Історія України - Левицька Н.М.-10.8 Список використаної літератури

Історія / Історія України - Левицька Н.М.

8 грудня 1991 р.

Ми, керівники Республіки Бєларусь, РРФСР, України, - відзначаючи, що переговори про підготовку нового Союзного договору зайшли в глухий кут, об'єктивний процес виходу республік із складу

Союзу PCP і утворення незалежних держав став реальним фактом;

- констатуючи, що недалекоглядна політика центру призвела до глибокої економічної і політичної кризи, до розвалу виробництва, катастрофічного зниження життєвого рівня практично всіх верств суспільства;

- беручи до уваги зростання соціальної напруженості в багатьох регіонах колишнього Союзу PCP, що призвело до міжнаціональних конфліктів з численними людськими жертвами;

- усвідомлюючи відповідальність перед своїми народами і світовим співтовариством та назрілу потребу в практичному здійсненні політичних і економічних реформ, заявляємо про утворення Співдружності Незалежних Держав, про що сторонами 8 грудня 1991 року підписано Угоду.

Співдружність Незалежних Держав у складі Республіки Бєларусь, РРФСР, України є відкритою для приєднання всіх держав - членів Союзу PCP. а також для інших держав, які поділяють цілі і принципи цієї Угоди.

Держави - члени Співдружності мають намір проводити курс на зміцнення міжнародного миру та безпеки. Вони гарантують виконання міжнародних зобов'язань, які випливають для них з договорів і угод колишнього Союзу PCP, забезпечують єдиний контроль за ядерною зброєю та її нерозповсюдженням.

Голова Верховної Ради Республіки Бєларусь С. Шушкевич

Президент РРФСР Б. Єльцин Президент України Л. Кравчук

Голос України. - 1991. - 10 груд.

Із заяви президії верховної ради україни щодо чорноморського флоту

7 квітня 1992р.

Україна, будуючи власні Збройні Сили на чіткій правовій основі неодноразово висловлювала свою позицію щодо Чорноморського флоту на зустрічах керівників держав, переговорах з Міністерством оборони колишнього Союзу PCP. Україна зробила значний вклад у будівництво Балтійського, Північного, Тихоокеанського та Чорноморського флотів колишнього СРСР. Маючи право на успадкування своєї частки від усього Військо-во-Морського Флоту колишнього СРСР, Україна претендує лише на ту частину Чорноморського флоту, яка приписана в її портах, що є значно менше від вкладу України у Військово-Морські Сили колишнього Союзу.

Президія Верховної Ради пропонує Президентові України як Головнокомандуючому Збройними Силами України, керуючись Постановою Верховної Ради України від 24 серпня 1991 р. "Про військові формування в Україні", законами та іншими законодавчими актами України, негайно вжити необхідних заходів щодо створення Військово-Морських Сил України.

Голос України. - 1992. - 7квіт.

Із Закону України "Про приєднання україни до договору про нерозповсюдження ядерної зброї"

від 1 липня 1968 р.

16 листопада 1994 р.

Приєднатися до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року з такими застереженнями:

1. Положення Договору не охоплюють повною мірою унікальної ситуації, що склалася внаслідок розпаду ядерної держави - Союзу PCP.

2. Україна є власником ядерної зброї, успадкованої нею від колишнього СРСР. Після розукомплектування та знищення цієї зброї під контролем України і за процедурами, що виключатимуть можливість повторного використання ядерних матеріалів, які є компонентами цієї зброї, за первинним призначенням, Україна має намір застосовувати вищезгадані матеріали виключно у мирних цілях.

3. Наявність на території України ядерної зброї до її цілковитої ліквідації, а також відповідна робота щодо її утримання, обслуговування та ліквідації не суперечать положенням статей І і іі Договору.

4. Загроза силою чи її використання проти територіальної цілісності та недоторканності кордонів чи політичної незалежності України з боку будь-якої ядерної держави, так само як і застосування економічного тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам здійснення Україною прав, притаманних її суверенітету, розглядатимуться Україною як виняткові обставини, що поставили лід загрозу її найвищі інтереси.

<..> 6.Цей Закон набирає чинності після надання Україні ядерними державами гарантій безпеки, оформлених шляхом підписання відповідного міжнародно-правового документу.

Голова Верховної Ради України О. Мороз

Відомості Верховної Ради України 1994. -№ 47. - Сто. 421. -С. 1243-1244.

Із закону України "Про автономну республіку Крим" 17 березня 1995р

Стаття 1. Автономна Республіка Крим є адміністративно-територіальною автономією у складі України.

Стаття 2. Автономна Республіка Крим самостійно вирішує питання, віднесені до її відання Конституцією України, цим Законом, іншими законами України та Конституцією Автономної Республіки Крим.

Стаття 3. Конституція Автономної Республіки Крим, зміни і доповнення до неї приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим і набирають чинності після затвердження їх Верховною Радою України.

Конституція Автономної Республіки Крим є органічною частиною законодавства України і не може суперечити Конституції України.

Стаття 5. Автономна Республіка Крим діє в межах території колишньої Кримської області в складі України.

Місто Севастополь є адміністративно-територіальною одиницею загальнодержавного підпорядкування і не входить до складу Автономної Республіки Крим. Статус міста Севастополя визначається законами України.

Відомості Верховної Ради України. - 1995. - №11. - Ст. 69. - С. 223.

З Конституції України 28 червня 1996р.

Верховна Рада України від імені Українського народу-громадян України всіх національностей, виражаючи суверенну волю народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням, приймає цю Конституцію - Основний Закон України.

10.8 Список використаної літератури

1. Акт проголошення незалежності України: Постанови Верховної Ради України від 24 серпня І991 р. // Рад. Україна. -1991.-31 серпня.

2. Бойко О.Д. Історія України: Посіб. для студ. вузів. - К.: ВЦ "Академія", 1999, 2001.

3. Довідник з історії України / За ред. І. Підкови і Р. Шуста. - К.: Генеза, 2001.

4. Дорошенко Д. Нарис історії України: У 2-хт. - К.: Дніпрова хвиля, 1992.

5. історія України в особах. - XIX - XX ст. / І. Войцехівська та ін. - К.: Україна, 1995.

6. Історія України: нове бачення / За ред. В.А. Смолія. - К.: Альтернативи, 2000.

7. Історія української еміграції: Навч. посібник для студентів вузів /Лано-вик Б.Д., Гром'як Р.Т. та ін. - К.: Вища шк., 1992.

8. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - К.: Преса України, 1997.

9. Литвин В.М. Україна на межі тисячоліть (1991 - 2000 рр.): Серія "Україна крізь віки" - К.: Альтернативи, 2000.

10.Новітня історія України (1900-2000): Підруч. / А.Г. Слюсаренко, В.І. Гусєв, В.П. Дрожжин та ін. - К.: Вища шк., 2000.