Основи охорони праці - Жидецький В.Ц. - 4.6.4. Протидимний та противибуховий захист будівель та споруд

Під час пожежі велику небезпеку становлять продукти горіння та дим, які можуть містити отруйні, а іноді ще й вибухонебезпечні речовини. Тому передбачають протидимний захист (димові люки та шахти, які забезпечують направлене видалення цих речовин, не допускають задимлення суміжних приміщень та шляхів евакуації, полегшують виявлення осередку пожежі).

Противибуховий захист будівель та споруд полягає в зменшенні тиску в разі вибуху до безпечного для несучих та огороджувальних будівельних конструкцій рівня, щоб уникнути їх руйнування. Для цього в приміщеннях, де існує ймовірність вибуху, встановлюють легкоскидні конструкції, які руйнуються у разі вибуху і, тим самим, зменшують тиск усередині будівлі (рис. 4.23).

Рис. 4.23. Графік зміни тиску в приміщенні у разі вибуху: 1 - у приміщенні без легкоскидних конструкцій; 2 - у приміщенні з легкоскидними конструкціями

Розрізняють настінні та покрівельні легкоскидні конструкції (рис. 4.24). До настінних легкоскидних конструкцій належать легкі навісні панелі, вікна, двостулкові двері, ворота, які руйнуються чи розкриваються при надлишковому тиску вибуху, меншому за критичний. Надійність спрацювання навісних панелей забезпечується їх послабленим кріпленням до каркасу стін. Величина надлишкового тиску, що руйнує за-скління, залежить від площі та товщини віконного скла. Якщо площа віконного скла менша за 0,8,1,0 та 1,5 м2 при його товщині відповідно 3, 4 та 5 мм, то руйнівний тиск різко зростає. Тому віконні рами, у яких площа одного скла менша за вказані вище (при відповідній товщині скла) роблять на шарнірах (рис. 4.25, а, б, в).

Покрівельні легкоскидні конструкції (рис. 4.25, г) поступаються за ефективністю дії настінним, тому їх слід передбачати лише в тих випадках, коли у приміщеннях відсутні віконні отвори та легкі навісні панелі або їх площа є недостатньою.

Рис. 4.24. Схеми дії настінних (а) та покрівельних (б) легкоскидних конструкцій

Рис. 4.25. Приклади легкоскидних конструкцій: верхньо- (а), нижньо- (б), та середньопідвісні (в) віконт рами; покриття покрівлі плитами ПНСЛ (г)

4.6.5. Протипожежні розриви

При розробленні генеральних планів з точки зору пожежної безпеки важливо забезпечити відповідні протипожежні відстані між будівлями та спорудами для запобігання займанню сусідньої будівлі протягом часу, необхідного для приведення в дію засобів пожежогасіння. Ці відстані залежать від ступеня вогнестійкості будівель і споруд, а також від їх категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

Протипожежні відстані (розриви) між виробничими будівлями промислових і сільськогосподарських підприємств (табл. 4.9, знаменник) належить приймати відповідно до вимог СНиП П-89-80 та ДБН Б.2.4-3-95. Протипожежні відстані між житловими, громадськими і допоміжними будівлями промислових підприємств (див. табл. 4.9, чисельник), а також від житлових, громадських, адміністративно-побутових будівель до виробничих будівель промислових і сільськогосподарських підприємств (див. табл. 4.9, знаменник) приймаються у відповідності з вимогами ДБН 360-92.

Таблиця 4.10. Мінімально допустимі протипожежні відстані (розриви) між будівлями

Примітки: 1. Протипожежні розриви для виробничих будівель категорії А і Б за вибухопожежною та пожежною небезпекою належить збільшувати на 50 % для будівель І і П ступеня вогнестійкості, а для категорії В - на 25 %.

2. Відстані між будівлями І і II ступеня вогнестійкості допускаються меншими 6 м за умови, що стіна вищої будівлі, яка розміщена навпроти іншої будівлі, є протипожежною.