§ 8. 1) Законодавство кожної країни має містити особливі положення про медичний огляд працівників, зайнятих на особливо шкідливих роботах.
2) Праця на особливо шкідливих роботах має дозволятися:
a) попереднім медичним оглядом, здійснюваним незадовго до або зразу після влаштування працівника на роботу; або
b) періодичним медичним оглядом; або
c) як попереднім, так і періодичним оглядами, згаданими в підпунктах а та Ь.
3) Законодавство кожної країни або уповноважений відповідний орган влади мають визначати час від часу за консультацією з відповідними організаціями роботодавців і працівників:
a) небезпеку та обставини, що потребують медичного огляду;
b) небезпеку та обставини, що потребують попереднього або періодичного огляду, чи того й другого;
c) максимальні інтервали між періодичними оглядами з відповідним урахуванням виду шкоди, її ступеня та особливих обставин.
§ 9. Передбачений у попередньому параграфі медичний огляд повинен мати на меті:
a) виявити якомога раніше ознаки професійного захворювання або особливої схильності до нього;
b) установити, у разі можливості такого професійного захворювання, чи є з медичного погляду заперечення проти призначення працівника на цю роботу або залишення його на ній.
§ 10. 1) Якщо у зв'язку із загрозою певного професійного захворювання призначення працівника на цю роботу не матиме заперечень з медичної точки зору, про це має видаватися довідка в порядку, встановленому відповідним органом влади.
2) Цю довідку роботодавець має зберігати та пред'являти представникам інспекції праці або іншого органу, що відає охороною здоров'я на місцях роботи.
3) Зацікавлений працівник повинен мати допуск до цієї довідки.
§ 11. Медичний огляд має проводити кваліфікований лікар, обізнаний, наскільки можливо, з охороною здоров'я на підприємстві.
§ 12. Треба вживати заходів для дотримання медичної таємниці у зв'язку з усіма медичними оглядами, а також реєстрацією та зберіганням документів, що їх стосуються.
§ 13. 1) Медичний огляд, що проводиться згідно з цією Рекомендацією, не може призводити до будь-яких грошових витрат із боку заінтересованого працівника.
2) За витрачений на такий огляд час не може проводитися жодних вирахувань із заробітної плати працівника, якщо питання працевлаштування і медичних оглядів на виробництві підпадає під законодавство країни. Якщо ж воно передбачається колективним договором, то положення про медичні огляди має бути визначене відповідним договором.
III. Повідомлення про професійні захворювання
§ 14. 1) Законодавство кожної країни має вимагати, щоб повідомлялося про встановлені чи підозрювані випадки професійного захворювання.
2) Повідомлення проводиться з метою:
a) вжиття попереджувальних і запобіжних заходів та забезпечення їх дієвого застосування;
b) обстеження умов праці та інших обставин, які є справжньою або підозрюваною причиною професійних захворювань;
c) складання статистичних даних щодо професійних захворювань;
d) упровадження або розширення заходів, які забезпечують виплату жертвам професійних захворювань належної за ці захворювання компенсації.
3) Повідомлення має бути надіслане інспекції праці або іншому органу, що відає охороною здоров'я працівників на місцях роботи.
§ 15. Законодавство країни має:
a) визначати осіб, на яких покладається обов'язок повідомляти про встановлені чи підозрювані випадки професійного захворювання;
b) передбачати порядок повідомлень про професійні захворювання й відомості, які належить повідомляти, зокрема зазначати:
І) у яких випадках повідомлення має бути зроблене негайно і в яких випадках достатньо повідомляти про це у певні терміни;
ІІ) у випадках, коли потрібне негайне повідомлення, — граничний термін його подання з моменту виявлення встановленого чи підозрюваного випадку професійного захворювання;
ІІІ) у випадках, коли достатнім є повідомлення у певні терміни, - термін його подання.
§ 16. У заяві (повідомленні) органові влади, який відає охороною здоров'я працівників на місцях роботи, мають міститися всі належні й потрібні відомості, які дадуть йому змогу виконати свої функції, там має, зокрема, зазначатися:
a) вік і стать постраждалої особи;
b) професія і галузь промисловості, в якій ця особа працює чи працювала на момент складання повідомлення;
c) назва та адреса підприємства, на якому особа працює або працювала на момент складання повідомлення;
d) характер захворювання чи отруєння;
е) шкідлива речовина й виробничий процес, із яким пов'язується виникнення захворювання чи отруєння;
f) назва й адреса підприємств, де людина працювала, на її думку, в шкідливих умовах, які викликали появу захворювання чи отруєння;
g) якщо заявник здатен це встановити, дату початку й у відповідному випадку дату припинення впливу шкідливих умов у кожній із професій або галузей промисловості, в яких ця людина працює чи працювала в шкідливих умовах.
§ 17. Відповідний орган влади має, після консультації з відповідними організаціями роботодавців і працівників, скласти список професійних захворювань або категорій випадків, про які необхідно повідомляти, із зазначенням симптомів і вносити у цей список час від часу зміни, яких потребують обставини або які визнані за доцільні.
IV. Перша допомога
§ 18. 1) На робочих місцях мають передбачатися засоби першої допомоги при нещасних випадках, професійних захворюваннях, отруєннях або нездужаннях,
2) Законодавство кожної країни має визначати порядок застосування попереднього положення.
V. Загальні положення
§ 19. Кожного разу, коли в цій Рекомендації йдеться про "законодавство країни" або про "державний орган влади", під цими висловами слід розуміти стосовно федеративної держави як законодавство чи відповідний орган влади федеративної держави, так і законодавство чи відповідний орган влади штатів, провінцій, кантонів та інших складових одиниць федеративної держави.
Контрольні запитання та завдання
1. Яких заходів мають вживати роботодавці для створення на робочих місцях відповідних умов щодо захисту здоров'я?
2. Із яких питань щодо охорони праці має бути повідомлено працівників?
3. Які види праці потребують медичного огляду?
4. Із якою метою проводяться медичні огляди працівників?
5. Які засоби першої допомоги при нещасних випадках мають передбачатися на робочих місцях?
2.9. Розслідування та облік виробничого травматизму
2.9.1. Спеціальне розслідування нещасних випадків
2.9.2. Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань та отруєнь
2.9.3. Розслідування та облік аварій
2.9.4. Страховий ризик і страховий випадок
2.9.5. Причини виробничого травматизму
2.9.6. Методи аналізу виробничого травматизму
Контрольні запитання та завдання
3. ОСНОВИ ВИРОБНИЧОЇ САНІТАРІЇ