементами робочого місця:

а) правильну позицію учасника навчального процесу й свободу переміщення згідно з навчальним процесом;

б) оптимальне розташування засобів навчання та зручний огляд візуальної інформації;

в) можливість зміни робочої пози та робочого положення;

г) вільний доступ до місць профілактичного огляду, ремонту та налагодження обладнання;

д) раціональне розміщення основних і допоміжних засобів праці;

е) оптимальна ширина проходів між елементами робочого місця.

При виборі меблів для навчального приміщення ергономічні вимоги враховуються насамперед. Знаючи, наприклад, що письмовий стіл разом із стільцем займає площу не менше, ніж 0,875 м2, а також розміри людини в русі (рис. 20.1), можна заздалегідь розрахувати оптимальну кількість робочих місць у приміщенні. Крім того, меблі повинні відповідати низці вимог безпеки: не містити речовин, які шкідливі для здоров' я, відповідати особливостям людського тіла й бути надійними при експлуатації [30].

Суттєвою складовою в організації робочого місця є забезпечення оптимальних вимог до освітленості та вибору кольорів робочого місця.

Одним із основних факторів результативності навчальної діяльності є освітленість приміщення. Важливо правильно підібрати джерело світла, систему освітлення, передбачити заходи захисту від засліпляючої дії світла, усунути відблиски. Освітленість повинна відповідати характеру діяльності, яка виконується, враховувати також тривалість і напруженість зорової праці протягом навчального часу. Так, у шкільних навчальних кабінетах та лабораторіях освітленість повинна бути не нижча, ніж та, що наведена в таблиці 20.1.

Таблиця 20.1

Існує декілька способів штучного освітлення: стельове (загальні лампи), настінне; на підлозі; настільні (лампи на робочих місцях). Для загального освітлення використовують лампи з розсіяним освітленням, а для місцевого - зі спрямованим освітленням [30].

Гармонійність у поєднанні кольорів відіграє важливу роль у створенні оптимальних композицій. Одні кольори чудово поєднуються однин з одним, інші просто "ріжуть" очі, наприклад, як оранжевий і бордовий. При оформленні приміщень або засобів наочності потрібно забезпечити узгодження кольорів, гармонію колориту.

Для визначення гармонійного поєднання різних кольорів використовують колірні (колометричні) кола. Найбільше використовується з них коло природних кольорів за Гете (рис. 20.2).

Наявність такого кола дає підстави зробити такі висновки:

o СЖЧ - основний трикутник, первинні (основні) кольори, ФПЗ - перевернутий трикутник (вторинні кольори, змішані кольори першого порядку), СЗ, СФ, ЧФ і т. д. - змішані кольори другого порядку;

o поєднання кольорів відіграє важливу роль у створенні гармонійних композицій, хоча вони, як не дивно, перебувають під впливом моди подібно до кольору одягу;

o контрастні поєднання дають кольори, що розміщені один навпроти іншого (наприклад, Ф та Ж; Ч і 3), вони вважаються взаємодоповнюючими один до одного та гармонійними;

o кольори, що розміщені поряд, взаємо посилюють один одного, їх поєднання гармонійне;

o поєднання кольорів, що розміщені на вершинах або основного, або перевернутого трикутників (наприклад, С і Ж) менш гармонійне;

o поєднання кольорів, що розміщені в колі під кутом 90°, доречні для створення "кольорових акордів" у два, три або чотири кольори (наприклад, СФ і 3 або ЖП і 3, або всі разом, або три з них).

o ньюансні (монохромні) поєднання (наприклад, блакитні та сині квіти);

o поєднання з різних предметів або рослин одного кольору (наприклад, букет з жовтих троянд, хризантем, нарцисів і тюльпанів).

Білий, чорний і всі відтінки сірих кольорів називають ахроматичними, причому сірий відтінок може бути нескінченно різноманітним і при оформленні представляє більші можливості для його використання. Ахроматичні кольори (білий, чорний і всі відтинки сірого) в колірному колі відсутні, але вони займають важливе місце. Білий робить світлішим, "легкішим" будь-який інший колір; чорний, навпаки, затемнює будь-який хроматичний колір, робить його більш похмурим, урочистим.

Всі кольорові тони називаються хроматичними. Поєднання відтінків різної інтенсивності, отриманих додаванням білого кольору до основного тону (наприклад, від червоного до рожевого, від синього до блакитного), ніколи не призводить до дисгармонії. А "колірний акорд" сприймається повітряним, спокійним. Червоний, жовтогарячий, жовтий та їхні відтінки людське око сприймає як теплі; сині та фіолетовий - як холодні тони. У зеленого кольору є холодні та теплі відтінки. Хроматичні кольорові тони з ахроматичними найбільш гармонійні в наступних поєднаннях: червоний, помаранчевий і жовтий (теплі) із чорним; блакитний, синій, фіолетовий (холодні) з білим [30].

Кольори можуть здійснювати на людину психофізіологічний вплив-Сприйняття кольору має суб' єктивну характеристику, воно залежить від психологічного стану людини. Існує і зворотній зв'язок. Колір впливає на апетит, працездатність, увагу, кров' яний тиск тощо. За визначенням психологів, людина наділяє колір відповідними властивостями, і це дуже важливо враховувати в оформленні приміщень. Наприклад, світлі стіни класів і шкільних коридорів довше залишаються чистими тому, що не "провокують" учнів їх забруднювати. Привабливий і викликає позитивні емоції у людини яскраво-блакитний, цей колів асоціюється з літнім небом.

Колір має емоційну виразність, він може створювати враження легкості та важкості, урочистості та похмурості, печалі та радості. Сприйняття розмірів простору також залежить від кольору: одні кольори "виступають уперед", інші "відступають назад". Червоний, оранжевий, жовтий кольори та їхні відтінки людина сприймає як теплі; синій і фіолетовий - як холодні. Зелений колір - нейтральний, у нього є і холодні, і теплі відтінки. Теплі кольори, як завжди, викликають бадьорий настрій - їх називають активними; холодні (пасивні), навпаки, заспокоюють. Кожний колір має відповідний психофізіологічний вплив на людину, зокрема: червоний - важкий, насичений, гарячий, активний, динамічний, тривожний, в його присутності посилюється напруження м' язів, частішає дихання і підвищується кров' яний тиск; блакитний - віддаляється, легкий, прохолодний, спокійний, свіжий, чистий, він заспокоює, знижує кров' яний тиск; жовтий - теплий, радісний, рухомий, оптично збільшує об' єм, стимулює розумову діяльність, але якщо людина має справу із жовтими предметами, а стіни пофарбовані в той же колів, то зір послаблюється, а сіро-жовті й зеленувато-жовті відтінки викликають неприємні відчуття; оранжевий - легкий, теплий, яскравий, динамічний, сприяє легкому збудженню, поліпшує травлення, кровообіг і підвищення статевої активності; фіолетовий - далекий, таємничий, холодний, виразний, зменшує об' єм приміщення, стимулює діяльність серця і легенів, збільшує опір простудним захворюванням, чорний - похмурий і важкий, різко знижує настрій; темно-сірий - діловий, сумовитий, здатний викликати апатію, нудьгу; білий - легкий, холодний, спокійний, чистий.

Інтенсивні кольори, що діють протягом довгого часу, втомлюють людину, подразнюють очі й набридають. Із усієї гами кольорів найбільше втомлює сітківку очей фіолетово-синій, трохи менше червоний і найменше зелений колір. Оранжево-жовтий, жовтий, зеленувато-блакитний, блакитний, а також білий кольори зменшують зорову та колірну втому й належать до групи оптимальних кольорів. Червоний, синій, фіолетовий називають субоптимальними кольорами [30].

Люксметр Ю-117 (рис. 20.3) призначений для вимірювання освітленості, яка створюється природнім і штучним світлом, джерела якого розміщені довільно відносно приймача люксметра. Люксметр складається з вимірювача та окремого фотоелемента з насадками. На передній панелі вимірювача розміщені вимірювальний прилад, коректор приладу, кнопки перемикача, ручка встановлення нуля, а також таблиця з схемою використання кнопок перемикача і позначеннями насадок в залежності від найбільшого діапазону вимірювання. На боковій стінці корпусу вимірювача розміщене гніздо для під' єднання селенового фотоелемента. Селеновий фотоелемент знаходиться в пластмасовому корпусі і під' єднюється до вимірювача шнуром з штекером, який забезпечує полярність з' єднання.

Для підготовки люксметра до вимірювання установіть вимірювач в горизонтальне положення. Для перевірки установки стрілки приладу на нуль, від' єднайте фотоелемент, натисніть кнопку "встановлення нуля" на 3-6 хв. і, при необхідності, обертанням ручки потенціометра встановіть стрілку на нуль. Потім під' єднайте фотоелемент і приступайте до вимірювань. Перед вимірюванням освітленості в діапазонах, де працює підсилювач, тобто від 0,1 до 10 лк без насадок і від 2 до 100 лк з насадками КМ, перевірте напругу джерела живлення і установку на нуль стрілки вимірювача.

Виконуючи вимірювання за допомогою люксметра, розпочинайте цю діяльність ввімкнувши перемикач в положення 100 000 лк, а на фотоелемент надягніть насадки К і Т. Якщо стрілка відхиляється менше ніж на 20 поділок, замініть насадку Т на насадку Р, а потім на насадку М. Використовуйте насадку К тільки з насадками М, Р, Т. Порядок вимірювання освітленості такий: проти натиснутої кнопки перемикача (за допомогою насадок або без них) визначають найбільше значення

діапазонів вимірювань. Якщо натиснута кнопка, проти якої нанесені невеликі значення діапазонів вимірювань: 1; 10; 100 і т.д., то необхідно користуватись шкалою 0-100. Якщо натиснута кнопка, проти якої нанесені найбільші значення вимірювань: 3; 30; 300 і т.д., то необхідно користуватись шкалою 0-30. Покази приладу в поділках відповідної шкали множать на загальний коефіцієнт послаблення, який залежить від насадки і вказаний на ній.

IV. Технологія і техніка виконання експериментів

1. Ознайомтеся з нормами групових ергономічних показників до організації навчального приміщення (лабораторії, кабінету).

2. Виконайте вимірювання основних показників елементів кабінету, лабораторії.

3. Заповніть таблицю 20.2 ергономічних показників.

Таблиця 20-2

4. Вивчіть будову та принцип дії люксметра. Виміряйте освітленість на столі, дошці та підлозі. Вимірювання проведіть тричі й знайдіть середнє значення. Результати занесіть до таблиці 20.3. та порівняйте з допустимими нормами.

Таблиця 20.3

5. Згідно із колометричним колом за Гете, враховуючи психологічний вплив кольорів на людину, оцініть гармонійне поєднання кольорів стін, стелі, підлоги та штор навчального приміщення. Результати занесіть до таблиці 20.4.

Таблиця 20.4

6. Складіть перелік рекомендацій для підвищення ергономічної оцінки кабінету, лабораторії.