Історія зарубіжної літератури XIX - XX ст - Давиденко Г. Й. - ЗАНЯТТЯ 16. Пошуки нових засад і форм зображення світу й відтворення людських почуттів у творчості Г. Аполлінера

ПЛАН

1. Гійом Аполлінер як чільна постать європейського авангарду; сутність його поетичної реформи.

2. Характеристика збірки "Звіролов, або Почет Орфея" (1911).

3. Відтворення світосприйняття людини початку XX століття у збірці "Алкоголі. Вірші 1898-1913 років" (1913).

o Візитна картка любовної лірики XX століття - "Міст Мірабо".

o Цикл "Рейнські вірші". Звернення до образу Лорелеї в однойменній поезії.

4. Ідея створення віршів у формі малюнків, що відбивали б основний зміст текстів, у збірці "Каліграми. Вірші Миру та Війни".

5. Найхарактерніші риси аполлінерівської поетики.

Завдання для підготовчого періоду

1. Визначте, які події життя Аполлінера позначилися на його творчості.

2. Чому Аполлінера називають реформатором французької поезії?

3. Поет не одразу винайшов назву для другої своєї поетичної збірки ("Алкоголі"). Як проміжні варіанти фігурували такі заголовки: "Вітер Райну", "Революційний рік", "Водка". На чому кожний із них наголошував увагу читача? Чому, на вашу думку, остаточним варіантом стала саме назва "Алкоголі"?

Література

1. Гузь О. Осмислення трагедії війни у поезії Г.Апполінера "Зарізана голубка і водограй"// Зарубіжна література. - 2004. - № 33. - С. 13-14.

2. Гузь О. Почуття особистості в урбанізованому динамічному світі (поезія Гійома Аполлінера "Міст Мірабо")// Зарубіжна література. - 2004. - № 33. - С. 10-12.

3. Бабенко КЛ. "Мене звуть Гійом Аполлінер" Методичні рекомендації до вивчення ілюстрованих творів Аполлінера.// Зарубіжна література в середніх навчальних закладах України. - 2004. - № 9. - С. 21-25.

4. Волощук Є.В. Г.Аполлінер і розвиток французької та європейської авангардистської поезії // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2003. - № 10. - С. 41-48.

5. Мележик В. Таємниця народження поезії. Урок-дослідження за творчістю Гійома Аполлінера.// Зарубіжна література в середніх навчальних закладах України. - 2003. - № 6. - С. 36-43.

6. Назарець В.М. Геніальний Гійом Аполлінер // Зарубіжна література в середніх навчальних закладах України. - 2004. - № 11. - С. 4-8.

7. Гузь О. Осмислення трагедії війни в поезії Гійома Аполлінера "Зарізана голубка й водограй" (нотатки до уроку) // Зарубіжна література. - 2004. - № 33. - С. 13-14.

Інструктивно-методичні матеріали

Творчість Гійома Аполлінера (Вільгельма - Альберта-Володимира - Олександра - Аполлінарія Костровицького; 1880-1918) стала одним із найхарактерніших явищ поетичного сприйняття суперечливої дійсності XX століття. Це французький поет-авангардист, поет-новатор. Новаторство Аполлінера розглядали лише на формальному рівні, маючи на увазі відмову від пунктуації, створення віршів - каліграм, наповнення фольклорних жанрів сучасним змістом тощо. Але суть його поетичної реформи значно глибша. Він запропонував новий підхід до розуміння поезії, вважаючи її засобом "пізнання життя". Аполлінер надавав вирішального значення людському "Я". Своєю творчістю поет намагався максимально "наблизитися до життя". Його творчість не обмежилася естетичною програмою якогось одного напряму чи течії. У його віршах співіснували різні поетичні стихії: романтизм, реалізм, символізм, кубізм, сюрреалізм. Сам поет називав своє мистецтво "новим реалізмом", "надреалізмом", "сюрреалізмом". Аполлінер поєднував у своїй творчості сміливі новації з давніми традиціями, лірику з прозою, історію з міфом. Нерідко він відмовлявся від пунктуації, аби посилити динаміку вірша.

У пошуках художніх засобів, які б наблизили його поезію до життя, Гійом Аполлінер активно опанував верлібр - систему віршованих рядків, ритмічна єдність яких основана лише на інтонаційній подібності. Поет використовував монтаж - спосіб поєднання різноманітних елементів з метою відобразити розмаїття життя. Поетичне новаторство письменника виявилося у винайденні ним незвичайної віршової форми - каліграм, написаних так, що їх текст утворював певний малюнок.

Перша поетична збірка - "Звіролов, або Почет Орфея" (1911). Але першим поетичним злетом поета були "Рейнські вірші" та поема "Пісня нелюбого", породжені душевною драмою нерозділеного кохання до Анні Плейден, молодої англійки, яка служила гувернанткою в сім'ї, де домашнім учителем працював юний поет. У "Рейнських віршах" дуже сильно відчутна романтична традиція, але вже тут дали про себе знати й нові елементи поезії: конкретність "безпосереднього вираження", прозаїчність вірша, розмовний ритм, верлібр тощо.

У 1913 р. вийшла велика поетична збірка Аполлінера "Алкоголі. Вірші 1898- 1913 років", яка містила майже все створене поетом протягом 10-ти років. Пояснюючи семантику заголовка, автор говорив, що в ній йшлося про життя палюче, мов спирт. Автор у захопленні від життя, приймав його в усій суперечливості та складності. Тому центральна тема збірки - тема життя і його сприйняття поетом. Митець показав життя всебічно. Він уважно придивлявся до вируючих паризьких вулиць, центральних площ і передмість. У поле його зору потрапили і робітники, і художники, і жінки, й емігранти. Однак у центрі уваги не тільки Париж, а й увесь світ. Сам автор виступав то в ролі мандрівника, то перехожого, то закоханого поета, а то навіть трибуна епохи - голосу свого покоління.

До збірки увійшли й вірші на теми сучасності й історії, крізь призму минулого поет зазирнув у майбутнє. Аполлінер помічав не тільки світлі, а й трагічні сторони життя. У збірці поєднані протилежні начала: радість буття і сум смерті, кохання й розлука, мрія і розчарування. І все ж автор любив це життя, попри "жалі - плачі моїх років", бо він - Орфей, а його поезія - "Орфея клич" - покликана перетворювати життя силою мистецтва.

Від зображення життя Парижа автор перейшов до розкриття інтимних переживань. У збірці містилося чимало віршів, де йшлося про кохання, тугу за нездійсненним ідеалом, пошуки гармонії стосунків ("Пісня нелюбого", "Міст Мірабо", "Марія" та ін.). Інтонація віршів, їх емоційна забарвленість постійно змінювалися. Розпочавши збірку з мотиву "сп'яніння" життям, Аполлінер завершив її на тій самій ноті, але межі простору тепер поширилися до всесвітніх масштабів. Проте поет у захваті і від всесвіту, він став голосом усіх поколінь.

Збірка "Каліграми. Вірші Миру і Війни" вийшла друком 1918 року. її написано під враженням від подій І світової війни. До неї увійшли поезії 1913 - 1916 років - трагічних для Європи років початку століття. Поділена вона на дві частини: до першої увійшли поезії, написані Аполлінером у 1913 році, а до другої - фронтові поезії (з весни 1915 р. до поранення в березні 1916 р. поет перебував на фронті). Присвячена збірка пам'яті друга, поета, літератора Рене Даліза, який загинув на фронті. Мета поета - відтворити у поетичній формі логіку розвитку своєї епохи, показати загальні тенденції дравматичного часу. Цій меті підпорядкована композиція збірки, що складалася із 6 розділів, кожен з яких відповідав певному періоду чи характерним особливостям початку століття.

Назва збірки пов'язана з експериментами в царині поетичної форми. Частина віршів мала вигляд "ліричних ідеограм", або каліграм, тобто вони написані так, що їхній текст створювала своєрідний малюнок (будинок, зірка, лінії дощу тощо). їх особливість - розміщення рядків таким чином, щоб конфігурація тексту вірша на папері відтворювала обрис чи явища, про які йшлося. Найвідоміша аполлінерівська каліграма - "Зарізана голубка й водограй". Розташуваннями літер неоднакового розміру та різними напрямками рядків вона утворила обриси голубки над струменями фонтана, що символізував вічний плач за загиблими на війні. Цей образ навіяв П. Пікассо, його відомий малюнок голубки - символ миру. Поезія поета сповнена ліризму і філософічності. У ній поєднані фольклор, літературні традиції й найсучасніші засоби зображення та мистецькі форми.

Ліричний герой Аполлінера у цій збірці вже не "сп'янілий" життям, як у попередній. Він пізнав трагічний досвід війни, зазнав особистих втрат і розчарувань, побачив тисячі смертей, сам брав участь у воєнних діях, був свідком руйнівних процесів у Європі часів І світової війни. Тому образ ліричного героя став більш трагічним.

ОБРАЗИ-СИМВОЛИ В ПОЕЗІЇ

Символи

Уособлення

Водограй

Символ мирного, спокійного життя; життя без насильства й крові

Голубка

Образ дівчини, що сумувала за долею героїв війни

Олеандри

Образи насильства, кривавого і безжалісного світу

Сонце

Образ війни, насиченої кров'ю

У "Каліграмах" поет засудив війну, але антивоєнною тематикою значення їх не вичерпане. Збірка порушила важливі проблеми духовного та історичного буття людства. Він багато й сміливо експериментував, домагаючись "безпосереднього вираження". Так з'явилися його "поезії-розмоеи", "поезії-репортажі", для яких "будівельним матеріалом" служили факти, фрагменти "безпосередньої дійсності", з яких і монтувалися твори поета.

Зорова поезія Г. Аполлінера відобразила пошуки поета в царині форми - це яскравий приклад пошуку нових творчих принципів. Поєднання зорових і текстових образів мало на меті посилити враження від твору, примусити читача по-новому подивитися на світ.

ЗАНЯТТЯ 17. Відображення фізіологічних аспектів людського життя та його соціальної панорами у романі Е. Золя "Жерміналь"
Словник термінів і понять
Список літератури
ПЕРЕДМОВА
Розділ 1. Лекційні матеріали
ЛЕКЦІЯ 1. Французька література
1. Антуан де Сент-Екзюпері - письменник, льотчик, філософ. Життєвий шлях письменника (1900-1944)
2. Особливості творчого методу письменника
ЛЕКЦІЯ 2. Екзистенціалізм у французькій літературі. Ж.-П. Сартр, А. Камю
1. Екзистенціалізм як напрям філософії та літератури. Його особливості
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru