Основи логістики - Дудар Т.Г. - 6. Транспортний процес та його елементи

Вибір виду транспортування, виду транспорту і логістичних посередників здійснюється на основі системи критеріїв. До основних критеріїв при виборі способів перевезень і виду транспорту відносять:

o мінімальні затрати на транспортування;

o час доставки вантажу;

o максимальна надійність та безпека;

o мінімальні затрати, пов 'язані з запасами в дорозі;

o потужність і доступність видів транспорту;

o продуктова диференціація.

На вибір транспортного засобу і способу доставки вантажів найбільший вплив мають затрати. Відповідно до концепції повної вартості слід сформувати систему руху матеріального потоку таким чином, щоб загальна сума витрат була мінімальною. В цьому випадку низька надійність транспортування - це не тільки час, на який запізнився товар відносно запланованого терміну, а також збитки через простоювання виробничих потужностей по причині відсутності матеріалів чи комплектуючих, збитки, спричинені виходом на ринок з товаром пізніше за конкурентів, збитки через зрив вигідного контракту тощо.

Відповідно, в якості чинників, що впливають на повну вартість доставки товарів, розглядаються також надійність доставки, доступність транспортних послуг, здатність перевозити товар без ушкоджень і т.д.

Центральне місце серед інших при прийнятті рішень по транспортуванні займає процедура вибору перевізника (перевізників). Є два варіанти вирішення цієї проблеми: перший (дорожчий, але простіший) - вибір і всі наступні дії доручаються транспортно-експедиційній фірмі; інший (складніший, але дешевший) - вирішення проблеми самостійно.

При виборі перевізника власними зусиллями менеджер повинен опиратися на визначену систему вибору, алгоритм якої схожий на вибір постачальника. При цьому слід визначити основні критерії оцінки можливих перевізників, встановити значущість для кожного критерію і, провівши оцінку всіх варіантів, вибрати декілька з них, які найбільш повно задовольняють обраним критеріям.

В числі чинників, що впливають на вибір перевізника виступають:

o його фінансова стабільність;

o наявність додаткових послуг по експедиційному обслуговуванню, комплектації і доставці вантажу;

o гнучкість маршруту транспортних засобів;

o можливість переадресування вантажу в дорозі;

o регулярність роботи транспорту;

o кваліфікація персоналу перевізника;

o контроль руху товару в дорозі з допомогою засобів зв'язку;

o гнучкість тарифних схем перевезень;

o порядок передачі заявки на доставку;

o якість транспортних послуг;

o екологічність транспортних засобів.

Поряд з перевізником, основним логістичним посередником при перевезенні є транспортно-експедиційна фірма (або експедитор). Експедиторські організації - це вповноважені нейтральні посередники між відправниками, отримувачами і транспортною складовою. Експедиція виділяється зі сфери виробництва і торгівлі та функціонує в якості третьої юридичної особи. Тому за кордоном всі виробники пропонують свої товари на ринку через посередників. Кожен з яких прагне сформувати свій канал розподілу. При цьому різко зменшується кількість контрактів виробника з імовірними покупцями. Саме є експедиційна діяльність в логістиці є окремим видом логістичного сервісу. В сфері обслуговування транспортних каналів функціонують як великі фірми - центри сервісу, так і невеликі приватні експедиційні організації, які обслуговують невеликі підприємства по принципу кур'єрської служби за короткий проміжок часу з великим ступенем надійності.

До обов'язків експедиторів можна віднести: організацію перевезення вантажу, забезпечення відправлення і отримання вантажу, а також інші обов'язки, пов'язані з перевезеннями. Додатковими послугами, які експедитори можуть надавати клієнтам є:

o отримання документів для експорту-імпорту вантажів;

o виконання митних формальностей;

o контроль за кількістю і станом вантажу;

o навантажувально розвантажувальні роботи;

o сплата митних зборів та інших витрат, пов язаних з транспортуванням;

o зберігання, складування, сортування і комплектація вантажів;

o інформаційні послуги, страхування і т.д.

До числа допоміжних логістичних партнерів по транспортуванні (якщо експедитори не виконують ці функції самостійно) відносять страхові, охоронні, інформаційні фірми і компанії, банки та інші фінансові установи, підприємства по вантажопереробці, затарюванні, упаковці, вантажні термінали, а також спеціалізовані агенти і брокери. Системи критеріїв і показників, а також процедури вибору цих посередників є надзвичайно багатоманітними. Серед основних критеріїв вибору можна назвати розмір тарифів, надійність, фінансову стійкість, комплексний характер сервісу тощо.

6. Транспортний процес та його елементи

Транспортний процес є складною сукупністю окремих процедур, пов'язаних не тільки з фізичним переміщенням вантажу, а й з іншими логістичними операціями. Окрім того, процес доставки товарів охоплює окрім транспортної, ше й інші області логістики, зокрема закупівельної та розподільчої, які в сукупності утворюють наступний алгоритм доставки товарів (рис 10.1).

Традиційні методи торгівельних поставок включають в себе ряд етапів, зокрема:

o оптові закупівлі у оптовиків або у виробника безпосередньо;

o доставку і розвантаження на власний склад;

o розміщення вантажу на зберігання;

o прийом замовлень у покупців;

o формування партій товару відповідно до замовлення;

o організація доставки товару покупцю.

Рис. 10.1. Алгоритм процесу розробки і реалізації транспортно-технологічної схеми доставки

Транспортно-технологічна схема доставки товару включає в себе ряд етапів, найважливіші з яких: І. Формування вантажних одиниць.

На цьому етапі близькі за характеристиками товари об'єднуються разом і далі переміщуються як єдине ціле. При цьому їх ідентифікують як "одиниці транспортного вантажу" або "юніти". На даному етані фірма несе затрати на експлуатацію і капітальні вкладення в затаривания вантажу, формування пакетів, купівля (оренда) піддонів або інших засобів пакетування, контейнерів тощо.

2. Навантаження сформованих вантажних одиниць на транспортні засоби.

На цьому етапі при взаємодії складу вантажовідправника і транспортних засобів здійснюється фізичне переміщення вантажів в рамках обмеженого складською територією простору. На затрати впливає спосіб виконання вантажних робіт.

3. Підвезення вантажу до терміналу магістрального виду транспорту.

На цьому етапі, за умови його наявності, найчастіше здійснюється сортування, групування та перерозподіл вантажів.

4. Об'єднання на терміналі вантажних одиниць, які мають спільні адреси отримувачів або рухаються в однаковому напрямку.

5. Перевезення вантажів магістральними видами транспорту. Затрати на перевезення визначаються відповідно до варіанту

транспортної системи.

6. Транспортно-складські операції на етапі розвантаження вантажу в терміналі пункту призначення.

7. Вивезення вантажу з терміналу магістрального виду транспорту і доставка його на постачальницько-збутові бази.

8. Доставка вантажу з бази кінцевому споживачу.

На цьому етапі використовуються, в основному, автомобілі низької і середньої вантажопідйомності. Часто створюються певні маршрути розвезення, за умови існування розподільчого центру.

9. Контроль виконання доставки у відповідності із обраною транспортно-технологічною схемою.