Міжнародними біржами є ринкові структури, функціонування яких покликане забезпечити укладання договорів купівлі-продажу. Вони володіють правами юридичної особи, організовуючої біржову торгівлю, що здійснюється в формі явних публічних торгів, що проводяться за певними правилами у встановлений час і в заздалегідь обумовленому місці. Операції, що здійснюються на біржах, не можуть укладатись від їх імені.
Угоди на біржі укладають брокери, які є представниками покупця і продавця. Брокери виступають від імені і за рахунок своїх клієнтів. Від імені своїх клієнтів вони і укладають контракти, отримуючи за це певну винагороду (маржу).
До моменту укладання контрактів брокери збираються в спеціально відведеному місці, яке називається біржовим кільцем (ring) або біржовою ямою (pit). Обговоривши і визначивши найбільш прийнятні цінові умови продажу, брокери укладають контракти від імені своїх клієнтів.
Торгівля в біржовій ямі ведеться в строго певний час, який називають біржовою сесією. Як правило, цей час узгоджений між біржами, що знаходяться в різних країнах і здійснюють біржову торгівлю відповідними товарами.
На міжнародних біржах, як правило, діють стандартизовані правила ведення торгівлі стосовно заздалегідь обумовлених біржових товарів, визначені процедури виконання замовлень, порядок розрахунку по операціях, що здійснюються, та ін.
Стосовно біржового товару, то в період зародження бірж в якості основного біржового товару виступав перець. Це було обумовлено тим, що він достатньо однорідний і за однією пробою можна було судити про всю партію товару. До таких товарів відносяться і прянощі, які згодом також стали біржовими товарами. Розвиваючи біржову торгівлю подібними товарами, поступово були сформульовані основні вимоги до них. Вони, зокрема, передбачають наступне:
o товар виготовляється багатьма виробниками в достатньо великому обсязі і призначається для закупівель значним числом покупців;
o товар може бути описаний певним наборам параметрів, що дозволяють визначити його кількість, встановити рівень якості, виявити можливості складування, зберігання і транспортування;
o товари однієї асортиментної групи володіють взаємозамінністю;
o товар не схильний до швидкого морального старіння;
o ціна на товар формується під впливом реального співвідношення між попитом і пропозицією;
o товар може бути виставлений на торги у визначеній його кількісній величині - у вигляді лота.
На долю біржової торгівлі припадає близько 20 % всієї міжнародної торгівлі. Кожна біржа має право встановлювати перелік товарів, які є об'єктом біржового торгу. Проте біржі враховують практику біржової торгівлі і обмежуються в основному лише тими товарами, які відповідають вимогам біржової торгівлі. Це близько 70 різних товарів, до яких, зокрема, відносяться:
- кольорові метали (мідь, олово, цинк, свинець, нікель, алюміній) і дорогоцінні метали (срібло, золото, платина);
- зернові (пшениця, кукурудза, овес, ячмінь, жито, рис);
- масляне сім'я (льняне і бавовняне сім'я, соя, боби, соєве масло, шрот);
- текстильні товари (бавовна, джут, шерсть, натуральний і штучний шовк, пряжа, льон);
- продовольчі товари (цукор, кава, какао-боби, м'ясо, рослинні масла, прянощі);
- нафта і нафтопродукти;
- каучук, пиломатеріали, фанера.
Залежно від того, які товари представлені на міжнародній біржі, всі біржі підрозділяють на універсальні і спеціалізовані. На універсальних біржах ведеться торгівля різнорідними товарами, а для спеціалізованих бірж характерна товарна спеціалізація, яка має тенденцію до постійного її поглиблення. Найбільш крупними універсальними біржами є американські біржі Chicago Board of Trade і New York Commodity Exchange, a також англійська біржа London Commodity Exchange.
До найбільш крупних спеціалізованих бірж відносяться: англійська біржа шерсті, американська біржа пшениці, японські біржі цукру, каучуку і зернобобових.
Практично всі основні міжнародні біржі зосереджені в США, Англії і Японії. На біржі цих країн припадає близько 90 % всього світового обороту біржової торгівлі.
Невід'ємною складовою більшості міжнародних бірж стало проведення на них електронних торгів, які останніми роками отримали широкого розвитку.
6.3.16. Для чого необхідні прогнозування можливих продажів товару і формування й обробка замовлень?
6.3.17. В чому специфіка організації транспортних потоків?
6.3.18. Які особливості використання автомобільного транспорту?
6.3.19. Які особливості використання водного транспорту?
6.3.20. Які особливості використання залізничного транспорту?
6.3.21. Які особливості використання повітряного транспорту?
6.3.22. Які особливості використання трубопровідного транспорту ?
6.3.23. Які існують особливості складування?
6.3.24. В чому полягає специфіка управління запасами?