Інформаційна безпека України в умовах євроінтеграції - Ліпкан В.А. - 4.1. Нормативно-правова група

Закон України "Про основи національної безпеки України" від 19 червня 2003р. та інші нормативно-правові акти, спрямовані на регулювання суспільних відносин в інформаційній сфері, практично нормативно не закріплюють вищезазначених понять.

Даний тезис підтверджується нормами єдиного нормативно-правового акту, в якому здійснено спробу щодо окреслення загальних підходів до окреслення сутності даного феномену,

Законом України "Про Концепцію Національної програми інформатизації" від 4 лютого 1998 року.

Відповідно до даного документу інформаційна безпека є невід'ємною частиною політичної, економічної, оборонної та інших складових національної безпеки. Об'єктами інформаційної безпеки є інформаційні ресурси, канали інформаційного обміну та телекомунікації, механізми забезпечення функціонування телекомунікаційних систем і мереж та інші елементи інформаційної інфраструктури країни. Результатом виконання Програми мав би стати пакет нормативних документів з усіх аспектів використання засобів обчислювальної техніки для оброблення та зберігання інформації обмеженого доступу; комплекс державних стандартів із документування, супроводження, використання, сертифікаційних випробувань програмних засобів захисту інформації; банк засобів діагностики, локалізації і профілактики вірусів, нові технології захисту інформації з використанням спектральних методів, високо надійні криптографічні методи захисту інформації тощо".

У Законі України "Про основи національної безпеки України" поняття "інформаційна безпека" не знаходить свою операціоналізацію, втім зазначається на інформаційну сферу національної безпеки, при чому, не дається визначення навіть і даного поняття, а лише перераховуються загрози та напрями державної політики у вищезазначеній сфері.

Перелік загроз, визначений законодавцем в цьому законі, дає можливість стверджувати про розуміння інформаційної безпеки, не як безпеки інформації в технічному аспекті, а більш широку категорію, що дещо суперечить розумінню інформаційної безпеки у Законі України "Про Концепцію Національної програми інформатизації".

4.2. Енциклопедична група

Енциклопедична група представлена першою в Україні багатотомною юридичною енциклопедією, в другому томі якої (виданому в 1999 році) і є спроба дати визначення інформаційної безпеки. Водночас зазначимо, що в Українській радянській енциклопедії та в інших радянських енциклопедіях не міститься цікавих для розкриття сутності феномену "інформаційної безпеки" визначень.

Отже, інформаційна безпека України - один із видів національної безпеки, важлива функція держави. Інформаційна безпека України означає:

- законодавче формування державної інформаційної політики;

- створення відповідно до законів України можливостей досягнення інформаційної достатності для ухвалення рішень органами державної влади, громадянами та об'єднаннями громадян, іншими суб'єктами права в Україні;

- гарантування свободи інформаційної діяльності та права доступу до інформації у національному інформаційному просторі України;

- всебічний розвиток інформаційної структури;

- підтримка розвитку національних інформаційних ресурсів України з урахуванням досягнень науки та техніки й особливостей духовно-культурного життя народу України;

- створення і впровадження безпечних інформаційних технологій;

- захист права власності держави на стратегічні об'єкти інформаційної інфраструктури України;

- охорону державної таємниці, а також інформації з обмеженим доступом, що є об'єктом права власності або об'єктом лише володіння, користування чи розпорядження державою;

- створення загальної системи охорони інформації, зокрема охорони державної таємниці, а також іншої інформації з обмеженим доступом;

- захист національного інформаційного простору України від розповсюдження спотвореної або забороненої для поширення законодавством України інформаційної продукції;

- встановлення законодавством режиму доступу іноземних держав або їх представників до національних інформаційних ресурсів на основі договорів з іноземними державами;

- законодавче визначення порядку поширення інформаційної продукції зарубіжного виробництва на території України'².