С п р о с т у в а н н я м називається така логічна операція, за допомогою якої встановлюють хибність або необгрунтованість тези.
Існує три види спростування:
1) Спростування тези;
2) Спростування аргументів;
3) Спростування демонстрації. Розглянемо кожний вид спростування по черзі.
а) Спростування тези.
Спростування тези це логічна операція, завдяки якій встановлюється хибність тези.
Існують такі способи спростування:
а) спростування тези фактами;
б) спростування тези шляхом доведення істинності нової тези;
в) спростування тези шляхом виведення із неї наслідків, що суперечать дійсності.
1) Спростування тези фактами.
Відомо що спростувати що-небудь легше ніж довести. Досить одного факту щоб відкинути загальновизнане положення.
Розглянемо універсальне положення: "Будь-який метал тоне у воді". Для спростування цього положення досить знайти один метал, який не тоне у воді. Таким металом є літій. Отже, істинним буде судження "Деякі метали не тонуть у воді".
Візьмемо загальне судження "Будь-яка сучасна європейська держава має республіканську форму правління". Але фактом є існування в Англії конституційної монархії. Тому визнаємо істинним положення "Деякі європейські держави не мають республіканської форми правління."
На перший погляд здається, що спростування фактами тези є самим надійним способом. Але це не завжди так. По-перше отримати факт який би відкидав тезу надзвичайно важко. По-друге, часто вимагають, щоб факт не тільки повторювався, але й його можна було відтворити.
2) Спростування тези шляхом доведення істинності іншої тези.
В основі цього способу спростування лежить закон виключеного
третього: "Із двох суперечливих суджень, одне обов'язково істинне, а друге обов'язково хибне." Досить у ході дискусії довести, що істинною є нова теза, як попередня буде відкинута. Хід такого спростування такий.
Потрібно спростувати тезу: "Всі суспільно небезпечні діяння є злочином".
Для цього ми висуваємо нову тезу "Не всі суспільно небезпечні діяння є злочином".
Знаходимо аргументи для нової тези посилаючись нате, що
а) "Суспільно небезпечні діяння вчинені неосудними особами не є злочином";
б) "Суспільно небезпечні діяння вчинені малолітніми особами не є злочином".
Таким чином, визнаємо істинною тезу: "Деякі суспільно небезпечні діяння не є злочином" і одночасно хибність попередньої тези.
3) Спростування тези шляхом виведення із неї наслідків, що суперечать дійсності.
Процедура спростування тези таким способом передбачає такі кроки:
1. Вводиться припущення, що наявна тези істинна;
2. Із прийнятої тези виводять наслідок.
3. Застосовують правило умовно-категоричного силогізму. "Якщо наслідок хибний, то основа буде хибною".
Наприклад, маємо тезу: "На Венері можливе органічне життя". Припустимо, що спростовувана теза є істинною.
Якщо на Венері можливе життя, то температурні показники і показники тиску на поверхні Венери повинні співпадати із Земними. Але температура поверхні Венери дорівнює 4 700 - 4800, а тиск - 9597 атмосфер.
Отже, органічне життя на Венері неможливе. Розглянемо інший приклад.
У справі про крадіжку автомобіля обвинувачуваний зізнався, що автомобіль йому подарував його брат, який тривалий час працює за кордоном. Щоб спростувати це зізнання слідчий припустив, що воно істинне і вивів із нього наслідок. Якщо автомобіль дарований братом, то брат обвинувачуваного дійсно повинен мати певний достаток для цього. Перевіркою встановлено, що брат ніколи не працював за кордоном, а його прибутки не дозволяють зробити такого дарунку.
На цій підставі (від хибності наслідку) було спростовано зізнання обвинувачуваного.
1) Спростування тези фактами.
2) Спростування тези шляхом доведення істинності іншої тези.
3) Спростування тези шляхом виведення із неї наслідків, що суперечать дійсності.
б) Спростування аргументів.
1) встановлення хибності аргументів.
2) встановлення недостатності аргументів відносно тези.
3) виявлення сумніву в істинності аргументів.
4) Виявлення сумніву в надійності джерела аргументів.
в) Спростування демонстрації.