Інформаційна безпека - Остроухов В.В. - РОЗДІЛ 6. ОЗНАКИ ВИЯВЛЕННЯ МАНІПУЛЯТИВНОГО ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ

Сприймаючи інформацію в будь-який спосіб, особа дає їй оцінку на основі лише їй відомих та часто не усвідомлених критеріїв. Аналітична оцінка інформації передбачає певний рівень професійних знань. Аналіз інформації з метою виявлення ознак інформаційних впливів, які можуть бути складовою спеціальної інформаційної операції, передбачає потребу охоплення величезних масивів інформації та, найчастіше, оброблення не їх тематичного змістового навантаження (економіка, культура, освіта), але контекстів, відтінків та прихованого і непомітного неозброєним оком змісту.

Здійснення зазначеного аналізу, незалежно від його зовнішніх форм (програмними засобами чи фахівцями), передбачає володіння теоретично та емпірично обґрунтованими критеріями оцінки інформації. Критерії повинні бути універсальними, не прив'язаними до конкретної події, особи тощо.

Першочерговою метою аналізу, дещо спрощено (але чітко і зрозуміло), на думку автора, е виявлення недостовірної або спеціально підібраної інформації, яка викривляє факти. Окремо підкреслимо важливість пошуку яскраво емоційних текстів, які внаслідок апеляції до емоцій, а не розуму людини, також володіють значним маніпулятивним потенціалом.

Підкреслимо, що в умовах демократії та свободи слова поширення інформації (нехай навіть компрометуючої), яка відповідає дійсності, не е протиправним фактом, але реалізацією права особи на інформацію. З погляду політичного діяча підтверджена фактами інформація про його корупційність, нетрадиційну сексуальну орієнтацію та належність до сатанинського релігійного культу є компроматом, з точки зору суспільства - однією із переваг свободи слова: суспільство не зацікавлене в тому, щоб владні повноваження отримали корупціонери, "голубі" і сатаністи.

Виявлення маніпулятивної інформації є "сигналом" для подальшого пошуку логічних зв'язків, джерел та каналів поширення інформації, визначення авторства тощо. Можемо стверджувати, що поєднання ознак маніпулятивності з системністю та організованістю інформаційного впливу (тобто інформації, поєднаної спільним предметом) з великим ступенем достовірності свідчить про проведення спрямованого інформаційного впливу.

Маніпулятивність текстової інформації виступає своєрідним сигналом для подальшої перевірки інформації. Для фіксації маніпулятивності інформації варто застосовувати узагальнені ознаки маніпулятивності та системності й організованості, які доцільно постійно удосконалювати у процесі щоденної роботи.

На глибоке переконання автора, системний моніторинг відкритих інформаційних потоків можна здійснювати в інтересах держави загалом, її гілок влади, для захисту національних інтересів в економічній чи зовнішньополітичній сфері. Моніторинг може організовуватись і в інтересах окремих фінансово-промислових чи політичних груп. Після усвідомлення мети та завдань зазначеного процесу ключовим питанням стає часовий, людський та фінансовий ресурс, який слід виділити на вирішення поставлених завдань. Досвід свідчить, що врешті-решт мова йде про конкретну грошову суму в бюджеті органу, організації тощо.

Проведення об'єктивного аналізу з метою попередження негативних наслідків маніпулятивних інформаційних впливів ускладнюється "геаl-time" режимом роботи аналітичних служб. Це означає, що найчастіше інформації для об'єктивного порівняння фактів немає: звучить заява про зв'язки високопосадовця з резидентом зарубіжної розвідки, додається картинка (фото-, відео-) потискання рук можновладця з невідомою особою..., робляться відповідні висновки. Але ж достеменно ніхто не знає, чи є ця особа іноземним агентом (мені особисто невідомі факти поширення списків негласного апарату) чи студентом 5-го курсу театрального інституту. Або набуває розголосу матеріал про корупційність особи. Як доказ наводяться фотографії шикарного автомобіля. Але ми не знаємо, чий це автомобіль, а на перевірку зазначених фактів у організації (тим більше у простих смертних) не завжди вистачає часу, сил та засобів. Рішення необхідно було приймати "ще вчора".

Завданням аналітиків за таких умов стає розпізнавання інформаційних загроз "на льоту" за непомітними, другорядними ознаками в умовах обмеженості інформації та часу.

Найбільшої уваги заслуговують інформаційні випуски новин, оскільки саме вони формулюють актуальні на сьогодні теми для громадського обговорення. Так, із величезної кількості катастроф у засобах масової інформації будуть відображені лише ті, які, образно кажучи, вдало потрапили в об'єктив телекамер: ідеальний варіант - ефектне падіння пасажирського потягу в морську безодню на тлі багряного заходу сонця. Звідси інша закономірність: боротьба ведеться за саме право потрапити в інформаційні випуски. Отже, сам порядок денний новин (так звана " agenda ") підлягає першочерговому аналізу.

Приклад з далекого 2004 року: 1. Чому Нестор Шуфрич - суперзірка телеканалів "1+1" та "Інтер"? Варіанти відповідей: а) завдяки своєму героїчному минулому; б) він найрозумніша та найфотогенічніша постать вітчизняного політикуму; в) він член СДПУ(о).

2. Яка політична сила впливала на редакційну політику каналів "1+1" та "Інтер" у 2004 році? Варіантів відповіді немає.

3. Про що свідчить чергова поява Н. Шуфрича на телеекрані?

Для визначення мети ІПВ важливо ідентифікувати цільову аудиторію впливу. В інтересах нашого виду аналізу доцільно класифікувати споживачів інформації за такими ознаками:

1. За соціальним статусом: пролетаріат, селянство, середній клас, еліта.

2. За релігійною належністю: християни (православні - католики), мусульмани (шиїти - суніти), іудеї, атеїсти.

3. За національною ознакою: українці, росіяни, татари, євреї тощо.

4. За мовною ознакою: для України важливим є поділ на російськомовне та україномовне середовище.

5. За віком: діти, студентство (молодь), працююче населення, пенсіонери і т. д.

6. За сферою діяльності: політики, економісти, правоохоронці, військові тощо (так, наприклад, основною аудиторією інтернет-сайту ОРД є правоохоронці).

Вибір перелічених соціальних груп (страт) не випадковий. Як родові ознаки для класифікації було обрано площини можливого протистояння в суспільстві: багаті - бідні, мусульмани - християни, батьки - діти тощо, - оскільки підтримка конфліктної, нестабільної ситуації є пріоритетною передумовою маніпулятивного інформаційного впливу. Спрацьовує стадний психологічний захисний ефект згуртування перед загрозою (людина - соціальна, стадна істота). Сприйняття зовнішніх команд (інформації) для спільного виконання при цьому спрощується: стояти - бігти; вперед - назад. Жодних напівтонів чи раціоналізму: або ворог, або свій. Невиконання принципово (підсвідомо) неможливе - це загрожує виживанню стада. Що може бути краще для маніпуляції?

Яскравий приклад - штучний розкол українського суспільства за лінією схід-захід, який із періодичністю та впертістю, вартою іншого застосування, свідомо культивується українськими політиками з 1998 року (друга президентська компанія Л. Д. Кучми) і до сьогодні.

Завдання ідентифікації цільових груп вирішується шляхом аналізу: джерела інформації, мови інформаційного повідомлення, часу виходу в ефір (оприлюднення), читацької (глядацької) аудиторії ЗМІ, форми оприлюднення (телебачення, друковані ЗМІ, листівки, білборди), особи - озвучувана інформації (для кого призначена промова чільника Української греко-католицької церкви Любомира Гузара?).

Особливу увагу слід звертати на ключові слова, загальний контекст повідомлення: соціальні пільги - отже, аудиторією є пенсіонери; ціни на горілку - пролетаріат; ціни на зерно, м'ясо та добрива - селяни; житло для військовослужбовців... і т. д.

Ознаки, які дозволяють виявити маніпулятивність інформаційного впливу, можна поділити на організаційні (мають ознаку системності та організованості) та змістовні.

До організаційних, зокрема, належать:

1. Масове залучення фахівців із знанням мови держави - суб'єкта впливу (журналістів, письменників, редакторів, теле-, радіо ведучих тощо) іноземними суб'єктами.

2. Зосередженість компанії (організації, держави інших суб'єктів) на інформаційному забезпеченні власної діяльності, а не на вирішенні проблем: знімають сюжет про безпечність виробництва та чудові умови праці замість того, щоб виділити кошти на утилізацію нечистот та очисні споруди.

3. Існування у структурі організації окремих інформаційно-аналітичних служб (прес-центр, інформаційна служба, власні видання, сторінка Інтернету).

4. Наймання фахівців із сфери PR, редакторів інформаційних служб, відомих телеведучих (talking heads) тощо.

5. Трансляція та ретрансляція теле - і радіопрограм (в першу чергу інформаційних) іноземного виробництва.

6. Залучення журналістів видання, каналу до участі у тренінгах, що проводяться іноземними громадськими організаціями (у процесі підготовки до виборів популярними є тренінги щодо аналізу джерел інформації; обробки результатів соціологічних досліджень; збору інформації про конкретних політиків; психологічних аспектів формування громадської думки; специфіки висвітлення економічної, соціальної та політичної тематики; технологій журналістських розслідувань тощо);

7. Отримання фінансової допомоги (в обмін на замовну спрямованість матеріалів);

8. Формування власного "agenda" - переліку інформаційних повідомлень, які будуть висвітлені у ЗМІ, основних новин, порядку їх подання. Наочною формою реалізації цього організаційного заходу є підготовка та поширення так званих "темників".

9. Інформаційна ізоляція або запровадження цензури на інформацію, яка потрапляє до суб'єкта.

10. Притримування до певного часу (міждержавні офіційні переговори, закордонні візити, вибори), нерозповсюдження компрометуючої інформації, яка стала відомою ЗМІ.

11. Час виходу матеріалів - за відсутності можливості для відповіді, або коли ця відповідь не буде почута (наприклад, 14 вересня 2005 р. о 19:30 в ефірі телеканалу "1+1" було оприлюднено інформацію про фінансування виборчої кампанії В. Ющенка Б. Березовським. В цей час президент Ющенко перебував за кордоном (до 18 вересня 2005 р. відбувалось засідання генеральної асамблеї ООН)).

12. Інформація з маніпулятивними ознаками синхронно з'являється відразу на кількох джерелах (організувати це може лише єдиний координаційний центр). Відомі випадки, коли матеріал з посиланням на першоджерело виходив раніше, ніж його оприлюднювало першоджерело.

13. Акцентування уваги джерела до подій, які є наперед конфліктними в Україні. Зазначена ознака фіксується шляхом порівняння кількості повторів конфліктних тем на різних джерелах інформації. Порівняння проводиться за наперед визначеним переліком конфліктних тем. Так, станом на 2008-2009 роки конфліктними темами в Україні були:

Зі сторони Росії: дискредитація української незалежності; некомпетентність української влади у всіх її проявах; статус Криму, статус російської мови в Україні, інтеграція з ЄС, НАТО

США: доступ громадськості до інформації про органи державної влади, свобода слова, демократичні цінності (права людини), забезпечення громадського контролю за діяльністю влади

Туреччини: об'єднання ісламських громад та переорієнтація їх на підтримку Туреччини, підтримка ідей окремих радикальних лідерів кримських татар

Польщі: тенденційне висвітлення історичного минулого, п створення автономного Мархлевського округу, порушення питання про права віруючих та самої Римо-католицької церкви

Румунії: ідеї відновлення "Великої Румунії", несправедливість (внаслідок агресії СРСР) входження до складу України територій Північної Буковини та Південної Бессарабії, порушення прав румунської меншини, запровадження подвійного громадянства

Угорщини: створення Притисянського автономного району, захист інтересів закордонних угорців, запровадження подвійного громадянства для закордонних угорців

14. Організація прес-конференцій з метою формування власного переліку інформаційних повідомлень, що варті висвітлення у ЗМІ.

15. Інформація з'являється у наперед визначених рубриках з негативним контекстом: "невдаха року", "розчарування року", "сварка року"... (див. випуски новин телеканалу "Інтер" 26 грудня 2005 р., 27 грудня 2005 р.).

16. Оприлюднення інформації через Інтернет. Останній містить "спеціалізовані" загальнодоступні сайти для "зливу" компромату (наприклад, reporter.com.ua, compromat.ru, informacia.ru, Regnum.ru, vlaeti.net тощо).

17. Джерелом інформації виступає особа (організація), діяльність якої пов'язана з іноземними спецслужбами (М. Мельниченко, Б. Березовський - 19:30 14 вересня 2005 р. на "1+1" підтверджує інформацію про фінансові зв'язки з Ющенком на тлі скандалу про фінансування виборчої кампанії).

18. Озвучувачем інформації є так звані "шоумени від політики": скандально відомі особистості (Д. Корчинський, Н. Вітренко, Н. Шуфрич, В. Жириновський).

До змістовних ознак здійснення маніпулятивного інформаційного впливу належить:

19. Розгубленість, невизначеність, багатоваріантність та страх як загальний контекст інформації. Будь-яка особа психологічно прагне до стабільності, визначеності, конкретних цілей та безпеки. Подорожній камінь із трьома варіантами вибору дороги ставив у безвихідь навіть епічних богатирів.

20. Кількість повторів ключових слів, які визначають суть повідомлення. Зазначені повтори можуть прив'язувати текст до негативних штампів: фашизм, нацизм, корупція, зрада, біль, терор тощо.

21. Присутність сенсації штучного походження (вибухи, катастрофи, злочини тощо, а не стихійні лиха чи явища природи). У хрестоматійному голлівудському фільмі про політичний РН "Хвіст крутить собакою" для відвернення уваги від неетичної поведінки Президента США в мас-медіа був запущений міф про початок бойових дій в Албанії, який успішно протримався в ефірі до моменту згасання уваги до проступків Президента.

22. Анонімність, використання псевдонімів авторами інформації: "За повідомленням нашого поінформованого джерела"; "в кулуарах влади ходять чутки", "джерело, яке побажало залишитись неназваним"...

28. Посилання на інший ЗМІ, а не на першоджерело інформації: "Зараз все те саме, тільки беруть більше. Лише ставка за ризик збільшилась", - сказав Президент про корупцію, повідомляє "Украинская правда".

24. Використання посилання на думку авторитетів: "як доведено науковцями", "не відповідає світовим стандартам", "експерти ФБР", "в той час як ще Аристотель (Маркс, Пушкін) зазначав" тощо. Посилання на авторитети використовується, коли треба без раціонального доведення підтвердити власну позицію.

25. Використання готових тверджень без аргументації (доведення): " Україна позбавлена виходів у світовий інформаційний простір",

39. Використання технічного прийому зйомки знизу, відомого як перспектива "жаби", або показ об'єкта згори (перспектива "пташиного польоту"). Цей ракурс викликає антипатію до об'єкта, створює враження слабкості, порожності. Позитивна установка створюється за допомогою фронтальної зйомки на рівні очей, оскільки психологами доведено, що це викликає симпатію до об'єкта, створює враження спокою, невимушеності.

40. Прямі вказівки у ЗМІ на бажану для зовнішнього суб'єкта поведінку. Цитуємо із першоджерела: "...на думку Клосона, в американській столиці високо оцінили б спробу Ющенка публічно переконати іранську владу підписати угоду з європейцями щодо майбутнього їхньої ядерної програми. Крім того, було б корисно, якби українці самі запропонували інформувати американських посадових осіб про всі види діяльності Києва в Тегерані, які так чи інакше зачіпають інтереси СІЛА, - вважає експерт". Риторичне запитання: на кого працює автор цієї статті, на редакцію газети чи на Держдепартамент СІЛА?

41. Використання лише частини фактів із загального обсягу в потрібному контексті: до Президента приїхав односельчанин і розповів про негаразди. Президент видав указ про розпуск ДАІ. Президент прийняв рішення про розпуск ДАІ після розмови з водієм із с. Хоружівка. Висновок: Президент приймає рішення не після консультацій із професіоналами-експертами, а після розмов із духами пращурів із рідного села Хоружівка. Із виступу Ю. Тимошенко після відставки уряду: "...Україна за перше півріччя мала динаміку зростання економіки - валовий внутрішній продукт 4 %. Для порівняння, наприклад - 3,7 % у Сполучених Штатів, 1,7 % - ЄС, 1,2 % - Польщі". Водночас динаміка зростання ВВП України за 2004 рік становила більше 12 %, а в серпні 2005 року вперше з 1999 року відмічено падіння ВВП на 1,6 %.

Зазначений перелік не є вичерпним і повинен доповнюватись у процесі подальших досліджень у сфері інформаційної безпеки.

Підкреслимо, наявність лише однієї із ознак ще не означає високу ймовірність того, що ми маємо справу з маніпулятивним інформаційним впливом як складовою спецоперації. Оцінці підлягає відповідність інформації відразу низці ознак. Об'єктивність та неупередженість оцінок на основі перелічених критеріїв може забезпечити або колектив фахівців-аналітиків, або застосування математичної теорії ймовірності.

Для оцінки змісту текстових повідомлень широко використовується контент-аналіз (від англ. content - зміст) - формалізований метод вивчення текстової і графічної інформації, який полягає у переведенні інформації, що вивчається, в кількісні показники та її статистичній обробці.

Література до розділу 6

1. Мусафирова О., Чимирис М., Гвоздик А., Золотухина И.,Динец П., Ильинская Ю. "Неуд" по нацизму: в школе, где учаться дочки президента, преподают гитлеровскую агитацию // Комсомольская правда в Украине. - 5 декабря 2007 г. - С. 5.

2. Погодин Г. В. Контент-анализ документов: Лекция. - Мн.: ИНБРБ, 1996. - 31 с.

3. Гетьманчук А. Командна гра на іранському полі // Дзеркало тижня. -- 2005. - 25 черв. - № 24 (552). - С. 5.

4. Виступ Ю. Тимошенко на телеканалі "Інтер": "Мене підставило оточення Ющенка" //.