Серед відомих класифікацій системністю вирізняється комплексний діяльнісно-процесуальний підхід Ю. Бабанського, який ураховує основні компоненти діяльності: мотиви, операції, дії, контроль та аналіз результатів (таб. 5.1). За основу цієї класифікації взято розв'язання не одного дидактичного завдання (наприклад, розвиток творчої самостійності в учінні), а всіх основних завдань освіти, виховання і розвитку особистості: розвиток теоретичного й емпіричного мислення, навичок практичної діяльності, самостійної роботи, формування світогляду тощо
Таблиця 5.1
Системна класифікація методів навчання (за Ю. Бабанським)
Основні групи методів навчання | Основні підгрупи методів навчання | Окремі методи навчання |
1 | 2 | 3 |
1. Методи стимулювання і мотивації учіння | 1.1. Методи формування інтересу до учіння | Пізнавальні ігри, навчальні дискусії, методи емоційного стимулювання та ін. |
1.2. Методи формування обов'язку і відповідальності в учінні | Методи навчального заохочення, осуду, пред'явлення навчальних вимог та ін. | |
2. Методи організації і здійснення навчальних дій та операцій | 2.1. Перцептивні методи (передачі і сприймання навчальної інформації за допомогою органів чуттів) | |
Словесні методи | Лекція, розповідь, бесіда тощо | |
Наочні методи | Методи ілюстрацій, демонстрацій, кінопоказу тощо |
Закінчення таблиці 6.1
1 | 2 | 3 |
Аудіовізуальні методи | Поєднання словесних і наочних методів | |
Практичні методи | Методи вправ, проведення дослідів, виконання трудових завдань тощо | |
2.2. Логічні методи (організація і здійснення логічних операцій) | Індуктивні, дедуктивні, метод аналогій тощо | |
2.3. Гностичні методи (організація і здійснення мисленнєвих операцій) | Проблемно-пошукові (проблемний виклад, евристичний метод, дослідницький метод тощо), репродуктивні (інструктаж, ілюстрування, пояснення, практичне тренування тощо) | |
2.4. Методи самоуправління навчальними діями | Самостійна робота з книгою, приладами, об'єктами праці тощо | |
3. Методи контролю і самоконтролю | 3.1. Методи контролю | Методи усного контролю, письмового контролю, лабораторного контролю, машинного контролю |
3.2. Методи самоконтролю |
Спроби модельного зображення системи загальних методів навчання здійснили В. Ф. Паламарчук, В. І. Паламарчук, В. Бондар. Матеріальною основою такого зображення є куб і решітка кристала. На думку В. Бондаря, кожний метод навчання - це сукупність багатьох характеристик способів діяльності викладання й учіння. З позицій цих діяльностей кожний метод одночасно є словесним, наочним чи практичним у конкретних формах вияву - пояснення, бесіда, демонстрування, вправа тощо (за джерелом знань); індуктивним, дедуктивним чи традуктивним (за характером логічних операцій); аналітичним, синтетичним, класифікаційним (за принципом розчленування чи поєднання знань); пояснювально-ілюстративним чи дослідницьким (за рівнем пізнавальної діяльності учнів).
Модель системи загальних методів навчання В. Бондаря і С. Бондар (рис. 5.1) дає змогу уявити кожний окремий метод як багатоякісне і багатовимірне утворення, що має три суттєві характеристики: джерела інформації - вісь X, рівні пізнавальної самостійності учнів - У, логіка засвоєння навчальної інформації - X.
Поєднання (С, ПІ, І) означає, що це метод словесної групи (наприклад, розповідь), який за логікою засвоєння навчальної інформації є індуктивним (від часткових фактів до загального висновку) і реалізується на першому рівні пізнавальної активності у формі пояснення, під час якого учні активно слухають і засвоюють розповідь учителя. На рисунку це поєднання зображене суцільною лінією.
Поєднання (П, ДС, Т) вказує, що це метод практичний (наприклад, вправа), який реалізується за аналогією (від конкретного до конкретного, від загального до загального) і є дослідницьким. На рисунку це поєднання зображено пунктирною лінією.
Поєднання (Н, ПВ, Д) характеризує метод наочної групи (наприклад, демонстрування досліду), який реалізується за логікою дедуктивного шляху на рівні проблемного викладу. На рисунку цей метод наочно представлено комбінованою лінією.
У будь-якому методі навчання поєднуються декілька умовно виділених у класифікаціях методів. Вирішальну роль у визначенні і застосуванні певного методу відіграє дидактичне завдання, яке необхідно розв'язати на конкретному етапі навчання. Наприклад, якщо метою є розвиток в учнів мислення узагальненого характеру, то використовують дедуктивний метод, який за рівнем пізнавальної діяльності учнів є проблемно-пошуковим, а за джерелом знань - словесним (бесіда), наочним (демонстрування) чи практичним (лабораторна робота).
5.4. Засоби навчання
6. Форми організації навчання
6.1. Сутність організаційних форм навчання
6.2. Урок як основна форма організації навчання
Сутність та основні класифікації уроків
Структура і типологія уроків
Урок засвоєння нових знань
Урок формування і вдосконалення вмінь і навичок
Урок узагальнення і систематизації знань