Анатомія, фізіологія, еволюція нервової системи - Маруненко І.М. - 4. Лімбічна система

Лімбічна система (від лат. - облямівка) - сукупність низки структур головного мозку (кінцевого, проміжного і середнього його відділів), об'єднаних за анатомічними і функціональними ознаками (рис. 57). Структури лімбічної системи розміщені у вигляді двостороннього кільця на межі з корою півкуль головного мозку і відокремлюють її від стовбура мозку.

Лімбічна система оточує закінчення стовбура мозку, відмежовує його від нової кори (неокортекса) і утворює своєрідне кільце, функції якого тривалий час пов'язували з нюховою системою (звідси друга назва - нюховий мозок). На сьогодні відомо, що лімбічна система бере участь в регуляції вегетативних функцій організму (у зв'язку з чим лімбічну систему інколи називають вісцеральним мозком), в організації процесів саморегуляції поведінки (у тому числі інстинктивної) і психічної активності (мотивацій і емоцій), у процесах збереження пам'яті і регулювання станів бадьорості та сну.

Рис. 57. Локалізація лімбічної системи (за Дорлінг Кіндерслі, 2003) Лімбічна система включає коркові та підкіркові структури (рис. 58).

Рис. 58. Частини лімбічної системи (за Дорлінг Кіндерслі, 2003)

Коркові структури лімбічної системи - це стародавня (палеокортекс) і давня (архикортекс) кора.

Стародавня кора (палеокортекс) - найдавніша частина кори великих півкуль головного мозку. Стародавня кора виникла у зв'язку з розвитком нюхового аналізатора. Значна частина палеокортексу входить в систему нюхового аналізатора та тісно зв'язана зі старою корою (архикортексом). До стародавньої кори (палеокортексу) відносяться:

o нюхові цибулини, до яких безпосередньо надходять волокна від нюхового епітелію (відтворюють відчуття певного запаху, викликають спогади про давно забуті емоції);

o нюхові тракти, розташовані на нижній поверхні лобових часток;

o нюхові горбки (вторинні нюхові центри).

Стара кора (архикортекс) - відносно рання частина кори головного мозку; розвивається в еволюції пізніше стародавньої кори - палеокортекса. До старої кори (архикортекс) відносяться:

o гіпокамп (морський коник) (hippocampus) є однією з найважливіших структур лімбічної системи, де розміщені пірамідні нейрони, що продукують регулярний тета-ритм електроенцефалограми, пов'язаний з певним рівнем емоційного напруження типу страху, агресії, сексуальної потреби; функції дуже різноманітні: від формування складних мотивацій і реалізації соціально-поведінковий актів до простих емоційно-вегетативних реакцій. Морський коник забезпечує також формування реакцій організму на сигнали з малою ймовірністю підкріплення, він пов'язаний з інформаційним компонентом емоцій; специфічні функції морського коника полягають у регуляції навчання і пам'яті, особливо в консолідації та відтворенні пам'ятного сліду;

o закрутка морського коника (закрутка гіпокампа) - модифікує вияв емоцій, таких, як гнів і страх;

o поясна закрутка - разом із закруткою морського коника і нюховою цибулиною модифікує поведінку та емоції;

o склепіння - нервові шляхи, що передають інформацію від морського коника та інших лімбічних ділянок до підкіркових структур (сосочкових тіл).

Підкіркові структури лімбічної системи містять:

o мигдалеподібний комплекс - впливає на поведінку та активність, виходячи із внутрішніх потреб організму: потреби харчування, статевого зацікавлення, вияву гніву;

o прозору перегородку - тонкий шар нервової тканини, який сполучає склепіння із мозолистим тілом; вона складається з двох функціонально різних частин - присередньої і бічної. Присередня частина передає інформацію від мигдалеподібного тіла до морського коника, а бічна - отримує інформацію від морського коника. Цим самим перетинка разом з морським коником забезпечують гнучкість пристосовної поведінки.

o сосочкові тіла - мініатюрні ядра, які передають інформацію до склепіння і таламуса та в зворотному напрямку.

Отже, лімбічна система разом з корою (неокортексом) утворюють єдину функціональну систему, яка відповідає за емоційний стан, формує мотиви поведінки, а також бере участь у процесах навчання і пам'яті.