Оптичний діапазон охоплює ділянки електромагнітного випромінювання, до складу якої входять інфрачервоні (14), видимі (ВВ) та ультрафіолетові (УФ) випромінювання (рис. 2.41). За довжиною хвилі ці випромінювання розподіляються наступним чином: 14 - 540 мкм...760 нм, ВВ - 760...400 нм, УФ - 400... 10 нм. З боку інфрачервоних випромінювань оптичний діапазон межує з радіочастотним, а з боку ультрафіолетових - з іонізуючими випромінюваннями.
Рис. 2.41. Розподіл випромінювань оптичного діапазону за довжиною хвилі
Розглянемо детальніше випромінювання, що входить до складу оптичного діапазону.
2.11.1. Інфрачервоні випромінювання
Інфрачервоні випромінювання чинять на організм людини переважно теплову дію. Тому джерелом ІЧ випромінювань с будь-яке нагріте тіло, причому його температура м визначає інтенсивність теплового випромінювання Е (Вг/м*):
де е - ступінь чорноти тіла (матеріалу); С0 - коефіцієнт випромінювання абсолютно чорного тіла (С0 = 5,67 Вт/м2К4); Т - температура тіла (матеріалу), К.
Залежно від довжини хвилі ІЧ-випромінювання поділяються на коротко хвильові з довжиною хвилі від 0,76 до 1.4 мкм та довгохвильові - понад 1,4 мкм. Саме довжина хвилі значною мірою обумовлює проникну здатність ІЧ-випромінювань. Найбільшу проникну здатність мають короткохвильові ІЧ-випромінювання, які впливають на органи та тканини організму людини, що знаходяться на глибині кількох сантиметрів від поверхні тіла. 14 промені довгохвильового діапазону затримуються поверхневим шаром шкіри. Спектр ІЧ-випромінювань (довгохвильових чи короткохвильових), в основному, залежить від температури джерела променів: при температурі до 100 "С випромінюються довгохвильові промені, а при температурі понад 100 С - короткохвильові.
Вплив ІЧ-випромінювань на людину може бути загальним та локальним і призводить він зазвичай до підвищення температури. При довгохвильових випромінюваннях підвищується температура поверхні тіла, а при короткохвильових - органів та тканин організму, до яких здатні проникнути 14 промені. Більшу небезпеку являють собою короткохвильові випромінювання, які можуть здійснювати безпосередній вплив на оболонки та тканини мозку і тим самим призвести до виникнення так званого теплового удару. Людина при цьому відчуває запаморочення, біль голови, порушується координація рухів, настає втрата свідомості. Можливим наслідком впливу короткохвильових ІЧ-випромінювань на очі є поява катаракти. Досить часто таке професійне захворювання трапляється в склодувів.
При тривалому перебуванні людини в зоні теплового променевого потоку, як і при систематичному впливі високих температур, відбувається різка зміна теплового балансу в організмі. При цьому порушується робота терморегулювального апарату, посилюється діяльність серцево-судинної та дихальної систем, відбувається значне потовиділення, яке призводить до втрати потрібних організмові солей. Інтенсивність теплового опромінення обумовлює також появу певних нервових розладів: дратівливість, часті болі голови, безсоння. Серед працівників "гарячих" цехів (прокатників, ливарників та ін.) відзначається значний відсоток осіб, які страждають на неврастенію.
Таким чином, ІЧ-випромінювання впливають на організм людини, порушують його нормальну діяльність та функціонування органів і систем, що може призвести до появи професійних та професійно зумовлених захворювань.
Ступінь впливу ІЧ-випромінювань залежить від низки чинників: спектра та інтенсивності випромінювання; площі поверхні, яка випромінює 14 промені; розміру ділянок тіла людини, що опромінюються; тривалості впливу; кута падіння 14 променів і т. ін.
У промисловості джерелами інтенсивного випромінювання хвиль інфрачервоного спектра є: нагріті поверхні стін, печей та їх відкриті отвори, ливарні та прокатні стани, струмені розплавленого металу, нагріті деталі та заготовки, різні види зварювання та плазмового оброблення тощо.
У виробничих приміщеннях, в яких на робочих місцях неможливо встановити регламентовані інтенсивності теплового опромінення працюючих (див. п. 2.2.3) через технологічні вимоги, технічну недосяжність або економічно обґрунтовану недоцільність, використовують обдування, повітряне та водоповітряне душування тощо. При інтенсивності теплового опромінення понад 350 Вт/м2 та опроміненні понад 25 % поверхні тіла тривалість неперервної роботи і регламентованих перерв встановлюються у відповідності з даними, наведеними в табл. 2.21:
Таблиця 2.21. Допустима тривалість неперервного опромінення 14 променями та регламентованих перерв протягом години
Інтенсивність інфрачервоного теплового випромінювання вимірюється актинометрами, а спектральна інтенсивність випромінювання - інфрачервоними спектрографами типу ИКС-10, ИКС-12, ИКС-14 та радіометром ІЧ-випромінювання РАТ-2П.
До основних заходів та засобів щодо зниження небезпечної та шкідливої дії ІЧ-випромінюваня належать:
- зниження інтенсивності випромінювання джерел шляхом удосконалення технологічних процесів та устаткування;
- раціональне розташування устаткування, що є джерелом ІЧ-випромінювання;
- автоматизація та дистанційне керування технологічними процесами;
- використання повітряних та водоповітряних душів у "гарячих" цехах;
- застосування теплоізоляції устаткування та захисних екранів;
- раціоналізація режимів праці та відпочинку (захист часом);
- проведення попереднього та періодичних медоглядів;
- використання засобів індивідуального захисту.
Перелічені заходи та засоби більш детально розглянуті у п. 2.2.4 цього підручника.
2.11.3. Лазерне випромінювання
2.12. Засоби індивідуального захисту
2.13. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, до виробничих і допоміжних приміщень
2.13.1. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємства та планування його території
2.13.2. Основні вимоги до виробничих будівель та споруд
2.13.3. Основні вимоги до допоміжних приміщень
2.13.4. Основні вимоги до водопостачання та каналізації
Розділ 3. ОСНОВИ ВИРОБНИЧОЇ БЕЗПЕКИ
3.1. Загальні вимоги безпеки виробничого устаткування та процесів