Організація бізнесу - Скібіцький О.М. - 9.2. Цивільне законодавство

Першого січня 2004 року в українському цивільному законодавстві відбулось фундаментальне перетворення. Прийняття нового Цивільного і Господарського Кодексів ознаменувало собою нову епоху національної правової системи, оскільки ці два законодавчі акти стали новою основою для розвитку деяких ключових правових сфер в Україні. Однак існує і інша сторона цього процесу, тому що будь-які недоліки Кодексів проявлятимуть себе більш інтенсивно через підготовлені на їх основі підзаконні акти. Саме з цієї причини Цивільний і Господарський Кодекси повинні бути однозначними, ясними, бездоганними і взаємно узгодженими.

Досвід, накопичений протягом місяців використання Кодексів, свідчить проте, що вони потребують істотного вдосконалення. Існує значний ризик виникнення конфліктів внаслідок як внутрішніх недоліків Кодексів, так і протиріч між Кодексами та іншими законами.

Головні проблеми Кодексів:

o Кожен Кодекс містить положення, які суперечать іншим положенням цього самого Кодексу. Наприклад, представники приватного сектора процитували суперечливі вимоги стосовно необхідної форми договору і суперечливих правил визначення моменту набрання чинності різними видами договорів.

o Існують істотні протиріччя між багатьма положеннями Цивільного і Господарського Кодексів, які регулюють одні й ті самі питання. Наприклад, деякі організаційно-правові форми, які визнаються в Цивільному Кодексі, не визнаються в Господарському Кодексі й навпаки.

o Існують численні протиріччя між положеннями Кодексів і відповідних законів. Наприклад, згідно з Цивільним Кодексом, договір, стороною якого є юридична особа, вважається чинним лише за наявності в ньому печатки юридичної особи. Ця вимога підриває ефективність нових законів України щодо суб'єктів електронних документів і цифрових підписів.

o Деякі позитивні ідеї Кодексів не можуть бути втілені на практиці внаслідок прогалин у відповідному законодавстві. Наприклад, Цивільний Кодекс містить вимогу про те, що факт купівлі землі повинен бути зареєстрований в державному органі відповідно до неназваного закону до моменту, коли покупець зможе набути право власності. Такі реєстрації теоретично повинні сприяти упорядкуванню ринку нерухомості країни, спрощенню процесу пошуку особи, якій належить право власності тощо. Однак жодному державному органу досі не були надані повноваження щодо реєстрації такої купівлі землі і ще не прийнято закон про порядок реєстрації.

Вищезгадані проблеми перешкоджають нормальному здійсненню підприємницької діяльності в більшості сфер економіки, унеможливлюють регулювання правовою системою деяких відносин і захист нею інтересів учасників економіки. Крім того, велика кількість законодавчих прогалин в українському цивільному законодавстві створює широке підґрунтя для тлумачення законів регулюючими органами і судами, сприяє розвитку корупції серед регулюючих осіб і недобросовісної конкуренції серед підприємств-конкурентів. Вбачається, що в цьому відношенні Господарський Кодекс є перешкодою для розвитку вільного ринку в Україні, тому що його характер і методи регулювання не підтримують ринкову економіку України, що розвивається.

Із зазначених вище причин українське цивільне законодавство потребує вдосконалення. Основну увагу треба приділити таким питанням:

o порядок найбільш оптимального вирішення протиріч між положеннями Кодексів, які регулюють цивільні відносини, як слід вирішувати протиріччя між Цивільним Кодексом, Господарським Кодексом і відповідними нормативно-правовими актами: на користь Цивільного Кодексу чи на користь Господарського Кодексу;

o порядок найбільш оптимального запровадження ще не прийнятого законодавства, зазначеного в Цивільному Кодексі, і найбільш важливо - законопроекту про приватне міжнародне право (він охоплює правила колізії правових норм), який в даний час знаходиться на розгляді в Верховній Раді.

Кодекси є надзвичайно суперечливими за своїм характером.

Цивільний Кодекс можна поліпшити, хоча він і містить певні проблеми; з іншого боку, Господарський Кодекс втілює концепції, які просто не працюють в рамках ринкової економіки. Протиріччя і розбіжності між двома Кодексами є настільки численними, що вони не можуть бути узгоджені.

Господарський Кодекс можна трансформувати в акт, який регулює лише правові відносини між державою і окремими компаніями. Створення окремих нормативно-правових актів для кожного з приватних і державних секторів буде небезпечним кроком, і що діяльність як державних, так і приватних підприємств повинна регулюватись одними й тими самими нормативно-правовими актами.

Україна, як і ЄС, повинна рухатись в напрямку єдиної системи законодавства з метою як усунення протиріч між законодавчими актами, так і спрощення процесу виконання законів - що в даний час є однією з головних проблем в Україні. Цивільний кодекс вже є всеохоплюючим документом, таким чином, в Господарському Кодексі взагалі нема необхідності і він повинен бути скасований.

У Цивільний Кодекс необхідно внести зміни і це можна зробити без зайвих труднощів. З іншого боку, треба відзначити рішучу тенденцію Господарського Кодексу до відновлення адміністративно-командної системи економіки, наприклад, повноваження Уряду диктувати діяльність компаній і позбавляти компанії різних вигод і привілеїв у випадку невиконання ними урядових вимог, повинні бути скасовані.

9.3. Законодавство, яке регулює діяльність господарських товариств
9.4. Антимонопольне законодавство
9.5. Приховані витрати та зайві перешкоди
"Правило 90 днів"
Фінансування
Нотаріальне засвідчення
1. Оподаткування
2. Система прийняття законів
3. Корупція та надмірне регулювання
9.6. Корупція та надмірне регулювання
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru