Педагогіка - Зайченко І.B. - 14.5. Аналіз і самооцінка уроку

Якість і ефективність уроку залежить від уміння вчителя аналізувати свої й чужі успіхи та помилки. Тому важливим елементом педагогічної творчості є аналіз і самооцінка власного уроку. Аналіз своєї роботи м— один з найпродуктивніших заходів підвищення кваліфікації. Його якість залежить від багатьох факторів і, перш за все, від звички вчителя до вдумливого аналізу своїх дій і здобутих наслідків та результатів. Аналіз уроку варто проводити відразу після його закінчення, до початку наступного. Самооцінка грунтується на аналізі вже проведеного уроку, коли вчитель ще раз ^аналізує визначений план, з'ясовує, що йому вдалось, а що ні, намагається знайти причини невдачі і закріпити те, що вдалося успішно.

У педагогічній літературі описані різні підходи до аналізу уроку (Зотов Б.Ю., Махмутов М.І.). Т.А.Ільїна виділила десять параметрів, за якими вчитель може здійснити самоаналіз і самооцінку уроку. Пропонуємо цю схему з незначними її скороченнями і модифікаціями.

1. Загальна структура уроку.

До якого типу уроку може бути віднесений даний урок? Яке його місце в системі інших уроків з теми? Чи чітко виділені елементи уроку даного типу і чи правильно визначено дозування часу на кожну частину уроку?

2. Реалізація основної дидактичної мети уроку.

Чи всі вимоги програми з даної теми (питання) отримали відображення в уроці? Наскільки активними були учні при ознайомленні з новим матеріалом (сприймання, розуміння, збудження пізнавального інтересу)? Чи вірно складений і здійснений план вивчення нового матеріалу? Чи достатньо продумана методика вирішення окремих "блоків" нового матеріалу? Чи мав учитель достатні знання? Як і що потрібно змінити у вивченні нового матеріалу і чому? Чи мала місце організація первинного закріплення? Як здійснювалася перевірка якості знань, умінь і навичок учнів? Чи мав місце диференційований підхід до учнів? На яких етапах уроку? Яким чином?

3. Здійснення розвитку учнів у процесі навчання.

Чи мало місце залучення учнів до основних розумових операцій (аналіз, синтез, узагальнення, класифікація, систематизація)? Чи було організовано подолання посильних труднощів? Чи з'явилися мотиви інтелектуального збудження? Як і чим був забезпечений розвиток пізнавальної самостійності учнів? Чи здійснювалися міжпредметні і предметні зв'язки? Чи були використані засоби розвитку творчого мислення (елементи проблемності), завдання пошукового характеру? Чи повідомлялась на уроці інформація для загального розвитку? Якщо так, то як - учнями в їх доповідях, повідомленнях, доповненнях, самим учителем? Чи мав місце естетичний розвиток учнів? Які засоби були для цього використані?

4. Виховання в процесі уроку.

Чи сповна були використані виховні можливості змісту навчального матеріалу? Як формувався світогляд: чи мало місце роз'яснення світоглядних ідей, формування відношень, оціночних суджень, чи виявив урок вплив на вироблення поглядів і переконань учнів? Як забезпечений на уроці зв'язок навчання з життям? Що сприяло вихованню гуманного ставлення до людей, відповідального ставлення до роботи та ЇЇ результатів? Чи були використані виховні можливості оцінки знань? Який виховний вплив особистості самого вчителя?

5. Дотримання основних принципів дидактики.

Чи правильно була організована діяльність учителя та учнів з позиції реалізації принципів навчання? Як була організована самостійна робота учнів? Який її обсяг? Чи була вона в достатній мірі індивідуалізована? Яка її ефективність?

6. Вибір методів навчання.

Чи правильно вибраний метод (методи) ознайомлення з новим матеріалом? Чи повністю були використані можливості залучення учнів до самостійної роботи? Чи використовувалися технічні засоби навчання, їх ефективність? Чи досить різноманітними були методи та прийоми застосування знань та вироблення умінь і навичок? Чи раціонально були вибрані методи перевірки та контролю знань? Чи правильно організовано індивідуальне, фронтальне та комбіноване опитування? Письмовий контроль? Як була організована робота над помилками, чи мала вона місце взагалі? Чи дотримувалися загальні вимоги до вибору методів навчання (в залежності від загальної цільової спрямованості, дидактичної мети, специфіки навчального матеріалу, предмету, віку, індивідуальних особливостей учнів і т.д.)?

7. Робота вчителя на уроці.

Чи все необхідне було підготовлено до початку уроку? Чи правильно вчитель користувався конспектом на уроці? Яке було співвідношення його організаційної діяльності і пізнавальної діяльності учнів? Які види діяльності вчителя мали місце на уроці і в якому співвідношенні (мовна діяльність, слухання, записування, допомога учням в їх самостійній роботі). Які прийоми організації учнів на роботу були використані? Чи мав місце контакт з класом? З окремими учнями? Яким був зовнішній вигляд учителя?

8. Робота учнів на уроці.

Чи була перевірена готовність учнів до уроку? Якою була активність учнів на різних етапах уроку? Якими були види діяльності учнів на уроці? Чи зверталась увага на культуру праці (правильне ведення записів, їх оформлення, бережливе ставлення до підручників)? Яка була дисципліна на уроці, чому? Чи правильними були прийоми підтримання дисципліни, їх використання учителем? Чи досягали вони мети? Якщо ні, то чому? Яке ставлення учнів до предмету, до вчителя ?

9. Гігієнічні умови уроку.

Чи достатньо освітлена класна кімната? Як впливає на заняття фарбування стін, панелей, парт? Чи відповідають меблі віку учнів? Чи вдало складений розклад – яке місце даного уроку в тижневому розкладі, в розкладі даного дня? Як була проведена перерва, що передувала даному уроку? Чи не були затримані учні на даному уроці після дзвоника?

10. Деякі спеціальні завдання.

До числа таких спеціальних завдань належать ті, що стосуються дослідження школою певної наукової проблеми, завдань, пов'язаних з рішенням педради чи методичного об'єднання.

Перелік запитань, на які рекомендується відповідати собі після кожного уроку є невичерпним. Звичайно, цілеспрямоване вивчення власного досвіду чи досвіду інших учителів може проводитися не за всіма параметрами, а за 2 - 3 з перелічених. Це залежить від того, що є головним для вчителя в даний момент його роботи. Самоаналіз вже є початком підготовки вчителя до нового уроку.

Запитання і завдання

1. Дайте означення уроку. Якими умовами і факторами визначається вибір мети уроку?

2. Чим пояснюється доцільність використання уроку як основної форми організації навчання в сучасній школі? Сформулюйте основні вимоги до нього.

3. Що слугує основою типології сучасних уроків? Якими можуть бути типи і види уроків, якщо класифікувати їх за основною дидактичною метою. Охарактеризуйте кожен з таких типів і видів уроків, а також визначте переваги і недоліки кожного з них.

4. У чому сутність фронтальної, індивідуальної і групової форми організації навчальної діяльності учнів на уроці? Охарактеризуйте переваги і недоліки кожної з них.

5. Визначте основні параметри підготовки учителя до уроку.

6. На що необхідно звернути увагу учителеві в процесі аналізу і самоаналізу уроку?

Додаткова література

1. Ващенко Г. Загальні методи навчання. Підручник для педагогів. — К., 1997. — 415 с.

2. Дидактика средней школы: Некоторые проблемы современной дидактики /
Под ред. М.Н. Скаткина. — 2-е изд. перераб. и доп. — М.: Просвещение, 1982.— С.
225-233; 241-247.

3. Зотов С. Б. Организация современного урока / Под ред. П.И. Пидкасистого. М., 1984

4. Кирилова Г.И. Теория и практика урока в условиях развивающего обучения. М, 1980.

5. Куписевич Ч. Основы общей дидактики / Пер. с польск. О.В. Долженко. — М.: Высш. шк., 1986. — С. 260-265.

6. Махмутов М.И. Организация проблемного обучения в школе. Книга для учителей. — М: Просвещение, 1977. — 240 с.

7. Махмутов М.И. Современный урок. — 2-е изд. — М., 1985. — 191 с.

8. Онишук В.А. Урок в современной школе. — М., 1985.

9. Онищук В.О. Типи, структура і методика уроку в школі. — К.: Рад. шк.,
1973. — 159 с.

10. Форми навчання в школі: Книга для вчителя / За ред. ЮЛ. Мальованого. — К.: Освіта, 1992.— 160 с.

11. Яковлев Н.М., Сохор A.M. Методика и техника урока в школе. — М.,