Ділова кар'єра - Дахно І.І. - Розділ 1. Праця

1.1. Робота у далекому зарубіжжі

Кожна країна має свої специфічні особливості практично у всіх сферах свого життя. Завдяки цьому світ є цікавим і різноманітним. Національні особливості виявляються і у сфері праці.

Далі стисло ознайомитися з тим як працюють у США.

Там знайти роботу - завдання не з простих. Зрозуміло, що попит на низькокваліфікова-ну, а отже і невисокооплачувану працю, завжди є. Що ж стосується пристойної роботи, то для працевлаштування потрібно докласти зусиль. Необхідними є стаж роботи та вагомі рекомендації. Кота в мішку американці купувати не звикли.

Існують у США, так би мовити, негласні вимоги роботодавців. Оскільки американським компаніям є притаман-

ним командний дух, то при прийомі на роботу там приділяють серйозну увагу такій рисі кандидата на робоче місце як умінню працювати у команді. Ціниться та заохочується готовність співробітника виконувати певний час обов'язки, які прямо не стосуються його посади.

Перед потенційним роботодавцем не прийнято з'являтися у пригніченому стані. З тіла кандидата має випромінюватися енергія. Американці не люблять хворих. Вважають, що американці мають бути здоровими хоч би з огляду на те, що вони - американці.

Позитивними рисами роботодавці вважають впевненість кандидата та наявність щирої посмішки на його обличчі.

Якщо шукача роботи взяли на неї, то це не означає, що його проблеми закінчилися і він може бути спокійним до кінця днів своїх. Розслаблятися в Америці - не прийнято.

Втратити роботу там не складно. Передусім необтяжливою ця процедура є для приватних компаній. Слід зазначити, що оскільки США - країна федеративна, то це накладає свій відбиток і на трудове законодавство. Єдиного уніфікованого і всеосяжного законодавства у сфері праці там немає. У кожного штату воно своє.

Під час пошуку роботи шукач мусить регулярно звітувати про здійснені ним спроби знайти роботу. Наприклад, у штаті Нью-Йорк шукачів роботи два рази на місяць запрошують на співбесіду. Під час неї розглядають ті дії, які були вчинені у пошуку роботи. Пропонують варіанти працевлаштування.

Бюро з працевлаштування видають безробітним спеціальні щотижневики, куди записуються відомості про роботодавців, до яких шукачі звертаються.

Безробітним в Америці сплачується допомога. Прожити, хай не жирно, а все ж таки можна. Автор цих рядків восени 1995 році під час свого перебування у США бачив у негритянських кварталах м. Балтимора натовпи афро-американської (чорношкірої) молоді, які безцільно вешталися туди-сюди. Американська професура розповідала, що поміж чорношкірих є безробітні у третьому поколінні. Себто не працювали (а жили на допомогу) дід і баба, потім батьки, а нині - вже й онуки. Автор цієї книжки доходив висновку, що й внуки вже не запрацюють, бо потяг до праці у них атрофіювався.

У США вже давно ведеться боротьба з будь-якими дискриміна-ціями (особливо расовою). Сексуальні домагання там вважаються серйозним правопорушенням. Немало працівників втратили з-за цього свою роботу. Для багатьох політиків звинувачення у сексуальному домаганні означало кінець кар'єри. Згадаймо, які проблеми мав президент США Біл Клінтон.

Під час свого перебування у США автор цих рядків інколи ловив себе на думці, що американки видають бажане за дійсне. Все ж таки обминав їх як міг.

Американський роботодавець не має права цікавитися сімейним статусом жінки чи наявністю у неї дітей.

В Америці дозволяється роботодавцям влаштовувати працівникам тести на вживання наркотиків. Тестуванню підлягають і ті, кого беруть на роботу.

У США завжди високими були зарплати. Очевидно це пояснюється силою профспілок.

У всі часи США були пристанню для мільйонів некваліфікова-них робітників - мігрантів. Найчастіше їх залучали і залучають на виконання ручної праці.

Дешева некваліфікована робоча сила знижує зарплату. Далі зазначимо річні зарплати деяких категорій працівників. Не слід забувати й те, що розміри зарплат вказуються до сплати податків. Після сплати податків вони суттєво зменшуються. Відомості про зарплату американських працівників містяться і у рубриці " Професії" цієї книги.

Отже станом десь на 20062007 рік торічна зарплата складала (у тис. дол.): терапевти і хірурги - 247, юристи - 153, фінансові консультанти - 122, фармацевти--90, адміністратори початкового рівня - 60, адміністратори з досвідом роботи - 83,5, викладачі вузів - 81,5, асистенти лікарів - 75, кадрові працівники - 73,5, психологи - 66,5, оцінщики нерухомості - 66.

Під час свого перебування у США в 1995 році автор цих рядків дізнався про особливості оплати праці професора юридичного факультету Балтиморського університету. Впродовж року йому платили 100 тис. доларів. Платили лише за 9 місяців. Під час щорічної 3-місячної відпустки той мав жити за рахунок зекономлених коштів. Міг підшукати підробіток - чи то в університеті, чи то поза його межами. Після п'яти чи шести років роботи йому надавалася за рахунок університету можливість впродовж півроку виконувати якусь творчу роботу (навіть за межами США).

Національною рисою трудових відносин у США є короткі відпустки (це не стосується професури та, можливо, ще деяких категорій). Повідомлялося, що американські штати не мають будь- яких законів, що стосуються мінімальної тривалості відпусток. Як правило, тривалість відпустки визначається у контракті працівника з роботодавцем. На тривалість відпустки впливає статус кампанії, посада, термін роботи у компанії, а також штат, де знаходиться компанія.

Пересічна торічна відпустка у США триває близько 10 днів. При цьому близько 20% американців взагалі її не використовують. Оцінювалося, що в 2007 році працівники подарували своїм роботодавцям близько 439 млн днів відпусток. Це забезпечило збагачення роботодавців на суму в 60,5 млрд. доларів.

Пересічний американський чоловік мав відпустку, що на півдня буда більша, ніж жіноча відпустка.

Відпустка американців підраховується за простою формулою. За кожний відпрацьований місяць надається 8 годин відпустки.

Якщо працівник самовіддано відпрацював у компанії 15-20 років, то він мав право на місячну відпустку.

Виконані дослідження засвідчили, що у переліку головних пріоритетів американців відпустка знаходилася далеко позаду таких показників, як розмір заробітної плати, наявність медичного страхування, якість роботи.

Американські лікарі ставлять діагноз деяким працівникам "синдром відсутності відпустки". Тривала робота без відпустки може стати причиною виникнення серцевих нападів та інших серйозних захворювань.

Вчені дійшли висновку, що тривалість життя людей, які довго потерпали від цього синдрому, була меншою, ніж у алкоголіків. Щорічна відпустка знижувала ризик смерті на 20%.

Департамент праці США назвав навички, які найбільше цінують роботодавці. Це:

o здатність до самостійного розв'язання проблем;

o вміння спілкуватися з людьми;

o комп'ютерна грамотність;

o педагогічні знання.

Результати проведеного весною 2008 року у США соціологічного дослідження вказали, що для більшості американців можливість мати достатньо вільного часу була важливішою, ніж бути багатим. Лише 13 відсотків з понад 2,4 тисячі людей, які взяли участь у телефонному опитуванні, відповіли, що багатство для них - найосновніша цінність у житті. 67 відсотків респондентів зазначили, що їх основним пріоритетом є вільний час. Він для них був важнішим, ніж зробити кар'єру, створити сім'ю та мати дітей.

Дослідження виконувала організація "Pew Social and Demographic Trends Projet". Представник цієї організації Річард Марін зазначив-всі хочуть мати вільний час, щоб опікуватися тим, що їм подобається.

Соціологічне опитування також виявило, що люди з університетською освітою цінували кар'єру більше, ніж багатство.

Люди ж, що мали матеріальні труднощі, вважали гроші одним із своїх пріоритетів. Поміж тих, для кого гроші були одним з основних пріоритетів - представники етнічних меншин, малоосвічені люди та іммігранти.

Дослідження також виявило, що молодь думає про гроші більше, ніж старше покоління.

Багатство не потрапило до верхнього рядка рейтингу. Все ж таки 43 відсотки респондентів зізналися, що гроші відіграють у їх житті неабияку роль.

Британська компанія з трудових ресурсів "Investors in People" була замовником соціологічного опитування. Його тема-спупінь задоволення населення Великої Британії місцем своєї роботи. У квітні 2008 року було опубліковано результати цього соцопитування. Виявилося, що майже 40 відсотків працюючого населення Великої Британії були незадоволені місцем своєї роботи.

Основні чинники незадоволення:

o відсутність стимулів на роботі;

o занадто велике навантаження;

o низька зарплата;

o відсутність підтримки та уваги з боку начальства. Умовами праці були незадоволені, передусім, співробітники

великих компаній. Їх частка складала 39%.

В організаціях і фірмах з численністю до 250 чоловік незадо-волених було дещо менше-приблизно 30%.

Згідно з підрахунками статистичного бюро Євросоюзу, австрійці є найпрацелюбнішею нацією Європи. Щотижня вони відпрацьовували 44,3 години. Друге місце посідали Греція. Греки щотижня працювали 43,8 години. Великобританія мала показник 43 години.

Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) склала рейтинг найбільш працьовитих народів світу. Перше місце посіли жителі Південної Кореї. Інформацію про це навесні 2008 року оприлюднив американський журнал " Forbes ". Рівень працелюбності оцінювався за середньорічною кількістю робочого часу. На південного корейця впродовж року припадало 2357 годин робочого часу. У Південній Кореї 6-денний робочий тиждень вважається нормою, а не винятком з правила. 2004 року у школах та компаніях, де штат співробітників перевищував 1 тис. чоловік, було запроваджено 5-денний робочий тиждень. З огляду ж на давно усиновлені традиції цей захід залишився на папері. Південні корейці мирилися з мінімальною відпусткою. Нерідко вона складала щороку не більше ніж три дні. Максимальна відпустка у Південній Кореї-10 днів. Навіть заборони властей не могли змусити корейців працювати менше.

Другим за працелюбністю народом вважались греки. Пересічно на грека впродовж року припадало 2050 годин відпрацьованого часу. Наступні місця у першій п'ятірці країн - трудоголіків посідали Чехія, Угорщина та Польша. Пересічно впродовж року чехи відпрацьовували 1997 годин. Угорці щорічно працювали 1986 годин, а поляки - 1985 годин. Шосте місце посідала Туреччина. Її мешканці щороку віддавали праці 1918 годин свого життя. Сьоме місце було за Мексикою - 1883 години. Восьме місце дісталося Італії - 1800 годин.

У цьому рейтингу США посідали 9-е місце. На пересічного американця припадало лише 10 днів відпустки. Працював щороку пересічний американець близько 1797 годин. Американське законодавство не змушує компанії у примусовому порядку надавати відпустки. З огляду на це 25 відсотків працівників відпочивають лише у вихідні дні.

Наприкінці рейтингу працелюбності місця належали низці європейських країн. У Франції був 35-годинний робочий тиждень. Жителі Данії пересічно щорічно працювали 1391 годину, а Норвегії, Німеччині та Голландії - 1390 годин.

Дані про Україну у цьому рейтингу відсутні з огляду на дуже просту причину - Україна не є членом ОЕСР.

Портал hrzone.uk виконав дослідження ефективності використання робочого часу у Великій Британії. Результати було оприлюднено на початку осені 2008 року. Виявилося, що 40 з 365 днів витрачалися даремно. Понад 80 відсотків респондентів зізналися, що частину часу впродовж робочого дня вони витрачали не на виконання функціональних обов'язків. Половина опитаних зазначила, що даремно марнують щодня 2 -3 години.

Дослідження виконувалося з метою спростувати поширену точку зору про те, що у працівників немає часу на навчання. Той час, що марнується, міг би використовуватися на навчання.

Журнал "Business Week" на початку осені 2008 року оприлюднив щорічний рейтинг найкращих роботодавців для початківців. До рейтингу ввійшло 119 компаній. Переважна більшість їх - міжнародні. Це значило, що знайти роботу у їх філіалах можна було у багатьох країнах світу.

Вимоги - профільна освіта та добре володіння англійською мовою.

Порівнюючи з минулорічним рейтингом, відбулися значні зміни. До першої десятки вірвалася готельна мережа "Marriott". Раніше була на 45-му місті. У низці лідерів виявилися інвестиційні банки "Goldman Sachs" та " JP Morgan", які раніше до десятки не належали.

Як і раніше до новачків прихильного ставляться аудиторські компанії.

Далі наводимо таблицю найкращих для новачків роботодавців світу.

У травні 2008 р. було проведено опитування у 13 країнах колишнього СРСР про ті держави, де жителі цих країн хотіли б попрацювати. Соціологічне дослідження виконало Міжнародне агентство "Євразійський монітор". Брали участь 2019 респондентів з України. 64% українських респондентів не бачили необхідності шукати роботу в інших країнах СНД. 15,6% респондентів були не проти того щоб попрацювати у Росії.

Населення ж інших колишніх союзних республік з усіх варіантів близького зарубіжжя віддавало перевагу саме Росії. Найвагомішою була частка у Таджикистані (52%). Інші країни: Узбекистан (43%), Вірменія (34%), Грузія та Казахстан (по 25,8%).

У травні 2008 року генеральний директор Федерації роботодавців України Володимир Грищенко заявив, що до 2015 року трудовий потенціал України скоротиться щонайменше на 25%. Основні причини: застаріла і неефективна система охорони праці і здоров'я та негативна динаміка чисельності населення країни.