Можливість виникнення пожеж встановлюють за займистістю матеріалів від світлового імпульсу ядерного вибуху, руйнування печей, газопроводів, пошкодження електромережі, які можуть виникнути при аваріях, землетрусах, бурях та ін.
Світловий імпульс можна розрахувати за температурою загорання або нагрівання матеріалів і виробів:
де ΔT — підвищення температури матеріалу з освітленого боку, °С; Ut — кількість світлового випромінювання, яке поглинається одиницею поверхні матеріалу (тепловий імпульс), кДж/м2; λ — коефіцієнт теплопровідності, кВТ/(mK); СV — питома теплопровідність речовини, кДж/(м3·К); — час початку найбільшої температури вогненого імпульсу; g — потужність вибуху, Мт; А — коефіцієнт поглинання світлової енергії матеріалом; λ — кут між напрямком поширення світла і перпендикуляром до освітленої поверхні.
Оцінюючи стійкість об'єкта проти світлового випромінювання ядерного вибуху, необхідно визначити максимальне значення світлового імпульсу Uсвmах яке може бути на об'єкті.
Для оцінки стійкості об'єкта проти світлового випромінювання необхідні такі вихідні дані: характеристика будівель і споруд; характер виробництва, які горючі матеріали застосовуються у виробництві; вид готової продукції та місце її зберігання.
Оцінку стійкості об'єкта до світлового випромінювання доцільно проводити у такій послідовності: визначити ступінь вогнетривкості будівель і споруд, виявити горючі матеріали, елементи конструкцій і речовини; розрахувати світлові імпульси, за яких відбудеться спалахування елементів із займистих матеріалів; визначити категорію виробництва за пожежною небезпекою.
Пожежна небезпека виробництва визначається технологічним процесом, матеріалами які застосовуються у виробництві та готовою продукцією. За пожежною небезпекою технологічного процесу всі об'єкти поділяються на п'ять категорій: А, Б, В, Г, Д.
Категорія А — склади бензину; приміщення стаціонарних кислотних і лужних акумуляторних установок.
Категорія Б — цехи приготування і транспортування деревного борошна; розмельні відділи млинів; цехи виготовлення цукрової пудри; мазутне господарство електростанцій.
Категорія В — лісопильні, деревообробні, столярні, меблеві, бондарні й лісотарні цехи; цехи текстильної і паперової промисловості; заводи сухої первинної обробки льону, конопель і луб'яних волокон; зерноочисні відділення млинів і зернові елеватори; склади паливно-мастильних матеріалів; відкриті склади мастил і мастильне господарство електростанцій; закриті склади вугілля.
Категорія Г — кузні; зварні цехи; приміщення двигунів внутрішнього згоряння; головні корпуси електростанцій; розподільне обладнання з вимикачами й апаратурою з вмістом мастила 60 кг і менше в одиниці обладнання; високовольтні лабораторії; котельні.
Категорія Д — цехи переробки м'ясних, рибних, молочних продуктів; насосне й водоприймальне обладнання електростанцій; насосні станції для перекачування негорючих рідин.
До категорій А, Б і В не належать виробництва, в яких горючі рідини; гази і пари спалюються як паливо, а також виробництва, в яких технологічний процес протікає із застосуванням відкритого вогню. Склади поділяються на категорії відповідно до пожежної небезпеки матеріалів що знаходяться на них стосовно вказівок даних категорій.
Розрахункові дані зводять у таблицю результатів оцінки і роблять висновки, в яких вказують: межу стійкості об'єкта проти світлового імпульсу Uсв1іm; очікуваний максимальний світловий імпульс Uсвmax; найбільш пожежонебезпечні елементи об'єкта і можлива обстановка на об'єкті. Об'єкт вважається стійким проти світлового імпульсу, якщо Uсв1іm > Uсвmax.
На основі висновків розробляють конкретні заходи підвищення пожежної стійкості об'єкта.
Порядок розрахунків радіоактивного забруднення
Розрахунки втрат населення
Працездатне населення
6.3. Основні напрямки підвищення стійкості роботи об'єкта в надзвичайних ситуаціях
6.4. Основи захисту в рослинництві у надзвичайних ситуаціях
6.5. Заходи захисту в тваринництві у надзвичайних ситуаціях
6.6. Основи захисту машинно-тракторного парку (МЛІ) і паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) у надзвичайних умовах
6.7. Заходи захисту в лісовому господарстві в умовах радіоактивного забруднення території
Ведення лісового господарства в непошкоджених лісах