Термін "логістика" має давню історію. Ще в Древній Греції він означав "мистецтво роздумів і обчислень"; в Римській імперії-правила розподілу продовольства. Проте, най відомішим є значення, яке отримала логістика за часів правління візантійського імператора Лева VI (889-912 рр.), згідно із яким вона означала військову науку, яка займалася в основному здійсненням чіткої, злагодженої роботи тилу по забезпеченню військ всім необхідним задля отримання перемоги у військовій кампанії.
Таке трактування логістики зберігається до цього часу. Навіть під час недавньої війни в Іраку в ЗМІ часто звучала інформація про те, що функції логістики в міжнаціональних військах забезпечувала Іспанія. Тобто, на Іспанію було покладено обов'язок по забезпеченню американських та союзних із ними військ боєприпасами, зброєю, засобами пересування, їжею, одягом, житлом тощо, тобто усім необхідним для успішного ведення військових дій.
Проте, активне використання військового терміну у чисто економічних цілях почалося з середини 60-х років XX ст., і сталося це із ряду причин:
o перетворення ринку продавця у ринок покупця, внаслідок чого загострюється конкурентна боротьба за споживача, що вимагає об'єднання зусиль всіх учасників товароруху (виробництва, оптової та роздрібної торгівлі) з метою створення інтегрованої системи, яка б найбільш повно задовольняла потреби споживачів за рахунок зниження собівартості продукції і підвищення якості поставок;
o енергетична криза, яка змусила шукати нові шляхи економії ресурсів, і, відповідно, призвела до зниження собівартості продукції;
o науково-технічний прогрес, зокрема комп'ютеризація управління, що дозволило максимально використовувати та опрацьовувати логістичну інформацію, з метою максимальної злагодженості та високої координованості зусиль всіх учасників логістичної системи.
Починаючи із 60-х років логістика пройшла три основні етапи, на протязі яких відбувалося її вдосконалення та розширення сфер діяльності.
Перший етап - 60-ті рр.. характеризується застосуванням логістичного підходу в сфері товарообігу, внаслідок чого в єдину систему інтегруються складське господарство і транспорт. Вони починають працювати на один економічний результат за єдиним графіком і єдиною узгодженою технологією. Відбувається об'єднання таких завдань розподілу як оптимізація частоти і розміру партій товару, шо постачається; оптимізація розміщення і функціонування складів; оптимізація транспортних маршрутів і графіків тощо. Дана система діє за принципом безпосереднього реагування на щоденне коливання попиту та збої у процесі розподілу продукції. Основними показниками результативності роботи виступає частка затрат на транспортування та інші операції з розподілу продукції у загальній сумі виручки від продажу.
Другий етап - 80-ті рр. В цей період в систему логістики підприємств включається планування виробничого процесу, завдяки чому виникла можливість скоротити запаси готової продукції; підвищити якість обслуговування покупців за рахунок своєчасного виконання та обробки замовлень; покращити можливість використання устаткування. Роботу системи логістики, при цьому, оцінюють виходячи із зіставлення даних кошторису і реальних витрат. У цей період відбувається:
o швидке зростання вартості фізичного розподілу;
o зростання професіоналізму менеджменту;
o довгострокове планування у сфері логістики;
o широке застосування інформаційних технологій, їх впровадження в логістику;
o централізація фізичного розподілу;
o різке скорочення запасів у логістичній системі;
o визначення і здійснення заходів для зменшення вартості просування матеріального потоку до місця кінцевого споживання.
Третій етап - відбувається в даний час. На цьому етапі здійснюється повне об'єднання всіх учасників процесів постачання, виробництва і розподілу в єдину логістичну систему. До додаткових функцій логістичних систем на даному етапі відносять: доставку сировини на підприємство, прогнозування збуту, виробниче планування, управління запасами сировини та незавершеного виробництва, проектування систем логістики тощо. Основними результатами даного етапу стали:
o поява фундаментальних змін в організації та управлінні ринковими процесами у всій світовій економіці;
o розвиток сучасних комунікаційних технологій, що забезпечують швидке проходження матеріальних та пов'язаних із ними інформаційних потоків, дають змогу здійснити моніторинг усіх фаз переміщення продукції від первинного джерела виникнення до місця кінцевого споживання;
o розвиток галузей, що надають послуги у сфері логістики;
o формування концепції логістики та її визнання більшістю учасників ланцюгів постачання, виробництва і розподілу.
Графічно етапи розвитку логістики відображені на рис. 1.1.
Рис. 1.1. Етапи розвитку логістики
Таким чином, розвиток логістики відбувався завдяки її інтеграційним можливостям. Поступове об'єднання елементів логістики та її функцій дозволило сформувати на даному етапі інструментарій, що дозволяє досягнути максимального сукупного економічного ефекту який перевищує суму ефектів, які б отримав кожен із учасників товароруху діючи порізно.
4. Логістика як фактор підвищення конкурентоспроможності підприємства
Розділ 2. Об'єкти логістичного управління
1. Матеріальний потік, його параметри
2. Класифікація матеріальних потоків
3. Інформаційні потоки та їх класифікація
4. Фінансові потоки та їх класифікація
5. Конкурентні економічні потоки та їх логістизація
6. Логістичні операції і їх види
Розділ 3. Концепції логістики