У зв'язку з активним наступом католицької реакції становище освіти на Україні ускладнилось. Прагнучи поширити свій вплив, католицька церква започатковує в Україні єзуїтські школи. Завдяки наполегливим зусиллям українців
Князь К. Острозький
зберегти національний характер школи, православні руські школи існували в Заблудові, Володимирі-Волинському, Львові, Увеві, Холмі, Києві, Смотричі, Білостоці. Серед них визначне місце посідала Острозька школа - перша вища школа в Україні, заснована князем Костянтином Острозьким близько 1576-1580 рр. Працювала вона за програмою західноєвропейських університетів, провідне місце у програмі навчання належало вивченню трьох мов: давньоукраїнської, грецької та латини. Першим ректором Острозької школи був відомий громадський діяч, письменник Герасим Смотрицький. Школа виховала плеяду видатних політичних і культурних діячів України, серед яких відомий письменник, філолог, ректор Київської братської школи Мелетій Смотрицький, гетьман П. Конашевич-Сагайдачний. У школі викладали відомі культурні діячі - Іов Княгиницький, Дем'ян Наливайко (брат Северина Наливайка). Після смерті Костянтина Острозького (1608) школа занепадає, за його наступників її було перетворено на єзуїтську школу.
Поширенню освіти, поглибленню її зв'язків з національним життям сприяли братські школи, навчання в яких проводилося рідною мовою. Перша братська школа, відкрита у Львові у 1585 р., мала всестановий характер, високий рівень викладання. У 1615 р. на кошти Гальшки Гулевичівни відкрилася братська школа у Києві, першим ректором якої був Іов Борецький. У 1631 р. архімандрит Києво-Печерської Лаври Петро Могила заснував при лаврі школу вищого типу, яку через рік було об'єднано з Київською братською школою і названо Києво-Могилянською колегією (з 1701 р. - Києво-Могилянська академія). Ця школа, зберігаючи національні традиції, прийняла програму і методи західноєвропейських університетів. Викладання велося латинською мовою. Вивчалися сім вільних наук: граматика, риторика, поетика, філософія, математика, астрономія, музика; курс навчання тривав 12 років. У стінах академії народилося чимало псалмів, дум, кантів українською мовою, які згодом співалися народом.
З XIV ст. багато заможних українців для здобуття вищої освіти виїздили до Італії, Франції, Німеччини, Голландії, Чехії, Австрії, Польщі. Більшість із них поверталася в Україну, деякі залишалися працювати в Західній Європі. Визначним культурним діячем, навколо якого гуртувалися польські літератори-гуманісти, був Павло Русин із Кросна - професор римської літератури. Всесвітньо відомим вченим у галузі астрономії, математики, медицини був випускник Болонського і Краківського університетів дрогобичанин Юрій Котермак (відомий як Юрій Дрогобич). У Болонському університеті він одержав ступінь доктора медицини і у 1481р. був обраний деканом медичного факультету. Юрій Дрогобич у 1483 р. видав у Римі книжку "Прогностична оцінка поточного" і став, таким чином, першим українським автором друкованої книги.
Поширенню в Україні вищої освіти сприяла польська Замостська академія, відкрита 1595 р. у західноукраїнському місті Замості. П випускниками стали відомі діячі культури і науки Касіян Сахович, Ісая Козловський, Сильвестр Косов, які згодом стали викладачами Києво-Могилянської колегії.
Важливі зміни відбувалися в українській історіографії. На зміну стислим літописним оповіданням приходять щорічні записи про найважливіші події, з'являються посилання на історичні джерела, що надає літописам ґрунтовного характеру. Відомою пам'яткою історичної літератури цього періоду є "Устинський літопис", який висвітлює події від Київської Русі до кінця XVII ст. Автор розрізняє історію Руси-України й історію Московського князівства, ставить питання про генезис української культури, вперше досліджує історію українського козацтва.
Мистецтво
Історичні джерела
Запровадження фільварків (1557)
Феодальне землеволодіння
Чому козаки повстали проти поляків
Із промови на Варшавському сеймі Л. Деревинського, шляхтича з Волині (1620 р.)
4. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА. КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКА ДЕРЖАВА (сер. XVII - кін. XVIII ст.)
4.1. Українська Національно-визвольна війна 1648-1676 рр.
Розвиток Національно-визвольної війни