Історія України - Світлична В.В. - Резолюція-протест лекторського персоналу Української господарської академії в ЧСР в справі арештів на Україні (14 грудня 1929 р.)

Вже десять років панує на Україні большевицька окупаційна влада. Вже десять років червоний терор пляномірно винищує національно свідомі елементи українського населення. Тисячі й тисячі селян, робітників та інтелігенції було страчено, або вони гинуть в бол ьшевицьких казематах за вірність своєму народу.

Большевицьке Державне політичне управління (бувша Чека) - це модерна форма колишньої іспанської інквізиції - затопило у потоках крови безчислених жертв стихійний, масовий протест українського населення проти московсько-комуністичної окупації рідного краю.

Видно, однак, що всього цього було замало для певности т. зв. Радянського Уряду України, експозитури Москви у Харкові, і що не помогла йому і "українізація" України, цей замаскований спосіб керування Україною неукраїнськими руками. Тому цей уряд інсценує тепер у Києві жахливий монстр-процес проти української інтелігенції, що загрожує смертю найкращим українським культурним діячам, які мали мужність залишитися на батьківщині під час червоної окупації і чесно продовжували свою працю для добра власного народу. їхня культурна, аполітична діяльність віддавна вже була сіллю в оці харківської Чеки, яка лише тепер найшла потрібним виступити проти них з таким процесом, закидаючи їм протидержавну роботу у "Союзі Визволення України" з метою нібито повалення большевицького ладу на Україні і заведення там європейського політичного режиму.

Цей проектований політичний процес у Києві має бути нічим іншим, як погромом української інтелігенції взагалі. Офіційно він ведеться проти т. зв. "єфремовщини", себ то проти найчільніших представників української інтелігенції з академіком і довголітнім віце-президентом Української академії наук у Києві С. Єфремовим на чолі. С. Єфремов - це видатний історик української літератури, громадський діяч і публіцист, що як в часи царської реакції, так і нині, за червоного терору, безкомпромісово боронив українську справу. Дальшими головними оскарженими у цьому процесі є: п. Володимир Чехівський, чільний провідник автокефальної української церкви, професор історії Йосип Гермайзе, видатний педагог Дурдуківський та инші. У зв'язку з цією справою заарештовано сотки людей з рядів української інтелігенції, особливо з рядів народнього учительства. Мета цього процесу ясна: з одного боку пляновий погром української інтелігенції, цього мозку кожної нації, з другого - відвернення уваги українських народніх мас від започаткованого Москвою нового наступу проти економічної автономії радянської України в напрямку повної ліквідації її державности.

Доповідна записка І. Леплевського М. Єжову про операції щодо куркулів (вересень 1937 р.)

У відповідності з Вашим наказом № 00147 про операцію щодо куркулів, кримінальних злочинців та інших кр. елементів для України був встановлений ліміт по 1-й категорії - 8 тис. чоловік і по ІІ-й категорії - 20 800 чоловік. За моїм клопотанням від 5 вересня ц.р. ліміт 1-ї категорії був Вами збільшений на 4 тис. 200 чоловік.

З початку операції до 27 вересня ц.р. обласними трійками по Україні в цілому вже засуджено 23 158 чоловік, по 1-й категорії - 5 тис. 458, по ІІ-й категорії - 13 700 чоловік.

Таким чином, в межах затвердженого ліміту трійки найближчими днями розглянуть справи на решту 9 842 чоловіка (по 1-й категорії - на 2 742 чол., по ІІ-й категорії - на 7 100).

На 28 вересня на Україні є ще 13 764 заарештованих по куркульській операції, справи на яких не розглянуті трійками, крім того, в обласних трійках НКВС У PCP є матеріали, на основі яких можна ще репресувати понад 15 тис. чоловік. Тим більше, що в зв'язку з організацією на Україні 4-х нових областей (Полтавської, Миколаївської, Житомирської, Кам'янець-Подільської") і наближенням тим самим керівництва з обласних центрів до районів посилюється оперативний натиск на куркульські та інші контрреволюційні елементи. Прошу затвердити додатково ліміти для України по 1-й категорії-4 500 чол., по ІІ-й категорії - 15 200 чоловік".

Закон про незалежність Карпатської України (15 березня 1939 р.)

Сойм Карпатської України ухвалив цей закон:

1. Карпатська Україна є незалежна Держава.

2. Назва Держави є: КАРПАТСЬКА УКРАЇНА.

3. Карпатська Україна є республіка з президентом, вибраним Соймом КУ на чолі.

4. Державна мова Карпатської України є українська мова.

5. Барва державного прапору Карпатської України є синя і жовта, при чому барва синя є горішня, а жовта є долішня.

6. Державним гербом Карпатської України є дотеперішній краєвий герб: медвідь у лівім червонім полі й чотири сині та жовті смуги в правому півполі, і ТРИЗУБ св. Володимира Великого з хрестом на середньому зубі. Переведення цього місця закону полишається окремому законові.

7. Державний гимн Карпатської України є: "Ще не вмерла Україна..."

8. Цей закон обов'язує зараз од його прийняття.

Доповідна записка І. Леплевського М. Єжову про операції щодо куркулів (вересень 1937 р.)
Закон про незалежність Карпатської України (15 березня 1939 р.)
8. УКРАЇНА І ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА (1939-1945 рр.). РУХ ОПОРУ.
8.1. Початок Другої світової війни. Приєднання західноукраїнських земель до СРСР
Політика великих держав напередодні війни
Приєднання Західної України, Північної Буковини та Південної Бессарабії до складу СРСР
8.2. Окупація України військами Німеччини та її союзників (22 червня 1941 - 22 липня 1942 рр.)
Напад Німеччини на СРСР
Україна в роки німецької окупації
8.3. Рух Опору в Україні
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru