Організація бізнесу - Скібіцький О.М. - Функція регулююча

Через постійно мінливі ціни, процентні ставки на кредит ринок дає учасникам об'єктивну інформацію про суспільно необхідну кількість, асортимент і якість тих товарів і послуг, що поставляються на ринок. Операції, що протікають стихійно, перетворюють ринок у гігантський комп'ютер, що збирає і переробляє колосальні обсяги крапкової інформації, а тоді видає узагальнені дані по всьому тому господарському простору, що він охоплює. Аналіз даного визначення дозволяє установити багато специфічних неточностей, пов'язаних з визначенням ринку. Якщо з першою частиною визначення ще можна деякою мірою погодитися, то друга частина є досить дискусійною через наступні обставини.

По-перше, ринок не може переробляти "колосальні обсяги інформації", тому що в нього немає для цього відповідних механізмів і засобів.

По-друге, ринок не може видавати узагальнені дані, тому що аналіз і узагальнення є специфічними аналітичними функціями. Це дозволяє стверджувати, що ринок не може бути "гігантським комп'ютером", а являє собою механізм формування об'єктивної інформації про реалізації процесу "попит-пропозиція".

Функція посередницька

У нормальній ринковій економіці з досить розвинутою конкуренцією споживач має можливість вибору оптимального постачальника (з погляду якості продукції, її ціни, термінів постачання, після збутово і о обслуговування й інших параметрів). У той же час продавцю надається можливість вибрати найбільш вигідного покупця. Аналіз даного визначення дозволяє установити наступне.

По-перше, для вибору оптимального постачальника споживач повинний мати досить повну й об'єктивну інформацію про всіх можливих постачальників, що навряд чи йому доступно.

По-друге, різні підходи до оптимальності, зокрема багатокритеріальність при прийнятті рішень, дозволяють споживачу установити, що з позицій цього підходу багато рішень є рівнозначними.

По-третє, у даному визначенні не зазначений механізм вибору найбільш вигідного покупця.

Функція ціноутворення

Продукти, що надходять звичайно на ринок, і послуги одного призначення містять неоднакову кількість матеріальних і трудових витрат. Але ринок визнає лише суспільно необхідні витрати, тільки їх згодний оплатити покупець.

Аналіз даного визначення дозволяє установити наступне.

По-перше, споживач не може реально оцінити неоднакову кількість матеріальних і трудових витрат, тому що при цьому він повинний знати фактичну собівартість виробництва визначеного товару в кожного виробника, що йому фактично недоступна.

По-друге, виробник "майже завжди" може виправдати більш високу ціну більш високою якістю, що споживач не може установити в момент продажу.

По-третє, найбільші сумніви викликає друга частина визначення, тому що якби споживач згодний був оплатити тільки суспільно необхідні витрати, то він би не купував той самий товар за різними цінами, що має місце в умовах ринкової економіки.

Функція регулююча

Аналітики, що аналізують і прогнозують сформовану на ринку ситуацію дають відповідь на питання, поставлені ще Самуельсоном: що робити? для кого робити? як робити?

Функція санації

Ринковий механізм - це не благодійна система. За допомогою конкуренції ринок очищає суспільне виробництво від економічно хитливих, нежиттєвих господарських одиниць і, навпроти, дає зелене світло більш заповзятливим і ефективним. У результаті цього підвищується середній рівень стійкості всього господарства в цілому.

Аналіз даного визначення дозволяє установити наступне.

По-перше, некоректно сформульоване визначення "середній рівень стійкості".

По-друге, у даному визначенні ототожнюються економічно хитливі і нежиттєві господарські одиниці (багато прикладів господарської діяльності підприємств України свідчать про некоректність цього положення).

По-третє, у даному визначенні ототожнюються заповзятливі й ефективні підприємства, що не еквівалентні між собою.

Проте, щоб дати комплексне (системне) визначення сутності ринку, необхідно з'ясувати й інші його функції, а саме:

o здійснення остаточного визначення вартості товарів і послуг та їх реалізації, перетворення продукту праці на товар;

o забезпечення безперервності процесу суспільного відтворення, формування цілісної національної економічної системи та її зв'язку з іншими національними економіками в масштабі світового ринку;

o спонукання виробників товарів і послуг знижувати індивідуальні витрати порівняно з суспільно необхідними, підвищення суспільної корисності товарів і послуг, їх якості та споживних властивостей;

o регулюючий вплив на економіку в цілому, на пропорції між різними сферами та галузями економіки, приведення у відповідність платоспроможного допиту і пропозиції, нагромадження і споживання та інших пропорцій;

o сприяння контролю споживачів за виробництвом, вирівнювання цін;

o посилення конкуренції між виробниками товарів і послуг у межах як окремих країн, так і світового господарства. Крім вищенаведених, ринок виконує ряд інших (додаткова класифікація) функцій, а саме:

Організаційні:

1. Встановлення зв'язків між виробниками і споживачами продукції (послуг), не опосередкованих іншими системами розподілу.

2. Забезпечення вільного вибору партнерів по господарських зв'язках)

3. Забезпечення конкуренції між суб'єктами ринку. Економічні:

1. Механізм ринку робить усіх учасників конкурентного процесу матеріально зацікавленими в задоволенні тих потреб, які виражаються через попит.

2. Ринок, створюючи сигнали через ціни, стимулює засвоєння досягнень науково-технічного прогресу, зниження витрат, підвищення якості, розширення асортименту товарів і послуг.

3. Сприяє вирішенню центральних проблем економіки. Таких, як підвищення рівня життя, зміна структури економіки, підвищення ефективності суспільного виробництва тощо.

4. Механізм ринку в цілому звільняє економіку від дефіциту товарів і послуг.

В економічно розвинутих системах основними функціями ринку є:

o відтворення матеріальних передумов для дії об'єктивних економічних законів загального характеру;

o забезпечення еквівалентності економічних відносин, пріоритету економічних інтересів господарюючих суб'єктів;

o блокування господарської і регіональної автаркії;

o інтернаціоналізація суспільного виробництва, розвиток інтеграційних процесів у міждержавних відносинах.

Отже, ринок - це система товарно-грошових відносин, що виникають між покупцем і продавцем, яка включає механізм вільного ціноутворення, вільне підприємництво, що здійснюється на основі екологічної самостійності, рівноправності та конкуренції суб'єктів господарювання у боротьбі за споживача.

Ринкові відносини суттєво відрізняються в різних країнах за ступенем розвитку, особливостями модифікації, рівнем зрілості, історичними, соціальними та іншими, ознаками.

Історично слово "ринок" характеризувало певне місце, де продавалися та купувалися товари. У буденному розумінні ринок - це базар. У кращому випадку ринок розуміється як поєднання попиту і пропозиції. Такі визначення відображають особливості ринку, що лежать на поверхні явищ, але вони не виявляють глибинних властивостей ринку як економічного феномена й не є конструктивними, щоб зрозуміти його роль в економічній системі.

Сьогодні економісти під терміном "ринок" розуміють будь-яку впорядковану структуру, що забезпечує нормальну взаємодію продавців і покупців. У широкому розумінні ринок означає певний спосіб організації економічного життя, характерними ознаками якого є:

o самостійність учасників економічного процесу;

o комерційний характер їхньої взаємодії;

o суперництво (конкуренція) господарюючих суб'єктів;

o формування економічних пропорцій під впливом динаміки цін та конкурентної боротьби;

o ціни, що складаються на основі співвідношення попиту та пропозиції.

Насправді ж поняття "ринок" значно ширше, й визначити його зміст якимось одним формулюванням досить важко. Проте можна вибрати три з багатьох визначень, які зустрічаються найчастіше в нашій і зарубіжній літературі. Вони найбільш чітко відображають багатогранну суть і роль ринку.

По-перше, ринок розуміється як місце, де відбувається процес купівлі-продажу результатів людської діяльності, а отже, як сфера підприємницької діяльності - бізнесу. Тобто, мова йде не лише про купівлю-продаж товарів, а й про інші результати діяльності людей, наприклад, діяльності інтелектуальної, фінансово-кредитної. Предметом купівлі-продажу виступає також інформація. Тому поняття "товарний ринок" - це лише елемент загального поняття "ринок".

По-друге, ринок - це сукупність економічних відносин між людьми у сфері обміну, посередництвом яких здійснюється реалізація результатів людської діяльності.

По-третє, ринок - це місце, де відбувається остаточне визнання суспільством втіленої в результати діяльності праці.

Таке розширене розуміння суті ринку дає можливість визначити його місце, роль і значення в процесі відтворення. Ринок виступає як момент, що опосередковує виробництво й споживання, і тому перебуває під їхнім впливом, а також сам впливає на них. На ринку можуть з'явитися лише ті результати людської діяльності, які задовольняють потреби суспільства в особі покупців. На ринку з'ясовуються реальні потреби суспільства. Ринок показує виробникам, що виробляти і в якій кількості. Трактуючи так широко поняття "ринок", не слід у той же час ототожнювати його з ринковою економікою. Ринок - це лише елемент ринкової економіки, куди поруч з ринком входять сфери виробництва, розподілу й споживання.

Суспільне господарство, яке функціонує на цих засадах, називають ринковою економікою. її антиподом є командна економіка, в якій діяльність господарюючих суб'єктів централізовано регулюється державою, народногосподарські пропорції формуються на базі директивних планів, а ціни встановлюються адміністративним шляхом.

Якщо розглядати еволюцію ринку з точки зору суб'єктів ринкових відносин, то ми побачимо, що спочатку це були безпосередньо виробники і споживачі товарної продукції. Потім, у міру його розвитку й відокремлення в самостійні галузі торгівлі та грошового обігу, активними учасниками ринкових відносин стають торговельні й фінансові посередники: комерційні агенти, комівояжери, консигнатори, брокери, ділери тощо. Ринок являє собою складний механізм виявлення й узгодження економічних інтересів. Саме цим і займаються торгові Й фінансові посередники: Вони вивчають стан справ з пропонуванням і попитом тих чи інших товарів, динаміку цін, установлюють ділові контакти, прогнозують ринкову ситуацію тощо.

Функціонування ринку підпорядковується законам товарного виробництва - закону вартості, попиту і пропозиції та закону конкуренції. Саме на основі дії цих законів формується ринкова ціна, яка врівноважує попит і пропозицію, регулює обсяг і асортимент вироблюваних товарів, впливає на розвиток виробництва і є основним регулятором господарської діяльності. Через ринкову ціну виробник і покупці дізнаються про попит на ті чи інші товари, технологічні можливості виробників. Тим самим ринок виступає як регулятор господарської діяльності.

Ринок як самодостатній, автоматично діючий, саморегульований механізм - це абстракція, яка деякою мірою відбиває реалії XIX ст. Сучасний же ринок - це один з феноменів, який зумовлює складну систему господарювання, в якій тісно взаємодіють ринкові закономірності, численні регулюючі інститути і масова свідомість.

Цивілізований характер ринку в промислово розвинутих країнах визначається широким арсеналом, перевірених часом і господарською практикою законодавчих і моральних норм, багатоплановою і компетентною політикою держави щодо розвитку економіки та соціальної інфраструктури, інформованістю і самостійністю керівників господарських структур на всіх рівнях, правовою свободою економічної самодіяльності людини.

До характерних ознак сучасного цивілізованого ринку можна віднести наступні ознаки.

По-перше, сучасний ринок є ринком покупців, тобто це стан ринку, при якому пропозиція товарів перевив дає попит на них при фіксованій ціні. Такий стан ринку визначає пріоритет покупців по відношенню до продавців. Можна сказати "диктат споживачів" на відміну від "диктату продавців", характерно для нашої сучасної економіки. В такій ситуації підприємець може досягти збільшення своїх доходів лише тоді, коли він поставить на ринок продукцію високої якості за доступними цінами.

По-друге, обов'язковою ознакою сучасного ринку є його конкурентний характер. Це означає, що в системі підприємства кожний суб'єкт виступає як конкуруюча сторона по відношенню до всіх інших суб'єктів.

По-третє, ознакою сучасного ринку є стабілізація відносин між суб'єктами ринку на основі інтеграції. Сучасний ринок - це арена суперництва підприємців та інших суверенних суб'єктів економіки, кожному з яких повинен бути гарантований його суверенітет і збереження його конкурентної потенції. А це можливо лише при умові протидії монополізації економіки й широкої інтеграції конкуруючих суб'єктів ринкових відносин. Тобто, мова йде проте, що ринок розвивається й функціонує ефективно лише тоді, коли суб'єкти ділових відносин, зберігаючи взаємне суперництво, в той же час зберігають і взаємну зацікавленість у протидії монополізації.

У нашому буденному житті учасники (суб'єкти) ринкових відносин, як правило асоціюються з покупцями й продавцями, які протистоять один одному в торговельних закладах або на базарі. Таке уявлення про суб'єкти ринку не випадкове. Насправді, враховуючи, що товарно-грошові відносини в ринковій економіці опосередковують усі відносини суспільства, суб'єктами ринку практично стають всі учасники суспільного виробництва.