Історія України - Світлична В.В. - Резолюція-протест лекторського персоналу Української господарської академії в ЧСР в справі арештів на Україні (14 грудня 1929 р.)

Вже десять років панує на Україні большевицька окупаційна влада. Вже десять років червоний терор пляномірно винищує національно свідомі елементи українського населення. Тисячі й тисячі селян, робітників та інтелігенції було страчено, або вони гинуть в бол ьшевицьких казематах за вірність своєму народу.

Большевицьке Державне політичне управління (бувша Чека) - це модерна форма колишньої іспанської інквізиції - затопило у потоках крови безчислених жертв стихійний, масовий протест українського населення проти московсько-комуністичної окупації рідного краю.

Видно, однак, що всього цього було замало для певности т. зв. Радянського Уряду України, експозитури Москви у Харкові, і що не помогла йому і "українізація" України, цей замаскований спосіб керування Україною неукраїнськими руками. Тому цей уряд інсценує тепер у Києві жахливий монстр-процес проти української інтелігенції, що загрожує смертю найкращим українським культурним діячам, які мали мужність залишитися на батьківщині під час червоної окупації і чесно продовжували свою працю для добра власного народу. їхня культурна, аполітична діяльність віддавна вже була сіллю в оці харківської Чеки, яка лише тепер найшла потрібним виступити проти них з таким процесом, закидаючи їм протидержавну роботу у "Союзі Визволення України" з метою нібито повалення большевицького ладу на Україні і заведення там європейського політичного режиму.

Цей проектований політичний процес у Києві має бути нічим іншим, як погромом української інтелігенції взагалі. Офіційно він ведеться проти т. зв. "єфремовщини", себ то проти найчільніших представників української інтелігенції з академіком і довголітнім віце-президентом Української академії наук у Києві С. Єфремовим на чолі. С. Єфремов - це видатний історик української літератури, громадський діяч і публіцист, що як в часи царської реакції, так і нині, за червоного терору, безкомпромісово боронив українську справу. Дальшими головними оскарженими у цьому процесі є: п. Володимир Чехівський, чільний провідник автокефальної української церкви, професор історії Йосип Гермайзе, видатний педагог Дурдуківський та инші. У зв'язку з цією справою заарештовано сотки людей з рядів української інтелігенції, особливо з рядів народнього учительства. Мета цього процесу ясна: з одного боку пляновий погром української інтелігенції, цього мозку кожної нації, з другого - відвернення уваги українських народніх мас від започаткованого Москвою нового наступу проти економічної автономії радянської України в напрямку повної ліквідації її державности.

Доповідна записка І. Леплевського М. Єжову про операції щодо куркулів (вересень 1937 р.)

У відповідності з Вашим наказом № 00147 про операцію щодо куркулів, кримінальних злочинців та інших кр. елементів для України був встановлений ліміт по 1-й категорії - 8 тис. чоловік і по ІІ-й категорії - 20 800 чоловік. За моїм клопотанням від 5 вересня ц.р. ліміт 1-ї категорії був Вами збільшений на 4 тис. 200 чоловік.

З початку операції до 27 вересня ц.р. обласними трійками по Україні в цілому вже засуджено 23 158 чоловік, по 1-й категорії - 5 тис. 458, по ІІ-й категорії - 13 700 чоловік.

Таким чином, в межах затвердженого ліміту трійки найближчими днями розглянуть справи на решту 9 842 чоловіка (по 1-й категорії - на 2 742 чол., по ІІ-й категорії - на 7 100).

На 28 вересня на Україні є ще 13 764 заарештованих по куркульській операції, справи на яких не розглянуті трійками, крім того, в обласних трійках НКВС У PCP є матеріали, на основі яких можна ще репресувати понад 15 тис. чоловік. Тим більше, що в зв'язку з організацією на Україні 4-х нових областей (Полтавської, Миколаївської, Житомирської, Кам'янець-Подільської") і наближенням тим самим керівництва з обласних центрів до районів посилюється оперативний натиск на куркульські та інші контрреволюційні елементи. Прошу затвердити додатково ліміти для України по 1-й категорії-4 500 чол., по ІІ-й категорії - 15 200 чоловік".

Закон про незалежність Карпатської України (15 березня 1939 р.)

Сойм Карпатської України ухвалив цей закон:

1. Карпатська Україна є незалежна Держава.

2. Назва Держави є: КАРПАТСЬКА УКРАЇНА.

3. Карпатська Україна є республіка з президентом, вибраним Соймом КУ на чолі.

4. Державна мова Карпатської України є українська мова.

5. Барва державного прапору Карпатської України є синя і жовта, при чому барва синя є горішня, а жовта є долішня.

6. Державним гербом Карпатської України є дотеперішній краєвий герб: медвідь у лівім червонім полі й чотири сині та жовті смуги в правому півполі, і ТРИЗУБ св. Володимира Великого з хрестом на середньому зубі. Переведення цього місця закону полишається окремому законові.

7. Державний гимн Карпатської України є: "Ще не вмерла Україна..."

8. Цей закон обов'язує зараз од його прийняття.