Час уражаючої дії СДЯР в осередку хімічного ураження залежить від часу випаровування з поверхні її розливу і маси речовини.
Де tураж — час уражаючої дії; tвип — час випаровування, год (хв); в — кількість рідини в резервуарі, т; Свип — швидкість випаровування, т/хв. Швидкість випаровування розраховують за формулою
Рис. 32. Графік залежності тиску насичених парів ядучих речовин від температури: 1 — аміак; 2 — хлор; 3 — сірчистий ангідрид
Площа розливу СДЯР в обвалованому сховищі чи з піддоном дорівнює площі всієї обвалованої території або піддону. Якщо ж сховище не обваловане, то товщина рідини, яка розлилася по поверхні, приймається за 0,05 м, площу розливу визначають за формулою
де В — об'єм рідини в сховищі.
Тиск насиченої пари визначається за графіком (рис. 32).
Крім цього, за певних умов можна розрахувати час випаровування деяких СДЯР за допомогою табл. 84— 86. Визначений час випаровування і буде орієнтовним часом уражаючої дії СДЯР в осередку хімічного ураження. Крім того, за наявності даних про кількість хімічної речовини і температуру повітря час випаровування деяких СДЯР можна розрахувати за допомогою табл. 84, а за наявності даних про швидкість вітру, температуру повітря і характер розливу час випаровування (термін дії джерела забруднення) для деяких хімічних речовин можна визначити за допомогою табл. 86.
Задача 25. Визначити час уражаючої дії.
Вихідні дані. У результаті аварії в атмос4>еру викинуто 10 т хлору. Резервуар не обвалований, місцевість відкрита, швидкість вітру в приземному шарі 3 м/с, температура повітря 4-4 °С.
Розв'язок. У табл. 84 знаходимо, що час випаровування 10 т хлору при г = +4 °С і швидкості вітру 1м/с становить 3,8 год, а щоб визначити його при швидкості 3 м/с застосовуємо поправковий коефіцієнт 0,55 (табл. 85).
Виходячи з цього визначаємо час уражаючої дії.
Таблиця 84. Час випаровування деяких СДЯР (г — годин, д — діб, м -місяців), швидкість приземного вітру 1м/с
Кількість СДЯР,т | Температура, °С | |||||||||
-4,0 | -2,0 | 0 | +2,0 | +4,0 | ||||||
Хлор | ||||||||||
1 | 12,0 г | 8,6 г | 6,0 г | 4,6 г | 3,3 г | |||||
10 | 13,9 г | 9,9 г | 6,9 г | 5,4 г | 3,8 г | |||||
зо | 15,3 г | 10,9 г | 7,6 г | 5,9 г | 4,3 г | |||||
50 | 15,5 г | 11,1г | 7,8 г | 6,1г | 4,4 г | |||||
100 | 8,6 г | 6,3 г | 4,7 г | 3,4 г | 2,4 г | |||||
Аміак | ||||||||||
30 | 1,2д | 20,0 г | 15,0 г | 11,0г | 7,8 г | |||||
50 | 1,3 д | 21,7 г | 16,0 г | 11,3г | 8,6 г | |||||
100 | 18,3 д | 12,6д | 9,3 д | 6,3 д | 4,7 д | |||||
150 | 20,3 д | 14,0 д | 10,0 д | 7,0д | 5,0 д | |||||
Сірчистий ангідрид | ||||||||||
25 | 1,2 | 20,4 г | 13,6 г | 9,0 г | 6,8 г | |||||
50 | 1,3 | 21,3 г | 14,2 г | 9,4 г | 7,0 г | |||||
100 | 17,5 | П,3д | 7,8 д | 5,3 д | 3,7д | |||||
150 | 19,4 | 12,5д | 8,7д | 5,9 д | 4,1 д | |||||
Сірковуглець | ||||||||||
10 | 5,6 | 3,0 д | 1,6д | 23,3 г | 14,0 г | |||||
30 | 5,7 | 3,1 д | 1,7Д | 1,0 д | 14,4 г | |||||
50 | 5,8 | 3,2 д | 1,8д | 1,1 д | 15,8 г | |||||
100 | >1м | >1 м | 22,4 д | 14,6 д | 3,2 г | |||||
Фосген | ||||||||||
5 | 18,0 | 10,8 г | 7,2 г | 5,4 г | 3,2 г | |||||
10 | 18,6 | 11,2г | 7,4 г | 5,6 г | 3,4 г | |||||
30 | 20,1 | 12,1г | 8,1г | 6,1г | 3,7 г | |||||
50 | 21,1 | 12,7 г | 8,5 г | 6,3 г | 3,8 г | |||||
100 | 13,6 | 8,1 д | 5,2 д | 3,4 д | 2,3д | |||||
Примітки. 1. Розрахунки в таблиці при попаданні СДЯР на відкриту поверхню. 2. Час випаровування СДЯР з піддону в 5—7 разів більше наведених у табл. даних.
Таблиця 85. Поправковий коефіцієнт (К) часу випаровування СДЯР при різних швидкостях вітру
Швидкість вітру, м/с | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
Поправковий коефіцієнт | 1,00 | 0,70 | 0,55 | 0,43 | 0,37 | 0,32 | 0,28 | 0,25 | 0,22 | 0,20 |
Таблиця 86. Час випаровування деяких СЯДР, залежно від характеру розливу і температури повітря, год
Продовження табл. 86
Таблиця 87. Можливі втрати людей від СДЯР в осередку ураження, %
Умови знаходжен- ня людей | Без проти- газів | Забезпеченість людей протигазами, % | ||||||||
20 | ЗО | 40 | 50 | 60 | 70 | 80 | 90 | 100 | ||
На відкритій місцевості | 90—100 | 75 | 65 | 58 | 50 | 40 | 35 | 25 | 18 | 10 |
У найпростіших | ||||||||||
укриттях, будів- | 50 | 40 | 35 | 30 | 27 | 22 | 18 | 14 | 9 | 4 |
лях | ||||||||||
Примітка. Орієнтовна структура втрат людей в осередку ураження становить, %: легкий ступінь — 25; середній і важкий ступінь — 40; зі смертельними наслідками — 85.
Визначення можливих втрат людей в осередку хімічного ураження. Втрати людей, які потрапили в осередок хімічного ураження, будуть залежати від чисельності людей, ступеня їх захищеності, своєчасного застосування протигазів та місця їх знаходження.
Задача 26. Умови задачі 23. Нанесемо зону зараження на карту" враховуючи масштаб карти. В осередок ураження СДЯР потрапила частина населенного пункта, 200 осіб знаходилися в житлових будинках, забезпечених протигазами 50 %.
Визначити. Можливі втрати людей і структуру втрат.
Такі розрахунки проводяться для населення, яке потрапило в зону хімічного ураження і знаходилося дома, для працюючих з урахуванням різних умов їх знаходження і для особового складу рятувальних формувань.
За даними оцінки радіаційної і хімічної обстановки роблять висновки для організації рятувальних та інших невідкладних робіт формуваннями цивільного захисту в осередках зараження і ураження. Це знаходить відображення в рішенні керівника цивільного захисту об'єкта й населеного пункту і е одним із важливих документів забезпечення безпеки в надзвичайних ситуаціях.
3.14. Оцінка інженерної обстановки
Розділ 4. ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ І ТЕРИТОРІЙ ВІД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
4.1. Концепція захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного походження
4.2. Основні заходи і засоби захисту населення і територій
4.2.1. Інженерний захист
4.2.2. Медичний захист
4.2.3. Біологічний захист
4.2.4. Радіаційний та хімічний захист
4.2.5. Інформація та оповіщення. Поведінка населення при загрозі надзвичайної ситуації