Історія України - Світлична В.В. - Прийоми ознайомлювального читання

1. Попереднє вивчення

Перш ніж розпочати вивчення кожного розділу посібника, перегляньте його текст. Зверніть увагу на резюме автора щодо викладеного у розділі матеріалу. Вивчіть ключові терміни і поняття, які необхідно буде засвоїти при вивченні розділу. Ознайомтеся із заголовками та підзаголовками розділу, рисунками, схемами, картами, світлинами, висновками, що в ньому містяться.

2. Постановка запитань до тексту

Спробуйте сформулювати для себе декілька запитань, відповіді на які Ви хотіли б отримати, вивчаючи цей розділ. Якщо такі запитання у Вас не виникають, то для їх формулювання використайте заголовки та підзаголовки розділу.

Попередня самопостановка запитань є надзвичайно дієвим засобом організації зацікавленого, продуктивного вивчення тексту.

Запитання можуть виникати у Вас під час читання тексту до різних його аспектів: до незрозумілих слів і речень, до незрозумілих логічних зв'язків між реченнями і абзацами тощо. Головне - не пропускати жодного незрозумілого місця в тексті, ставити запитання і відразу шукати на нього відповідь.

3. Нотування

Продуктивне читання тексту передбачає певну форму ведення записів. При цьому можливе використання таких методів:

- Складання плану. Планом є занотовування назв заголовків, підзаголовків, основних питань розділу. Для того, щоб скласти план, треба послідовно ставити собі у процесі читання запитання: "Про що тут йдеться?".

- Складання граф-схем. Це графічне зображення логічних зв'язків між суб'єктами тексту (про що йдеться в тексті).

- Складання тез. Тезування полягає у формулюванні основних положень, тверджень, висновків розділу, що вивчається.

- Коментування. Це Ваші самостійні судження і роздуми над текстом, які є результатом творчого підходу до його опрацювання.

Позитивний ефект дає також укладання термінологічного словника, який допоможе засвоїти основні історичні поняття й терміни.

Не робіть довгі записи, поки Ви не завершите вивчення всього розділу. Тільки тоді Ви зможете остаточно вирішити, що саме слід занотувати і на чому зробити наголос.

Отже, такими є прийоми ознайомлювального читання. Чим краще на цьому етапі Ви усвідомите і зрозумієте матеріал, тим - легше відбудеться його запам'ятовування і засвоєння.

Прийоми засвоєння матеріалу

1. Повторення прочитаного

Найкраще це робити, промовляючи прочитане вголос. При цьому Ви зрозумієте, наскільки засвоїли матеріал і де маєте прогалини у знаннях. Можна робити переказ тексту, спираючись на складені Вами план, граф-схеми, тези.

Повторення прочитаного є особливо важливим етапом роботи з посібником: краще витратити до 80% часу, який Ви виділяєте на навчання, на повторення інформації, ніж на просте читання та перечитування матеріалів посібника.

2. Виконання вправ

До кожного розділу додається ціла низка вправ, які Ви обов'язково повинні виконати, перш ніж перейти до вивчення наступної теми. Виконання вправ дасть Вам можливість систематизувати й узагальнити все, що Ви прочитали, вивчили та засвоїли, а також застосувати набуті знання для характеристики історичних процесів, подій, діячів. Робота над вправами є ефективним способом самоперевірки і самоконтролю.

Щоб переконатися у правильності виконання вправ, зверніться до наведених відповідей. Запитання, правильність відповідей на які можна проконтролювати безпосередньо за текстом посібника, залишилися відкритими. Готових відповідей не мають також завдання, які вимагають від Вас власних роздумів, суджень і оцінок.

Виконавши вправи, переходьте до роботи над наступним розділом посібника.

Таким чином, для вивчення кожного розділу посібника необхідно пройти такі етапи:

Тепер Ви готові до самостійного опрацювання посібника і можете починати роботу з ним.

Автор та видавці вдячні за цінні побажання щодо покращення змісту і структури посібника його редактору, доктору історичних наук, професору, ректору Київського славістичного університету Ю. М. Алексееву, рецензентам - докторам історичних наук, професорам В. В. Кравченку, -. Я. Красівському. Особливу подяку хочеться висловити директору видавництва "Maпa" Б. С. Тесленку за надання картографічно-ілюстративного матеріалу для посібника.

Автор і видавці також будуть вдячні за зауваження і пропозиції стосовно подальшого вдосконалення посібника, які просимо надсилати за адресою: видавництво "Каравела", пр. Рокосовського, 8а, м. Київ, 04201, Україна.

Прийоми засвоєння матеріалу
1. СТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (1 млн. рр. до н.е. - IX ст. н.е.)
1.1. Українські землі в первісну епоху
Поява перших людей на території сучасної України
Палеоліт (стародавній кам'яний вік). 1 млн. p. - X тис. до н.е.
Мезоліт (середній кам'яний вік). IX тис. - VII тис. до н.е.
Неоліт (новий кам'яний вік). VI тис. - IV тис. до н.е.
Енеоліт (мідно-кам'яний вік). IV тис. - III тис. до н.е.
Бронзовий вік. II тис. - І тис. до н.е.
Залізний вік. Від І тис. до н.е.
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru