Ділова кар'єра - Дахно І.І. - 8.5.1. Лайливі вербальні комунікації

Негайно зазначимо - ці комунікації нічого спільного з вербою не мають.

У цьому підрозділі йтиметься про слова і жести, у тому числі і нецензурні. На жаль, приклади наводитися не будуть. Поняття "вербальні" означає те, що передається словами, а "невербальні" - жестами та мімікою.

8.5.1. Лайливі вербальні комунікації

Психологи вважають, що лаятися на роботі корисно. Вони кажуть, що лайка - це вираз агресії, дозволений у соціумі. Тварини не матюкаються. Вони - кусаються. Богом дана людям менш рішуча можливість вилити свій гнів. Люди можуть лаятися. Можливо, злослів'я є і у світі фауни. Можливо щось нецензурне каже зграя знайомих собак іншій собаці, яка їм незнайома.

Психологи кажуть, що корпоративне середовище є дуже агресивним. У ньому між людьми зосереджено багато негативних емоцій. Це добре, що вона виплескується у формі лайки.

Якщо ж в офісі встановлено жорсткі рамки, нецензурну лайку заборонено, - то працівнику від цього кепсько. Повернувшись додому, він випускає "пар" на своїх близьких. Якщо і такої можливості у людини немає, то негатив він заганяє до себе всередину. Лаятись на роботі корисно. Постає питання - які вислови при цьому можна використовувати.

Люди вже давно навчилися заміняти матюки іншими словами. Вимовляючи ці замінники, всі розуміють, що ж насправді мається на увазі. Це як у Маяковського: "Мы говорим Ленин, - подразумеваем партия!".

До речі, є дуже поширеною думка про те, що матюки нам принесло нашестя монголо-татар. Автор цих рядків знавцем у сфері матюків себе не вважає, хоч їх знає, але радить глянути в 11-й том "Песни южных славян" 200-томної "Библиотеки всемирной литературы".

Ці пісні створено на багато століть раніше, ніж у Європі з'явилися монголо-татарські завойовники. Отже, нічого кивати на монголо-татар, коли у самих пика крива.

Часто наші матюкливі слова замінюють англійськими еквівалентами і вони сприймаються зовсім не з таким викликом як це трапилось б із звичним їх звучанням.

Ніяке вітчизняне вухо не обурять англійські слова "fuck" (фак), "fucking" (факинг), "fucker" (факер), "fuck-off" (фак офф). Зазначене дуже смачно звучало б українською мовою. Вуха стали б червоними. Англійською ж це звучить досить пристойно.

Виявилося, що на роботі найбільше за все лаються фахівці творчих професій та бухгалтери. Кажуть, що у багатьох випадках лише з допомогою нецензурної лексики можна пояснити колегам своє бачення того чи іншого предмета, ситуації чи явища. Сучасні жінки не лише не соромляться матюків, а й самі активно використовують ненормативну лексику. Автор цих рядків мав можливість успішно пересвідчитися у цьому на прикладі своїх першої тещі та другої дружини. З ностальгією згадує часи дитинства, коли неписьменна, але релігійна бабуся по материній лінії, за гріх вважала сказати слово "чорт" і промовляла: "Той, що у болоті сидить".

Оскільки жінки є емоційнішими за чоловіків, то й матюк вони частіше, ніж чоловіки, використовують саме для виплескування емоцій.

Все у цьому світі слід робити правильно. Не є винятком з цього правила і ненормативна лексика. Матюкатися слід теж правильно. Це, передусім, означає, що лаятися потрібно так, щоб не образити людей. Запам'ятаймо: правильна лайка - це та, що спрямована на вчинки людей, але не на їх особистість (особу).

У сучасному суспільстві, яке схильне до депресій, мат вважається панацеєю.

Професор менеджменту в університеті Норвіча (Східна Англія) Єхуд Барух та випускник цього університету Стюард Дженкінс дійшли висновку, що "лайні" вислови зміцнюють корпоративний дух, знімають стрес і у кінцевому результаті підвищують продуктивність праці.

Дослідники стверджують, що начальник, який забороняє використовувати лайки, обрубує "ключовий зв'язок" між співробітниками. Це негативно позначається на мотивації і на продуктивності.

Ті керівники, які негативно ставляться до лайок, мають переглянути свої позиції. Дослідження мало назву - "Вживання ненормативної лексики на роботі і толерантна культура управління: коли асоціальне стає соціальним, а грубість - нормою".

Дослідники зазначили, що нецензурна лексика на роботі дозволяє зняти стрес, подолати втому та знайти ефективний розв'язок кризової або конфліктної ситуації.

Оскільки світ різноманітний, то й до лайок не всі ставляться однаково.

Нью-Йоркське рекрутингове агентство провело опитування понад 2.5 тисяч менеджерів. Виявилося, що роботодавці найчастіше звільняли своїх співробітників за використання на роботі ненормативної лексики.

38 відсотків респондентів зазначили, що нестриманість язика є головною причиною звільнення. Друге місце посіла пристрасть до алкоголю (35%).

Третьою за значенням головною причиною для звільнення з роботи був потяг до телефонної балаканини (28%).

Дещо інакше на службові гріхи дивилися працівники. 98% опитаних зазначили, що найбільшим офісним гріхом є крадіжки з холодильників. 81% опитаних поставили злослів'я на друге місце.

Отже лайтеся собі і оточуючим на здоров'я, але робіть це на наукових засадах. Не слід також забувати про наявність двох книжок з цікавими назвами:

o Кодекс України про адміністративні правопорушення;

o Кримінальний кодекс України.

Ці книги стосуються тих, хто занадто захоплюється лайливими вербальними комунікаціями.

Переходимо до невербальних комунікацій.

8.5.2. Невербальні комунікації

Вчені давно встановили, що під час розмови значиме навантаження слів не перевищує 15% від тієї інформації, що передається. Отже, решта 85% спілкування припадає на інтонацію, міміку та жестикуляцію співрозмовників. Кажуть, що правду про почуття і думки людини можуть розповідати лише жести. Це необхідно брати до уваги під час співбесіди, ділових переговорів, укладання угод тощо.

Далі зупинимось на оцінці значень низки найбільш розповсюджених жестів.

8.5.2.1. Жести

1. Поглажування вказівним пальцем правої руки шиї чи носа під час розмови. Означає, що людина не згодна з висловлюваннями співрозмовника, але з певних причин про це йому відверто не каже.

2. Масажування мочки вуха. Означає, що людина вже достатньо вислухала співрозмовника і хоче висловитися сама.

3. Потирання виска, вік, лоба. Ці дії під час розмови вказують на те, що людина не вірить співрозмовнику. Вона намагається ніби сховатися від обману та підозр, бажає уникнути погляду співрозмовника.

4. Приховування рук. Якщо людина намагається будь-що це зробити (ховаючи руки під стіл, у кишені штанів, куртки тощо), то це вказує на те, що вона каже неправду або ж про щось змовчує.

5. Прикривання рукою рота, ненавмисне доторкання пальцем

кінчика носа. Такі жести вказують на те, що співрозмовник намагається приховати свою нещирість.

6. Розгортання долоней доверху. Жест свідчить про щирість і чесність співрозмовника.

7. Зчеплення за спиною рук. Це вказує на те, що співрозмовник відчуває себе впевнено і добре почувається.

8. Охоплення однією рукою зап'ястя іншої. Означає, що людина дуже розхвильована і намагається взяти себе в руки.

9. Схрещені на грудях руки. Вказують на негативний і оборонний стан співрозмовника. Людина намагається ніби огородитися і сховатися від несправедливої для неї ситуації.

10. Схрещені на грудях руки, стиснуті у кулаки. Свідчать про те, що людина налаштована вороже.

11. Пощипування перенісся, гладіння підборідка. Жести свідчать про глибокі роздуми співрозмовника.

12. Руки на стегнах. Вказують на те, що людина впевнена у собі і готова прийняти рішення.

13. Зчеплені пальці рук. Свідчать про розчарування і бажання людини приховати своє негативне ставлення до співрозмовника.

8.5.2.2. Мова міміки

Мову міміки подамо у вигляді таблиці, яку опублікувала київська газета "15 минут" у своєму номері за 28 січня 2008 р. Зазначений нижче перелік міміки не слід вважати вичерпним.