Усі працівники під час прийняття на роботу і щорічно за місцем праці проходять інструктаж з питань пожежної безпеки. Особи, трудова діяльність яких пов'язана з підвищеною пожежною небезпекою, повинні попередньо пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум). Працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, один раз на рік проходять перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки, а посадові особи до початку виконання своїх обов'язків і періодично (один раз на три роки) проходять навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки. Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірки знань з питань пожежної безпеки, забороняється.
Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого та регіонального самоврядування, житлові установи та організації зобов'язані за місцем проживання організовувати навчання населення правил пожежної безпеки в побуті та громадських місцях.
У закладах освіти усіх рівнів (від загальноосвітніх до закладів післядипломної освіти) передбачено вивчення правил пожежної безпеки на виробництві та в побуті, а також дій у разі виявлення пожежі.
4.9.6. Порядок дій у разі виявлення пожежі
У разі виявлення пожежі (ознак горіння) кожен громадянин зобов'язаний:
- негайно зателефонувати у пожежну охорону; при цьому необхідно назвати своє прізвище та адресу об'єкта, повідомити про кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей;
- вжити (при можливості) заходів щодо евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;
- якщо пожежа виникла на підприємстві, повідомити про неї керівника чи відповідну компетентну посадову особу та (або) чергового по об'єкту;
- у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну тощо).
4.9.7. Місця, в яких забороняється куріння
Відповідно до нормативно-правових актів з пожежної безпеки куріння забороняється:
- на території та в приміщеннях об'єктів з видобутку, переробки і зберігання легкозаймистих і горючих рідин, а також горючих газів, виробництва всіх видів горючих речовин;
Рис. 4.43. Вказівний знак "Місце для куріння"
-у будівлях з наявністю вибухонебезпечних приміщень (дільниць), торгових підприємств, складів і баз;
- у приміщеннях дитячих дошкільних, шкільних та інших навчальних, а також лікувальних закладів;
- на хлібних злакових масивах і зерноприймальних пунктах.
На території підприємств, установ та організацій, де куріння дозволяється, адміністрація зобов'язана визначити та обладнати спеціальні місця для цього, позначити їх знаком (рис. 4.43) або написом, встановити урну чи попільницю з негорючих матеріалів.
4.9.8. Знаки пожежної безпеки
Знаки пожежної безпеки були розроблені вже давно та визначені ГОСТ 12.4.026-76. Однак, у зв'язку з інтегруванням України до європейської та світової спільноти виникла потреба в уточненні таких знаків відповідно до міжнародного стандарту, оскільки міграція людей призводить до того, що вони не завжди правильно розуміють зміст встановлених знаків пожежної безпеки.
Фахівцями Українського НДІ пожежної безпеки розроблено національний стандарт України ДСТУ ISO 6309:2007. Знаки пожежної безпеки, які представлені в цьому стандарті, поділені на чотири групи (табл. 4.14):
Таблиця 4.14. Форма, колір, змістове значення та використання знаків пожежної безпеки
4.9.7. Місця, в яких забороняється куріння
4.9.8. Знаки пожежної безпеки