Короткий зміст розділу
До дедуктивних умовиводів належить простий категоричний силогізм (від грецького - міркувати, робити висновок). Це найбільш розповсюджений вид опосередкованих умовиводів. Його називають простим, бо він має два засновки. Силогізм, який складається з більше, ніж двох засновків називається складним. Оскільки засновками і висновком його є категоричні судження, то Його називають категоричним.
1. Поняття простого категоричного силогізму та його структура
У простому категоричному силогізмі висновок є логічним наслідком з двох категоричних суджень. Наприклад:
Суверенна держава (S) має свою територію (Р). Україна (S) - суверенна держава (Р). Україна (S) має свою територію (Р).
Таким чином, простий категоричний силогізм складається з трьох категоричних суджень, два з яких є засновками, а третє - висновком.
До складу даного силогізму входять три поняття: "суверенна держава", "своя територія" та "Україна". Поняття, що входять до складу категоричного силогізму, називають * термінами силогізму. Серед них розрізняють менший, більший та середній терміни.
* Меншим терміном силогізму є суб'єкт висновку; в прикладі це поняття "Україна". * Більшим терміном силогізму є предикат висновку; в прикладі це - "своя територія". Більший та менший терміни силогізму називають крайніми термінами; їх відповідно позначають - S та Р.
Кожен із крайніх термінів входить не тільки у висновок, але й в один із засновків. Засновок, що включає менший термін, називають меншим засновком; засновок, який включає більший термін, називають більшим засновком. Більший та менший засновки можуть займати в силогізмі як перше, так і друге місце. Але розрізняють їх не за місцем у силогізмі, а за термінами, які вони включають у себе.
Висновок із засновків був би неможливим, якби в них не містився ще один термін - середній. *Середнім терміном силогізму називають поняття, що входить до обох засновків і відсутнє у висновку (в нашому прикладі - "суверенна держава"). Середній термін позначають літерою M (від латинського medius - середній).
Середній термін пов'язує крайні терміни і робить можливим вивід. Відношення крайніх термінів (S та Р висновку) існує завдяки їх відношенню до середнього терміна. Поставивши в нашому прикладі на місця термінів судження терміни силогізму, отримаємо: Суверенна держава (М) має свою територію (Р). Україна (S) - суверенна держава (М). Україна (S) має свою територію (Р).
Термінам категоричного силогізму можна дати об'ємну інтерпретацію:
Отже, * простий категоричний силогізм — це дедуктивний умовивід про відношення двох крайніх термінів на підставі їх зв'язку з середнім терміном.
Необхідність виводу, тобто логічного переходу від засновків до висновку в категоричному силогізмі грунтується на твердженні (аксіомі силогізму): все, що стверджується або заперечується про всі предмети даного класу, стверджується або заперечується про кожен предмет або будь-яку частину предметів даного класу.
Так, у силогізмі:
Усі громадяни України (М) мають політичні права (Р). Симоненко (Б) є громадянином України (МУ Симоненко (Б) має політичні права (Р).
Усе, що стверджується відносно всіх громадян України, з необхідністю стверджується і про кожного громадянина України. У силогізмі:
Ніхто не притягується до кримінальної відповідальності (Р) без рішення суду (М).
Відносно Симоненка (5) такого рішення немає (М).
Симоненко (Б) не притягується до кримінальної відповідальності (Р).
Усе, що заперечується відносно всіх не засуджених громадян, заперечується і відносно кожного незасудженого громадянина.
3. Правила засновків силогізму
4. Фігури та модуси силогізму
5. Особливі правила фігур силогізму
6. Категоричний силогізм з виділяючим судженням
Розділ 9. Виводи логіки висловлювань
Короткий зміст розділу
1. Поняття про виводи логіки висловлювань
2. Умовно-категоричні виводи
3. Розділово-категоричні виводи