Стимуляція здоров'я та інтелекту - Чепига М.П. - 2.3. Механізми впливу рослинних ароматів на організм

Ефірні олії - це суміш хімічних сполук різних класів (альдегіди, дипептиди, кетони, лактони, складні ефіри, феноли тощо), що утворюються в рослинах. Вони їдкі на смак, майже не розчиняються у воді, але розчиняються у спиртах, ефірах, смолах. Колір ефірних олій жовтуватий, темно-коричневий, червоний, зелений, темно-зелений, але найчастіше вони безбарвні.

У рослинах може бути різна кількість ефірних олій - від дуже малої до 20 % сухої маси рослини. У складі цих олій виявлено тисячі компонентів. Наприклад, в складі м'ятної ефірної олії виявлено біля 150 хімічних речовин, геранієвої - 280, трояндової - близько 200, лавандової - близько 300, в ефірних оліях бергамоте, лимона, мандарина, апельсина - близько 500 компонентів у кожному.

Зокрема, трояндова олія містить фенілетиловий ефір, гераніол, ліналон, цитронеллеол; м'ятна - ментол, ментен, ментіланон. Головними компонентами лавандової олії є складні ефіри спирту ліналону і ряду органічних кислот (оцтової, масляної, валеріанової, капронової).

Середній вихід ефірної олії з 100 кг рослинної сировини: евкаліпт - 3 кг; лаванда - 2,9 кг; шавлія - 1,4-1,7 кг; ромашка - 0,7-1,0 кг і т. д. Для одержання 1 кг ефірної олії троянди необхідно переробити одну тонну пелюсток троянди, а із 100 кг квіток гіркого апельсина одержують всього 50 г ефірної олії.

У колишньому СРСР виробництво ефірних олій досягло високого рівня. У багатьох регіонах країни: на Кавказі, в Україні, в Краснодарському краї і в інших районах - були створені ефіроолійні радгоспи і заводи, на яких вироблялося близько 40 різних ефірних олій. Вони експортувались і приносили чималий дохід. У наш час ефіроолійне виробництво занепало. За останні двадцять років інтерес до ароматів різко зріс, переважно в Японії і деяких країнах Європи. Це пов'язано з погіршенням екологічного стану, урбанізацією життя, широким використанням лікарських хіміопрепаратів та пов'язаними з ними численними ускладненнями.

Якість ефірних олій залежить від способу їх зберігання, а їх дія залежить від якості. Ефірні олії легко змінюються під впливом світла, повітря, температури, вологості, тому їх зберігають у невеликих флакончиках із темного скла, заповнених доверху, в прохолодному місці і темному приміщенні при температурі не вище 15 °С. Гарантійний термін зберігання ефірних олій при дотриманні умов зберігання - три роки.

Через високу леткість легко вводяться в організм інгаляцією, а завдяки добрій розчинності легко проникають через шкіру і слизові оболонки.

2.3. Механізми впливу рослинних ароматів на організм

Всі ефірні олії є регуляторами біологічних і фізіологічних систем організму. У всіх ароматів - єдиний механізм впливу на організм людини. Він здійснюється, в першу чергу, через органи нюху, дихальні шляхи, кров - шляхом передачі ароматичними молекулами водному середовищу організму своїх спектрально-хвильових характеристик. Інформаційно-енергетичний вплив ароматів здійснюється чотирма каналами [В. В. Ніколаєвський, В. І. Зінькович, А . Ю. Разиков, 1997].

Першим, основним, каналом передача здійснюється через нюховий рецепторний апарат у нюхові ділянки мозку.

Другим каналом інформаційно-енергетичний обмін здійснюється через дихальні шляхи та кров і ґрунтується на спектрально-хвильовому принципі.

Третій канал. Молекули рослинних ароматів взаємодіють з поверхневими макромолекулярними структурами, які відповідають за перенесення сигналу в клітину.

Четвертий канал інформації - включення компонентів рослинних ароматичних речовин, які поступили в організм, у синтез біологічно активних речовин: гормонів, вітамінів, антиоксидантів.

Особливості дії ефірних олій часто пов'язують з їх енергетичною здатністю модифікувати біополе людини, передавати енергетичні коливання на вегетативну нервову систему.

Завдяки використанню електроенцефалографа для контролю за мозковою активністю стало можливим реально побачити, що відбувається, коли людина відчуває запах. Спостерігали за станом розумової активності, коли людина вдихала запах перцевої м'яти, розмарину і базиліка. Виділялось не тільки більше бета-випромінювань (типових для стану розумової активності), але й людина ліпше справлялась з поставленим завданням, ніж ті, що не відчували запахів. Інші запахи викликають більше альфа-, бета- і дельта-хвиль. Так, запах троянди і жасмину стимулює ЦНС, поліпшує сон. У народі з цією метою використовували подушки з шишками хмелю. Запахи впливають на слух, зір і голос.

Дослідженнями було встановлено, що вдихання бергамотової олії, піридину і толуолу підвищує гостроту зору в сутінках. Запах бергамотової олії та камфори загострює чутливість очей до зеленого кольору і знижує сприйняття червоного. Аромат розмарину розширює поле зору для зелених об'єктів і звужує дію червоних. Запах бензолу і герантіолу значно поліпшує слух. Відомий також цікавий факт, що букетик фіалок, поставлений на роялі, заважає співаку брати високі ноти.

Новітні дослідження вчених в англійському університеті підтверджують, що на запах реагує не тільки ніс, але і шкіра. Як доказ, можете взяти звичайну часничину і натерти нею ступні ніг. Через деякий час ви неодмінно відчуєте присутність часнику у себе в роті. Різні олії проникають в організм через шкіру з різною швидкістю. Евкаліпт "пройде" через шкіру за 20-40 хв., аніс, бергамот, лимон - 40-60 хв., лаванда і герань - 60-80 хв., коріандр чи м'ята - 100-120 хв.