Ділова кар'єра - Дахно І.І. - 2.5. Освіта дітей

Ця рубрика не претендує на всеосяжність. Вона висвітлює лише окремі цікаві аспекти, що потрапили у поле зору автора цих рядків, коли він проглядав шпальти газет чи знайомився з іншими джерелами інформації.

В окрузі Декаб штату Джорджія (США) власті 2008 року запровадили покарання батьків, діти яких понад 10 днів не були у школі на заняттях без поважних причин. Покарання - великий штраф або ув'язнення на термін до 30 днів. Власті вдалися до таких рішучих заходів з огляду на те, що у 84% людей, що потрапили 2007 року до окружної в'язниці, не було середньої освіти. Власті вважали, що відсутність освіти штовхає на правопорушення.

Кожний четвертий 15-річний школяр у країнах Європейського Союзу має проблеми з читанням і не розуміє, навіть, нескладні тексти. До такого висновку дійшли експерти "Європейської робочої програми освіти і розвитку". В 2006 році у країнах Євросоюзу проблеми з розумінням текстів пересічно мали 24,1% підлітків. Найнижчі результати мали школярі Болгарії та Румунії.

Фахівці радять привчати дитину до грошей буквально з перших же років її життя. Фінансові уроки спростять життя її батьків та забезпечать дитині успіх у майбутньому.

Передусім з дитиною слід провести довірливу бесіду та пояснити їй природу грошей. Розповісти, що гроші ростуть не у гаманці чи на пластиковій картці, а заробляються.

З дитиною 4-5 річного віку бесіду слід вести з ілюстраціями. Наприклад, показати різні монети і купюри та пояснити, що з них більше, а що - менше.

Вже у цьому віці дитину можна залучати до сімейних нарад. Дитина має знати, що сімейний бюджет - не гумовий.

Дитина має розуміти обсяг і порядок витрачання кишенькових грошей. Слід скласти перелік поточних витрат дитини на шкільні обіди, солодощі, розваги. Потім пояснити, що, наприклад, дві третини кишенькових грошей слід використовувати на поточні витрати, а одну третину - заощаджувати на придбання якоїсь омріяної речі. Слід застерегти дитину від небезпек, пов'язаних з крадіжкою грошей чи іншою їх втратою.

Педагоги не радять застосовувати поточну учбову мотивацію, тобто давати дитині гроші за кожну одержану нею "п'ятірку". Таке банальне матеріальне заохочення є шкідливим. Воно не сприяє усвідомленню того, що дитина вчиться, щоб здобути знання для себе.

Вважається припустимим і бажаним матеріальне стимулювання за успішними результатами навчального року.

Наприкінці радянських часів автор цих рядків начитався інформації, про те, що у зв'язку з поширенням калькуляторів (у нас тоді вони були ще дорогими) американські школярі так облінува-лися, що не вчать і не знають таблиці множення.

Під час свого перебування у США восени 1995 року автор поділився цією інформацією зі своїми колегами - професорами юридичного факультету Балтиморського університету. Почувши таку інформацію, на їх благородних обличчях з'явився не менш благородний гнів. Стверджували, що лише окремі дебіли можуть не знати табличку множення. Повідомили, що в Америці табличка множення охоплює число 12. Американський школяр знає, що 12х12=144. Вітчизняні ж школярі знають табличку множення на "10", тобто 10х10=100.

Автор згадує свої шкільні роки у сільській школі. Щоправда, школа вважалася сильною. Вчителька математики, - вже нині покійна Марія Федорівна Каща, - навчила як блискавично вираховувати квадрат двозначних чисел, що закінчуються на "5", тобто квадрат чисел:

15, 25, 35, 45, 55, 65,75, 85, 95.

Дві останні цифри при піднесенні до квадрату завжди будуть 25. Якщо підноситься до квадрата число 55, то перші дві цифри вираховуються так:

o Глянути на першу цифру - у даному випадку "5";

o Взяти до уваги, що наступною після цифри "5" є цифра "6";

o "5" помножити на "6" - одержуємо 30;

o Після цифри 30 дописуємо 25;

Таким чином 55 у квадраті дорівнює 3025. Квадрат зазначених вище чисел відповідно становить 225; 625; 1225; 2025; 3025;4225;

5625; 7225;1025.

Практично всі молоді люди, які нещодавно закінчили школи, про вказаний вище простий прийом не чули. Надалі він вже не загубиться на історичних стежках, адже його зафіксовано на сторінках цієї книги.