Дана модель має розповсюдження в таких країнах: США. Велика Британія. Канада, Австралія, Нова Зеландія. Учасниками реалізації такої моделі є: акціонери, керівники, рада директорів, біржі і уряд.
Сутнісною характеристикою цієї моделі є:
o Широке представництво індивідуальних і незалежних акціонерів (аутсайдерів).
o Велика роль ринку фіктивного капіталу.
o Наявність інвестиційних і комерційних банків.
o Чітко розроблена законодавча база.
У структурі володіння акціями в моделі перевага надається індивідуальним і інституціональним інвесторам (Велика Британія - 65 %, США - 60 %). Моніторинг діяльності: переважно ринковий (за допомогою сигнальних функцій ринку фіктивного капіталу), а форми фінансування: дистанційна - через ринок цінних паперів. Перевага внутрішніх джерел фінансування.
У складі Ради директорів інсайдери - особи, що працюють у корпорації або тісно з нею зв'язані. Аутсайдери - особи, прямо не зв'язані з корпорацією. Кількість - від 13 до 15 чоловік.
Стосовно законодавчої бази, то у США діють закони штату, федеральні закони, комісія з цінних паперів і бірж, а у Великій Британії - парламентські акти, колегія з цінних паперів і інвестицій.
До розкриття інформації існують такі вимоги: у США квартальний та річний звіт, що включає інформацію про директорів, володіння ними акціями, зарплати, дані про акціонерів, що володіють більш як 5 % акцій, відомості про можливі злиття і поглинання, а у Великобританії - піврічні звіти.
У процесі діяльності акціонерних компаній є дії, що вимагають схвалення акціонерів: обрання директорів, призначення аудиторів, випуск акцій, злиття, поглинання, зміни в статуті. У США акціонери не мають права голосувати за розміри дивідендів, у Великобританії це питання виноситься на голосування. Взаємини між учасниками: акціонери можуть здійснювати своє право голосу поштою або за дорученням. Інституціональні інвестори стежать за діяльністю корпорації (серед них інвестиційні фонди, аудитори).
5.2.8. Західноєвропейська модель корпоративного управління
Дана модель набула розповсюдження у Німеччині, Австрії, Нідерландах, Скандинавії, частково в Бельгії, Франції. Учасниками її реалізації є банк, правління, спостережна рала, працівники.
Сутнісні характеристики:
o ключова роль банків у представництві і контролі на рівні всіх компонентів корпоративного управління і фінансування;
* структура управління на основі контактів банків і корпорацій.
Структура володіння акціями: перевага банків і корпорацій, фінансові інститути контролюють понад 60 % акцій корпорацій. Моніторинг діяльності переважно банківський, на постійній основі.
Фінансування орієнтоване на контроль (опосередкований) - на основі контролю за прийняттям інвестиційних рішень та достатньої представленості банківського кредитування серед джерсі фінансування.
Особливістю німецької моделі є двоступенева система управління: наявність спостережної ради та виконавчої мали. Спостережна рала призначає і розпускає правління, затверджує рішення керівника. Функції виконавчої влади полягають у формуванні та реалізації корпоративної політики, яка відповідає інтересам усіх груп акціонерів (функція управління й адміністрування). Кількість членів - від 9 до 20 осіб.
Законодавча база у даній моделі грунтується на захисті інтересів службовців, корпорацій, банків і акціонерів у системі корпоративного управління. Вона включає федеральні і місцеві закони. Федеральне агентство по цінних паперах.
Згідно із законодавством багатьох європейських країн корпорації повинні розкривати таку інформацію: піврічний звіт з вказаною структурою капіталу, дані про акціонерів, що володіють понад 5 % акцій корпорації, інформацію про можливі злиття і поглинання.
Схваленню акціонерів у німецькій моделі підлягають такі дії: доходу, ратифікація рішень спостережної ради і правління, вибори спостережної ради.
Взаємини між учасниками: більшість акцій німецьких корпорацій - акції на пред'явника. Банки розпоряджаються голосами та їх згодою. Неможливість заочного голосування. Обов'язковою г особиста присутність на зборах або доручення цього права банку.
5.2.10. Перехідна модель корпоративного управління
5.3. Поняття відкритого акціонерного товариства. Види акціонерних товариств
5.3.1. Відкрите акціонерне товариство
5.3.2. Власники акціонерного товариства
Управління акціонерним товариством
5.3.3. Цілі діяльності акціонерного товариства
Переваги акціонерного товариства
5.4. Статут акціонерного товариства
Зміст Статуту