Основи охорони праці - Запорожець О.І. - 4.3. Нормування виробничої освітленості

Виробниче освітлення необхідно нормувати на робочих поверхнях. Освітленість вимірюється у люксах. Однак нормування рівня освітленості природним світлом у люксах викликало б великі труднощі, тому

що освітленість природним світлом коливається в дуже широких межах в залежності від періоду року, часу дня, стану хмарності, що відображають властивості поверхні землі (сніг, трав'яний покрив, асфальт та інш.). Тому показником ефективності природного освітлення є коефіцієнт природної освітленості (К.П.О.), виражений у відсотках:

де: E - коефіцієнт природної освітленості в будь-якому місці А усередині приміщення у %; Е_в - освітленість у місці А, освітлюваному світлом видимого через світловий проріз ділянки небосхилу, лк; Е_н - освітленість горизонтальної площини в той же момент часу поза виробничим приміщенням, освітлюваної рівномірно розсіяним (дифузійним) світлом усього небосхилу, лк.

Коефіцієнт природної освітленості нормується в залежності від точності виконуваних робіт. Точність робіт визначається розмірами об'єкта розрізнення - мінімальний розмір предмета, елемента, що потребує роздільного спостереження в процесі роботи (тріщина, ширина подряпини, товщина дроту, напису на шкалах контрольно-вимірювальних приладів та інш.).

Коли виробничі приміщення розташовуються нижче 45° північної широти і північніше 60°, то нормовані значення К.П.О., наведені в табл.4.2, відповідно збільшуються на 0,75 і 1,2.

Природне освітлення у виробничих приміщеннях установлене з урахуванням одержання максимально можливої освітленості (залежить від роду освітлення), коли скло ліхтарів і бічних світлових прорізів чисте. Скло очищають не рідше двох разів на рік при невеликих кількостях диму, пилу і кіптяви, при значних кількостях - не рідше чотирьох разів на рік. Стіни і стелі повинні бути світлих тонів.

У НАОП Санітарними нормами СНіП ІІ-4-79 встановлені мінімально допустимі значення освітленості штучним світлом (табл.4.3).

При виконанні робіт I-IV, Vа, Vб категорій рекомендується використовувати тільки систему комбінованого освітлення. Загальне освітлення в системі комбінованого повинно, по можливості, здійснюватися газорозрядними лампами. Норми освітленості (табл.4.3) необхідно підвищувати на одну ступінь по шкалі освітленості в наступних випадках: а) якщо виконуються роботи I-VI категорій, коли відстань від ока

до розглянутого об'єкта більша 0,5 м;

б) коли існує підвищена небезпека травматизму, а освітленість в системі загального освітлення не більше 150 лк (наприклад, під час заточування інструменту на заточувальних верстатах та роботі на гільйотинних ножицях);

в) в класних приміщеннях, де навчаються підлітки, і коли нормована освітленість не перевищує 300 лк;

г) під час роботи І-ІV категорій, якщо зорова робота виконується безперервно упродовж половини робочого дня і більше;

д) у тих приміщеннях, де відсутнє природне освітлення і постійно перебувають люди.

Норми освітленості необхідно знижувати:

а) під час короткочасного перебування робітників у виробничому приміщенні;

б) якщо в приміщенні встановлено устаткування, що не потребує постійного обслуговування.

4.4. Проектування систем штучного освітлення

Перед тим, як розраховувати освітленість виробничого приміщення треба:

- визначити систему освітлення;

- вибрати тип джерела світла і тип світильників;

- визначити розряд приміщення відповідно до санітарних норм і норму освітленості;

- розмістити світильники;

- розрахувати освітленість на робочих поверхнях;

- уточнити кількість світильників;

- визначити одиничну потужність ламп.

Обираючи систему освітлення, виходять з погляду економічності або гігієнічності. Система комбінованого освітлення більш економічна і дозволяє на робочих місцях створювати високу освітленість. Система загального освітлення з погляду гігієни праці краща, тому що вона дозволяє створити рівномірний розподіл освітленості у всьому приміщенні, усунути різкі тіні й контрасти. У майбутньому, зі зростанням енергооснащеності загальне освітлення неминуче повинно витиснути комбіноване освітлення.

Коли обирається тип джерела світла, перевага віддається газорозрядним лампам, як найбільш економічним. Газорозрядні лампи застосовуються в приміщеннях, не освітлених природним світлом, де необхідне тонке розрізнення кольорів і виконуються точні роботи.

При виборі джерела світла для загального освітлення виробничих приміщень доцільно застосовувати:

- люмінесцентні лампи ЛБ, тому що вони мають задовільну передачу кольорів і високу світлову віддачу;

- для освітлення робочих місць, де існують підвищені вимоги до передачі кольору, - лампи ЛД;

- при дуже високих вимогах до передачі кольору - лампи ЛДЦ. Лампи ДРЛ, ксенонові, натрієві використовуються для освітлення відкритих просторів.

Тип світильників визначається характером виробничого приміщення.

Світильники в системі загального освітлення розташовують в один ряд, у кілька рівнобіжних рядів, у шаховому порядку та інш.

Слід також регламентувати відстань від крайнього ряду світильників до стіни. Коли робочі поверхні розташовуються уздовж стін, то ця відстань дорівнює 0,25-3 м; при відсутності робочих поверхонь біля стін - 0,4-5 м.

Прожектори розміщують групою по 10-15 шт при освітленні великих територій - більше 1000 м² з високим рівнем нормованої освітленості і тоді, коли кількість опор повинна бути мінімальною Під час освітлення територій площею не більше 3000-5000 м² застосовують індивідуальне розташування прожекторів: 1-2 шт. Для усунення блискості під час прожекторного освітлення передбачається установка прожекторів на опори визначеної висоти.

Наприклад, прожектор ПЗС-35 з лампою 1500 Вт, 220 В повинен установлюватися на опору висотою не менше 17 м, з лампою 500 Вт, 127 В - 20 м; прожектор ПЗС-45 з лампою 1000 Вт, 220 В і лампою 1000 Вт, 127 В - відповідно на 22 і 30 м.

Існує кілька методів розрахунку освітленості. Для розрахунку освітленості при загальному рівномірному освітленні використовують метод розрахунку за питомою потужністю (метод ватів ) і метод з світловим потоком.

Розрахунок освітленості за питомою потужністю:

Питома потужність залежить від типу світильників, висоти їхнього підвісу, коефіцієнта запасу і коефіцієнтів відбиття стін і стель. У спеціальних таблицях наведені питомі потужності освітлювальних установок залежно від рівня нормованої освітленості. Якщо згідно з таблицею визначена питома потужність установки, то потужність однієї лампи визначають за формулою:

Значення потужності лампи округляють до найближчого стандартного. Розрахунок за методом питомої потужності застосовується для наближених розрахунків освітленості приміщень.

Розрахунок освітленості за світловим потоком:

Коефіцієнт використання світлового потоку показує, яка частина світлового потоку лампи досягає освітлюваної поверхні, у тому числі завдяки відбиттю світлового потоку від стін і стелі.

де: А и В - довжина і ширина освітлюваного приміщення, м; к_р - висота підвісу світильників над робочою поверхнею, м.

Внаслідок того, що санітарними нормами передбачається не середня, а мінімальна освітленість, у вираз (4.1) уведено поправочний

коефіцієнт Z = Е_ср/Е_мін. Значення коефіцієнта 2 при найвигіднішому розташуванні світильників дорівнює 1,1...1,2.

На практиці, при відомій нормі освітленості Е_н, визначають світловий потік однієї лампи F_л з урахуванням коефіцієнта нерівномірності освітлення Z за формулою:

Потім, знаючи світловий потік лампи і_л, згідно з табл.4.1 визначають потужність лампи.

Таблиця 4.1

Технічні дані люмінесцентних ламп

Продовження табл.

Приклад 4.1. Розрахувати загальне освітлення ділянки проведення важливих хімічних реакцій, де норма освітленості під час застосування люмінесцентних ламп (розряд І_Г) - 400 лк. Розміри приміщення: А = 25 м; В = 12 м; Н = 4,0 м. Передбачається використовувати світильники типу ШОД з лампами ЛД, висота підвісу над робочою поверхнею к_р = 3,25 м, коефіцієнт запасу приймаємо рівним 1,5 аналогічно приміщенням з малим виділенням пилу, диму і кіптяви.

Розрахуємо показник приміщення:

Потім дальший розрахунок може зводитися до визначення необхідного світлового потоку однієї лампи, якщо відома кількість світильників і ламп у них, або до визначення кількості світильників і ламп, якщо відомий тип і потужність ламп.

В нашому прикладі передбачається використовувати світильники ШОД з лампами ЛД 2x80, F_л = 3440 лм, то кількість ламп знайдемо з виразу:

Тоді світильники слід розташовувати рівномірно в шістьох рядах по вісім штук.

Література: [1], [10], [11], [12].

Питання для само контролю

1. Як впливає на око людини недостатня освітленість робочого місця?

2. Які явища виникають в очах людини у разі стомлюваності їх від інтенсивності виробничих процесів?

3. Які вимоги до раціонального освітлення виробничих приміщень?

4. Які існують види природного освітлення?

5. Як впливає на організм людини природне світло?

6. Які відомі види штучного освітлення, їх призначення?

7. Що слід розуміти під робочим, аварійним, ремонтним освітленням, задачі цих освітлень?

8. Як називаються джерела штучного освітлення?

9. Які види люмінесцентних ламп застосовуються і які їх переваги перед лампами розжарювання.?

10. Які недоліки мають люмінесцентні лампи, стробоскопічний ефект?

11. Яке призначення захисному кута світильника?

12. Який вигляд має формула коефіцієнта природного освітлення?

13. В яких одиницях нормується природне освітлення?

14. Які і скільки існує розрядів штучного освітлення?

15. Які тенденції щодо нормування освітленості штучним світлом?

16. Які особливості проектування системи освітлення виробничого приміщення?

17. Як здійснюється розрахунок освітленості за питомою потужністю?

18. Як виконується розрахунок освітленості за світловим потоком?

19. Для чого визначається показник приміщення, що він відображає?

20. Який коефіцієнт запасу приймається для люмінесцентних ламп при малій кількості пилу?