Якщо характеристики ЕМВ перевищують вимоги нормативних актів, застосовують різні засоби і способи захисту персоналу. Вибір того чи іншого способу захисту залежить від робочого діапазону частот, характеру виконуваних робіт та умов опромінення, від параметрів ЕМВ і необхідного ступеня захисту.
Найбільшого поширення одержали наступні методи захисту від ЕМВ:
1. Зменшення потужності випромінювання в джерелі. Як видно з формули (3.68), інтенсивність опромінення/прямо пропорційна потужності випромінювача Р й обернено пропорційна квадрату відстані між джерелом і робочим місцем Я.
Зменшення параметрів випромінювання безпосередньо у самому джерелі досягається раціональним вибором генератора, застосуванням узгоджених навантажень і спеціальних пристроїв - поглиначів потужності (еквівалент антени і навантаження). Останні застосовують як навантаження генераторів замість відкритих випромінювачів. Поглиначі потужності - це коаксіальні та хвилеводні лінії, частково заповнені поглинаючими матеріалами (чистим графітом або графітом у суміші з цементом, піском і Гумою; пластмасами; порошковим залізом у бакеліті; керамікою; деревом; водою тощо).
2. Захист відстанню. Якщо неможливо послабити інтенсивність опромінення цими методами, використовують захист відстанню і її збільшенням. Уже зазначалося, що напруженості електричних і магнітних полів убувають у міру збільшення відстані. Захист відстанню забезпечується за рахунок механізації й автоматизації виробничих процесів, застосуванням дистанційного управління і спеціальних маніпуляторів, раціональним розміщенням устаткування та робочих місць.
На підставі інструментальних вимірювань характеристик ЕМП для кожного конкретного випадку розміщення апаратури виділяють зони випромінювання, межі яких позначають яскравою фарбою на підлозі. Передбачаються сигнальні кольори та знаки безпеки відповідно до ГОСТу 12.4.026-76 ССБТ "Цвета сигнальные и знаки безопасности".
Для захисту від електричних полів промислової частоти, що утворюються ЛЕП, збільшують висоту підвішування фазних проводів і встановлюють санітарно-захисні зони. Наприклад, для повітряних ліній електропередач напругою 330 кВ установлюють межу санітарно-захисної зони в один бік на відстані 20 м; для 500 кВ - 30 м; для 750 кВ - 40 м; для 1150 кВ - 55 м. У межах цих зон забороняється розміщати житлові та громадські будівлі, дачні ділянки й інші місця для перебування людей, майданчики для стоянки чи зупинки всіх видів транспорту, підприємства з обслуговування автомобілів, сховища нафти і нафтопродуктів.
Відстань від ліній електропередач до меж населених пунктів має бути не меншою ніж 250 м при напрузі 750 кВ і 300 м при напрузі 1150 кВ.
3. Архітектурно-планувальні рішення. Діючі установки потужністю понад 10 кВт слід розміщати у спеціально виділених приміщеннях регламентованої площі з капітальними стінами і перекриттями, покритими матеріалами, що поглинають ЕМП радіочастотного діапазону — цеглою, шлакобетоном; а також матеріалами, що здатні відбивати ці випромінювання, наприклад, олійними фарбами. Такі приміщення мають бути обладнані безпосереднім виходом у коридор чи назовні. Для цього підходять кутові приміщення першого й останнього поверхів будинку.
При використанні радіолокаційних антен для захисту персоналу від опромінення на відкритій території за межами будинків необхідно раціонально розпланувати територію радіоцентру і винести службові приміщення за межі антенного поля, встановити безпечні маршрути людей, та екранувати окремі приміщення і будинки, а також ділянки території.
4. Екранування джерел випромінювання та робочих місць. Екранування - одне з найбільш ефективних і найчастіше застосовуваних засобів захисту від ЕМВ.
Екрани поділяють на відбивальні і поглинальні. Від би вальні екрани виготовляють у вигляді листа чи сітки з металів, що добре проводять струм - міді, латуні, алюмінію, сталі. Захисна дія ґрунтується на тому, що ЕМП створює в екрані струми Фуко, які наводять вторинне поле, за амплітудою майже рівне, а за фазою протилежне первинному полю. Сумарне поле, що виникає при дії цих двох полів, дуже швидко убуває в екрані, проникаючи в нього на незначну глибину. Чим більша магнітна проникність екрана і вища частота випромінювання, тим меншою буде глибина проникнення. Екран потрібно заземлити.
Для оцінки функціональних якостей екрана використовують поняття ефективності Еф (дБ), що визначається логарифмом відношення густини потоку енергії І0 у даній точці при відсутності екрана до густини потоку енергії І за наявності екрана:
Відбивальні екрани роблять у вигляді камер чи шаф, у які вміщують передавальну апаратуру, а також у вигляді кожухів, ширм захисних козирків. Так, для відкритих розподільних пристроїв промислової частоти поряд із комутаційними апаратами, шафами управління і контролю рекомендують розміщувати стаціонарні й тимчасові екрани у вигляді козирків, навісів і перегородок з металевої сітки, яку обов'язково заземляють.
Для візуального спостереження за джерелами ЕМВ обладнують оглядові вікна, захищені металевою сіткою.
Поглинальні екрани, кожухи та інші засоби виготовляють із матеріалів, що здатні поглинати енергію ЕМП. Це можуть бути тонкі гумові килимки; тверді аркуші поролону чи волокнистої деревини, які просочені відповідною речовиною; феромагнітні пластини. Для зазначених матеріалів коефіцієнт відбиття не перевищує 1-3%.
6. Установлення раціональних режимів роботи. Коли немає можливості знизити інтенсивність опромінення до нормативних значень, застосовують захист часом, тобто обмежують час перебування персоналу в ЕМП.
7. Застосування індивідуальних засобів захисту. До них належать переносні парасолі, халати, куртки з каптуром, комбінезони, фартухи з металізованої тканини, які захищають організм людини за принципом сітчастого екрана із заземленням. Наприклад, від дії ЕМП НВЧ застосовують халати радіозахисні, виготовлені з тканини "Щит".
Для захисту очей від ЕМВ у діапазоні частот 3*10 у 7 ступені – 3*10 у 11 ступені Гц призначені захисні окуляри з металізованими стеклами, що містять двоокис олова (ГОСТ 12.4.013-85 ССБТ. "Очки защитные. Общие технические условия" (СТ СЭВ 4564-84).
8. Організаційні заходи. Необхідно регулярно проводити дозиметричний контроль (не менше одного разу на 6 місяців); медогляд (не менше одного разу на рік). Робітникам, що працюють із джерелами ЕМВ, має бути надана додаткова відпустка, скорочений робочий день та ін.
Контрольні запитання та завдання
1. Наведіть приклади природних і штучних джерел ЕМП.
2. Якими параметрами характеризуються електромагнітні поля в ближній та дальній зонах? Чому це так?
3. Як визначається густина потоку енергії ЕМП? У яких одиницях вона вимірюється?
4. Від яких факторів залежить вплив ЕМП на організм людини?
5. Як пояснити теплову дію ЕМП на людину?
6. Дайте визначення теплового порогу.
7. Як виявляється біологічна дія ЕМП?
8. Які принципи нормування ЕМП?
9. Які особливості нормування ЕМП промислової частоти?
10. Яким умовам мають задовольняти нормовані параметри ЕМП від кількох джерел випромінювання різних частотних діапазонів, якщо для них установлено:
а) один і той же норматив (діапазон частот 60 кГц - 300 МГц);
б) різні санітарні нормативи (діапазон частот 60 кГц - 300 МГц);
в) різні нормовані параметри (діапазон частот 60 кГц - 300 ГГц).
11. Від чого залежить вибір методу захисту від ЕМП?
12. Які відомі основні методи захисту від ЕМП?
13. Які особливості захисту від електричних полів промислової частоти, що створюються ЛЕП?
14. Чим зумовлена захисна дія відби вальних і поглинальних екранів?
15. Які відомі індивідуальні засоби захисту від ЕМП?
3.6.1. Природа іонізуючих випромінювань та їхня біологічна дія
3.6.2. Джерела радіоактивного забруднення. Принципи нормування і захисту навколишнього середовища
3.6.3. Організація робіт із радіоактивними речовинами й іншими джерелами іонізуючих випромінювань
3.7. Гігієнічна оцінка лазерного випромінювання
3.8. Токсикологічна оцінка матеріалів
3.9. Токсикологічна оцінка технологічних процесів
3.9.1. Металургійні підприємства
3.9.2. Машинобудівні підприємства
3.9.3. Хімічні підприємства