Основи охорони праці - Березуцький В.В. - 7.2. Ергономічна безпека

Правильна організація робочих місць запобігає передчасній втомлюваності користувача і сприяє збереженню здоров'я. Організація робочого місця передбачає:

• правильне розміщення робочого місця у виробничому приміщенні;

• вибір ергономічно обґрунтованого робочого положення, виробничих меблів з урахуванням характеристик людини;

• раціональну компановку обладнання на робочих місцях;

• урахування характеру й особливостей трудової діяльності. Організація робочого місця користувача ВДТ має забезпечуватися

відповідно до ДНАОП 0.00.1.31-99 та ГОСТу 12.2.032-78.

7.3. Умови праці користувачів ВДТ

Серед причин, що зумовлюють виникнення професійних захворювань користувачів ВДТ, значне місце посідають умови праці. Головними з них є ті, що створюються під впливом випромінювання з ВДТ, освітлювання, шуму, вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони, іонного складу повітря, електростатичного поля.

Що стосується умов праці користувачів ВДТ, пов'язаних з гігієною площі і виробничих приміщень, то вона має відповідати ДНАОП 0.00 1.31-99 та ДСанПіН 3.3.2-007-98, згідно з якими площа, де має розташовуватися одне робоче місце з ВДТ, має становити не менш ніж 6,0 м², а об'єм приміщення бути не менше 20,0 м³.

1) Випромінювання від ВДТ. Джерелом випромінювання є монітор, виготовлений на основі електронно-променевої трубки (БПТ).

Випромінювання поділяється на такі види:

• рентгенівське (іонізуюче);

• оптичне;

• електромагнітне.

Джерелом рентгенівського випромінювання монітора є люмінофорне покриття екрану. Оптичне випромінювання виникає в результаті взаємодії електронів з шаром люмінофору, нанесеного на екран монітора. Зона оптичного випромінювання включає ультрафіолетове (УФ), світлове та інфрачервоне (14) випромінювання.

Електромагнітні випромінювання та поля виникають у системах горизонтальної та вертикальної розгортки й унаслідок дїї електронного променя.

Електростатичний заряд зосереджується переважно на БПТ монітора.

Рівень параметрів випромінювань залежить від технічної конструкції конкретного монітора, режимів його роботи та ін. Тому ВДТ перед використанням мають бути перевірені на відповідність до діючих стандартів. У разі невідповідності монітора гігієнічним вимогам необхідно його замінити на інший, що забезпечує безпеку користування. Гігієнічні вимоги до ВДТ регламентовані ДНАОП 0.00-1.31-99.

Вплив рентгенівського випромінювання викликає розвиток гіпервітамінозу А, порушення репродуктивної функції. .Радіаційні дослідження, які проводилися у різних країнах на державному рівні та фірмами - виробниками інформаційного обладнання, свідчать, що рівень радіації при роботі з ВДТ є суттєво нижчим за допустимий будь-яких національних стандартів безпеки. Загальна доза опромінювання при щоденній 8-годинній роботі становить 0,5 % дози, яку отримує людина від інших джерел (флюорографія, сонячне світло та ін.).

В Україні радіаційна безпека ВДТ регламентується Нормами радіаційної безпеки України (НРБУ-97), відповідно до яких потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрана та корпусу ВДТ при будь-яких положеннях має не перевищувати 7,74*10 у -12 ступені А/кг, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год (100 мкР/год).

Монітори є джерелом оптичного випромінювання. Найбільшу біологічну активність має активна зона УФ (довжина хвилі від 200 до 815 нм).

Вплив на організм УФ-випромінювання, на думку фахівців, зумовлює розвиток патології за рахунок підвищеної чутливості окремих осіб до дії УФ-променів при тривалому опромінюванні внаслідок кумулятивного ефекту.

Висунуті також припущення, що опромінювання УФ-випромінюванням призводить до гипервітамінізації організму вітаміном А внаслідок порушення його обміну з утворенням високоактивних метаболітів. У зв'язку з цим у західних країнах, особливо в США, прийняті національні програми щодо вивчення тератогенної дії ЕОМ на внутрішньоутробний розвиток плоду. УФ-випромінювання впливає на шкіру та очі людини. Ефект дії УФ на шкіру проявляється досить швидко, для очей характерним є період прихованої дії, до того ж, вони не набувають стійкості до повторного УФ-опромінювання. Найбільше від нього страждає рогівка.

Утім, як свідчать дослідження, проведені в США, інтенсивність випромінювання УФ-променів від комп'ютерів не перевищує 1*10 у -3 ступені Вт/см². За даними інших досліджень, інтенсивність цього випромінювання від ВДТ перебуває в межах 0,1-2,5 Вт/м² залежво від відстані до екрана. Суттєвого впливу на організм людини воно не чинить.

Діапазон ІЧ-випромінювання обмежений довжиною хвилі від 0,76 мкм до 1 мм. Основна реакція організму при поглинанні цих енергій є тепловою. Відповідно до досліджень, найвищі рівні ближнього ІЧ-випромінювання від ЕОМ становили 0,005 Вт/м², а виявлена теплова емісія не досягала 32°С.

Допустима поверхнева густина потоку енергії в різних зонах оптичного випромінювання регламентується ДСанПіН 3.3.2-007-98 (табл. 7.2).

За численними даними, значну небезпеку для організму становлять електромагнітні випромінювання (ЕВ) радіочастотного діапазону, що генеруються монітором в умовах короткочасної роботи користувача на ВДТ. Вони охоплюють широкий спектр хвиль від найдовших (3-3*10² Гц) до міліметрових (3*10 у 10 ступені – 3*10 в 11 ступені Гц). Специфічним ефектом дії такого магнітного випромінювання на організм можна, вважати біоелектричну активність, вібрацію субмікроскопічних структур, енергетичне збудження на молекулярному рівні} а також теплову дію на біологічні системи. Але підвищення локальної чи загальної температури тіла при цьому не перевищують 0,2°С.

На думку деяких дослідників, кількість енергії радіочастотного діапазону є достатньою для збудження коливань макромолекул, при цьому може відбуватися поляризація останніх, що впливає на ферментативні процеси, порушуючи їх.

Припускається, що радіочастотні випромінювання (РВ) діють на клітини організму лише при незначній інтенсивності випромінювання або ж на конкретних частотах. Відомо також, що РВ впливає на ЦНС, викликаючи стрес в організмі.

Встановлено, що небезпечні значення напруги електромагнітних полів (ЕМП) реєструються на робочих місцях, розміщених збоку і позаду від досліджуваного комп'ютера на відстані 1,8-2,0 м. Отже, при плануванні робочого приміщення доцільно додержуватися вільної схеми розташування робочих місць.

Спеціально проведені вимірювання радіочастотного випромінювання навколо ВДТ в діапазоні від 300 МГц до 18 ГГц показали, що їх значення не перевищували 1 Вт/м². Звичайна потужність ЕМП перебуває в межах від 1 мВ/м до 0,5 В/м на відстані 1 м до екрана та у межах 0,1 до 200 мкА/м на відстані 5-30 см до екрана. Найбільш інтенсивне випромінювання спостерігається у діапазоні 3-30 МГц. Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля радіочастотного діапазону регламентуються ГОСТ 12.1.006-84. Вони наведені в табл. 7.2.

Таблиця 7.2. Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля радіочастотного діапазону та допустима поверхнева густина потоку енергії

Профілактика шкідливого впливу від ЕОМ полягає в таких заходах:

• у використанні моніторів, що відповідають вимогам стандартів МРИ-П або ТСО-95 щодо захисту від випромінювання, або встановлення на ЕОМ заземленого прискореного фільтра;

Напруженість електростатичного поля коливається від 8 до 75 кВ/м. Електромагнітні поля можуть підвищувати інтенсивність осідання ізотопів радіону на обличчя користувача.

Рівень поверхневого електростатичного потенціалу ВДТ нормується ДНАОП 0.00-1.31-99 і має не перевищувати 500 В.

Норматив напруженості електростатичного поля на робочих місцях регламентовано ГОСТом 12.1.045-84.

Заходи щодо захисту від статичної електрики полягають у наступному:

• встановленні нейтралізаторів статичної електрики;

• підтримці в приміщенні з ВДТ відносної вологості повітря не нижче 45-50%;

• використанні для покриття підлоги антистатичних матеріалів і проведенні вологого прибирання;

• протиранні екрана та робочого місця антистатичною серветкою;

• носінні одягу, особливо першого шару, з натуральних матеріалів;

• кількаразовому на день митті рук та обличчя водою, або торкання заземлених металевих поверхонь.

2) Виробниче освітлення. За висновками експертів ВООЗ, під час роботи на ВДТ найбільше навантаження припадає на зоровий аналізатор, тому в забезпеченні роботи користувача важливе місце займає раціональне освітлення робочих місць.

Перенапруження здорового аналізатора можуть бути з таких причин:

• неправильна орієнтація робочого місця відносно світлових отворів;

• неадекватні світлові характеристики світильників, неправильне їх просторове розташування відносно робочих місць;

• засліплююча дія яскравих предметів, що перебувають у полі зору користувача (пряма блискість);

• дзеркальне відбиття на екрані предметів з високою яскравістю, які за спиною користувача (відбита блискість):

• неправильний розподіл яскравості в полі зору користувача;

• засвітлення екрана прямим чи розсіяним світлом світильників або небосхилу черев світлові отвори.

У запобіганні дискомфортним умовам важливе місце належить оптимізації кількісних та якісних показників освітлення.

Вимоги до освітлення при роботі на ВДТ регламентовані ДНАОП 0.00-1.31-99, згідно з якими освітлення у приміщеннях з ЕОМ має бути суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнене штучним. Природне освітлення має бути бічним, бажано одностороннім. Для зменшення засліплюючої дії сонячних променів світлові отвори мають бути зорієнтовані на північ чи північний схід. Коефіцієнт природної освітленості (КПО) має становити не менше 1,5 % відповідно до вимог СНиП ІІ-4-79. Нормований рівень освітленості на робочому столі - 300-500 лк.

Для забезпечення відносної постійності природного освітлення необхідно вікна обладнати сонцезахисними регульованими жалюзі з коефіцієнтом відбиття 0,5-0,7. Розташовувати робочі місця з ЕОМ слід так, щоб у поле зору користувача не потрапляли вікна або світлі поверхні світильників. Окрім того, вони мають перебувати за його спиною, щоб уникнути відблисків на екрані.

Штучне освітлення у приміщеннях з ВДТ має обладнуватися у вигляді загальної системи рівномірного освітлення. Допускається застосовувати світильники таких класів світлорозподілу: прямого світла (П), переважно прямого (Н), переважно відбитого (В). Для штучного освітлення рекомендується застосовувати люмінесцентні лампи. Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50º до 90º відносно вертикалі в поздовжній і поперечній площинах має становити не більше 200 кд/м², а захисний кут світильників має бути не більше за 40º.

Для обмеження прямої блискості від джерел природного та штучного освітлення яскравість їх поверхонь, що перебувають у полі зору та за спиною, має бути не більше 200 кд/м², а яскравість відблисків на екрані ВДТ - 40 кд/м².

Відношення значень яскравості робочих поверхонь має бути не менше ніж 3:1, а робочих поверхонь і оточуючих предметів (стін, меблів, обладнання) - 5:1.

Для забезпечення оптимальної зорової працездатності користувачів використовувати найкращі за видимістю поєднання кольорів: білих і жовтих об'єктів на чорному, темно-сірому та синьому фонах, а також чергувати фони, застосовуючи для короткострокової екстреної передачі білі й жовті об'єкти на чорному або синьому фонах, а для передавання постійної інформації - зелені і світло-сірі фони.

Таким чином, для створення небезпечної зорової роботи на ВДТ необхідно:

• створювати на робочих місцях освітленість, що відповідає гігієнічним нормам;

• забезпечувати рівномірність і постійність рівня освітленості;

• не створювати на робочому місці різких і глибоких тіней;

• обмежувати пульсацію світлового потоку;

• не зменшувати необхідний контраст фону та об'єктів, зображених на екрані ВДТ;

• застосувати на екрані ЕОМ найкращі за видимістю поєднання кольорів, а також чергувати фони.

3) Шум і вібрація. На робочих місцях з ЕОМ основними джерелами шуму є вентилятори системного блоку, накопичувач, принтери ударної дії (матричні, шрифтові тощо). Акустичний шум від ВДТ та інших периферійних пристроїв може стати джерелом стресу і дискомфорту користувача, знижувати розумову працездатність, підвищувати втомлюваність, послаблювати увагу, сприяти появі головного болю тощо.

Допустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях з ВДТ нормовані ДСанПіН 3.3.2-007-98 (табл. 7.3).

Основними заходами та засобами боротьби з шумом є:

• зниження рівнів шуму в джерелі його утворення (при проектуванні);

• використання звукопоглинаючих та звукоізолюючих засобів;

• раціональне планування виробничих приміщень та робочих місць.

Для зниження рівнів шуму на робочих місцях з ВДТ друкувальні пристрої ударної дії розміщують в іншому приміщенні або застосовують звукоізолювальні екрани. Зовнішні шуми знижують шляхом облицьовування стін звукопоглинальними матеріалами з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5-8000 Гц.

Таблиця 7.3. Допустимі рівні звуку, еквівалентні рівні звуку і рівні звукового тиску в октавних смугах частот

Характеристики вібрації на робочих місцях під час роботи з ВДТ мають бути не вищою за допустимі значення, наведені у ГОСТІ 12.1.012-90. Для зниження вібрації обладнання встановлюють на спеціальні амортизуючі прокладки, передбачені нормативними документами.

4) Забруднення та іонний склад повітря. Під час роботи на ВДТ повітря робочої зони забруднюється оксидом вуглецю, озоном, оксидами азоту, пилом. Можуть бути присутні діоксин та фуран, джерелом яких є електронні плати та корпуси моніторів, що виготовляються з пластмас, до складу яких входять ці речовини.

Для здоров'я користувача найнебезпечнішим є озон. Він викликає в живих організмах зміни, характерні для іонізуючого випромінювання, є подразнюючою і канцерогенною речовиною. Озон можна виявити в приміщенні за характерним запахом, сухістю та подразненням слизових оболонок. Джерелами озону на робочих місцях з ВДТ можуть бути монітори і лазерні принтери. Вміст забруднюючих речовин у повітрі приміщень з ВДТ регламентується ГОСТом 12.1.005-88, згідно з яким концентрація озону в повітрі робочої зони не має перевищувати 0,1 мг/дм³, оксидів азоту - 5 мг/дм³, пилу - 4 мг/дм³.

Для забезпечення нормативної якості повітря в робочій зоні і запобігання шкідливому впливу токсичних речовин на організм обладнується припливно-витяжна вентиляція.

Робота ВДТ супроводжується трансформацією іонного складу повітря на робочих місцях користувачів. Уже через 5 хвилин кількість легких іонів знижується у 8 разів, а через 3 години є майже нульовою. Істотно зменшується концентрація середніх та важких негативно заряджених часток, а концентрація позитивних іонів зростає. Така зміна балансу іонного складу повітря несприятливо впливає на здоров'я користувачів ВДТ: знижується працездатність, розвивається втома, погіршується діяльність серцево-судинної системи, брон-холегеневого апарату, вегетативної нервової системи, погіршується короткочасова пам'ять.

Допустимі рівні іонів у повітрі приміщень з ВДТ, встановлені в ДНАОП 3.3.2-007, наведені у табл. 7.4.

Таблиця 7.4. Рівні іонізації повітря приміщень при роботі з ЕОМ

Нормований іонний склад повітря в робочій зоні можна забезпечити застосуванням:

• генераторів негативних іонів;

• установок штучного зволоження;

• кондиціонерів;

• примусової вентиляції;

• захисних заземлених екранів.

Санітарно-гігієнічні вимоги до обладнання робочих місць користувачів ВДТ та вимоги безпеки регламентують ДНАОП 0.00-1.31-91 та ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Не менш важливим нормативним документом є "Гігієнічна класифікація умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості на напруженості трудового процесу", затверджена наказом МОЗ від 31.12.97 № 382. На підставі цього документу приймаються рішення щодо запобігання або обмеження впливу несприятливих виробничих факторів на працівників. Відповідно до ДНАОП 0.00-1.31-99, умови праці осіб, які працюють з ВДТ, мають відповідати класу І або II за гігієнічною класифікацією.

5) Технічна безпека. Технічна безпека використання інформаційного обладнання забезпечується за напрямками, поданими в табл. 7.5.

Таблиця 7.5. Вимоги до відеотерміналів

• використання ВДТ, що відповідають вимогам до інформаційного обладнання чинних в Україні стандартів, нормативних актів з охорони праці та ДНАОП 0.00-1.31-99;

• удосконалення конструкції ВДТ, у першу чергу моніторів;

• розробка та застосування захисних засобів.

Технічні вимоги до інформаційного обладнання, що регламентуються ДНАОП 0.00-1.31-99, наведені у табл. 7.5.

Згідно з ДНАОП 0.00-1.81-99 в Україні забороняється використання нових несертифікованих ВДТ. Сертифікат має бути виданий державною системою сертифікації УкрСЕПРО, що засвідчує їх відповідність обов'язковим вимогам.

ВДТ, що перебувають в експлуатації на час уведення в дію ДНАОП 0.00-1.31-99 і не мають відповідного сертифіката, мають пройти експертизу їх безпечності та нешкідливості для здоров'я людини, відповідності до вимог чинних в Україні нормативних документів в установах, які мають дозвіл органів Державного нагляду за охороною праці на проведення такої роботи.

Контрольні запитання та завдання

1. У чому полягають особливості праці професійних користувачів ВДТ?

2. Як впливають ВДТ на працездатність, розвиток професійно зумовлених захворювань у користувачів комп'ютерів ?

3. Проаналізуйте причини виникнення та розвитку патології зорової функції у користувачів ВДТ.

4. Охарактеризуйте ергономічні захворювання користувачів ВДТ і проаналізуйте джерела їх виникнення.

5. Що є причиною розвитку психічної втоми користувачів ВДТ?

6. Дайте характеристику умов праці користувачів ВДТ за показниками напруженості трудового процесу.

7. Які небезпечні виробничі фактори мають місце при користуванні ВДТ?

8. За якими напрямками здійснюється забезпечення безпеки користувачів ВДТ?

9. Вкажіть вимоги до організації робочих місць з обслуговування ВДТ.

10. Назвіть засоби захисту користувачів від шкідливого впливу випромінювання від ВДТ.

11. Яким нормативним документом потрібно користуватися при визначенні санітарно-гігієнічних вимог до робочого місця користувачів ВДТ?

12. Вкажіть джерела електростатичного поля на робочому місці користувачів ВДТ, вплив його на організм, санітарно-гігієнічні норми, засоби і заходи захисту.

13. Назвіть заходи щодо забезпечення нормативної якості повітря на робочому місці користувачів ВДТ.

14. Як забезпечується технічна безпека використання ВДТ?