Основи сучасної політології - Цюрупа М.В. - ВИСНОВКИ

Четверте питання вступної теми присвячено тій ролі, яку відіграє політологія у житті суспільства в цілому та для будь-якої конкретної сфери суспільного буття, зокрема, та для орієнтації приватного (особистісного) життя.

Функції політології та роль політологічного знання в житті суспільства і кожної окремої людини, особливо політично активної, фахівця - керівника визначаються у більшості тим, наскільки масштабно ці знання поширені і наскільки глибоко вкорінені у політичну поведінку людей. Політичне знання виконує, таким чином, низку суспільних та індивідуально вагомих для кожної людини функцій.

• На перше місце ми ставимо евристичну функцію політології, яка полягає у тому, що вищевказана галузь науки надає принципово нові знання в галузі природи, змісту та здійснення політики у конкретних сферах життя, реалізації її у загальнодержавній політиці,

• Важливою є функція теоретико-пізнавальна, яка на місце ідеологічно-викривленого знання та політичних міфів ставить можливість проникнення у таємниці прийняття політичних рішень, розкриває природу політики, механізми влади тощо. Теоретико-пізнавальна функція полягає у дослідженні багатогранних політичних явищ з метою отримання знання про сутність, зміст, закономірності розвитку сфер суспільства під кутом зору впливу на них державної політики.

Теоретико-пізнавальна функція передбачає за допомогою категоріальної сітки політології вивчення, систематизацію, тлумачення, аналіз, узагальнення й оцінку політичних явищ. Виходячи з того, що політологія являє собою взаємопов'язані теоретичні конструкти — доктрини, стратегічні настанови, концепції, які спираються на пізнання закономірностей суспільного розвитку, особливості здійснення керівництва будь-якої сфери, незалежно від суб'єктивних намірів і бажань суб'єктів, ця функція дає змогу всебічно осмислити та оцінити результати політичної діяльності, політичне мистецтво керівників держави.

• Функція політичної соціалізації дозволяє тому, хто оволодів необхідною сумою знань і навичок політичного аналізу, стати на рівень керівника політичного рангу, а за влучним висловом російського мислителя В. Розанова — перестати бути "дітьми у політиці".

* Прогностична функція—це розробка наукових прогнозів у політичній сфері, виявлення тенденції розвитку суспільних процесів. Вона полягає в передбаченні шляхів розвитку політичних процесій, різних варіантів політичної поведінки. У нинішніх умовах зростає роль прогнозування політичної поведінки соціальних суб'єктів у різних регіонах світу, особливо поблизу кордонів нашої держави, передбачення наслідків здійснюваних всередині країни політичних акцій. Процес наукового передбачення і прогнозування заснований на глибокому пізнанні об'єктивних законів суспільно-політичного розвитку, знанні реальних політичних інтересів, тенденцій їх реалізації. Олександр Герцен казав, що мало зривати маски, слід докопуватись до причин їх одягнення суб'єктами суспільних відносин.

* Інструментально-практична функція політології проявляє себе у розробці низки рекомендацій для удосконалення всіх сторін політичної практики, а перш за все для практики здійснення керівництва державою.

* Методологічна функція заснована на тому, що політологія виступає засобом, методологією пізнання державної політики та перетворень у справі реалізації надбаних знань і захисту інтересів суспільства.

* Світоглядна функція підносить політологію до рівня навчальних дисциплін світоглядного рівня, які розширюють світосприйняття людей, бо вона обумовлює утвердження цінностей, ідеалів, норм цивілізованої політичної поведінки, політичної культури керівників держави, що сприяє досягненню певного консенсусу в суспільстві, оптимальному функціонуванню та взаємодії політичних інститутів в будь-якій галузі. На жаль, оголошені ООН у нещодавньому минулому роки „культури миру" пройшли непомітними в Україні. Ми маємо надію, що роки ,Діалогу цивілізацій" у сфері політики, зокрема, стануть містком розуміння різних концепцій ведення державної політики.

* Інтегруюча функція виявляється у сфері політичної свідомості й політичної поведінки. Важливим компонентом у реалізації цієї функції є політична ідеологія з певною суспільною спрямованістю, що впливає на політичні цінності, соціально-політичні ідеали, тобто політична наука впливає на інтегративні політичні процеси, сприяє розвитку політичної соціалізації, підвищенню політичної культури, національної самосвідомості суспільства у цілому.

* Прикладна функція передбачає вироблення практичних рекомендацій щодо шляхів, механізмів реалізації загальнополітичних знань, раціональної організації державного планування. Вона забезпечує вивчення ефективності політичних рішень, стану суспільної думки, ставлення громадськості до діяльності політичних структур, які мають відношення до національного розвитку. Ця функція зорієнтована на безпосереднє вирішення проблем, пов'язаних з формуванням знань про принципи й методи практичного регулювання політичних процесів і виконання конкретних завдань у сфері державної політики.

* Функція формування політичної культури нами виділена на відміну від інших підручників спеціально, щоб підкреслити, що політична культура в наші часи базується на глибоких достовірних знаннях про політику, її роль та шляхи (варіанти) її реалізації в суспільстві.

ВИСНОВКИ

1. Молода синтетична політична наука визначає теоретичні засади практичної політики по керівництву державою, надаючи суспільній активності громадян чіткої спрямованості на розуміння важливості захисту національних інтересів України. Для керівника політичні знання стають ідейною основою його практичній діяльності.

2. Політологія в Україні інституювалась у навчальну дисципліну практично-прикладного характеру в системі підготовки сучасних фахівцю в галузі економіки, права, інших спеціальностей не тільки гуманітарного профілю. Вона має специфічний об'єкт дослідження — політику держави, власну методологію та парадигми політичного мислення, достатній обсяг матеріалу для осмислення, практичну потребу суспільства у підготовці кадрів політологів.

3. Загальна політологія органічно пов'язана з сукупністю конкретних політологічних знань про політику і має достатні системоутворюючі чинники, щоб самостійно досліджувати специфічний предметі виступати методологічною основою розробки і осмислення конкретної політики, збагачувати таким чином всю систему політологічного знання.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Що вивчає політологія як суспільна наука?

2. Якою є структура політичної науки?

3. Яке місце займає політологія в системі гуманітарних наук?

4. Що дає керівнику політичні знання та вміння користуватися евристичним потенціалом політології?

5. Які категорії в системі політичних наук є основними?

6. Чи можна включити в поняття "політологія" буденні політичні знання?

7. Назвіть загальнотеоретичні та конкретно-емпіричні методи дослідження політології.

8. Які конкретні способи та процедури передбачають емпіричні методи дослідження загальнополітичних фактів?

9. Які теоретичні передумови та практично-політичні потреби привели до інституювання політології як науки у XIX столітті?

10. Назвіть основні функції політології.

11. Охарактеризуйте основні парадигми політичного мислення.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Аристотель. Политика //Соч. в 4-х т. - Т.4. —М., 1983.

2. Горбатенко В.П., Туренко В.В. Вступ до політології. - К., 1996.

3. Картунов О. В. Вступ до етнополітології. - К., 1999.

4. Кирилюк Ф.М. Українська політологія: рівень розвитку, проблеми // Політологічний вісник. - 1993.- № 4.

5. Политическая наука в Украине. — Симферополь. -2002.

6. Политология: Учебник для Вузов/ под ред. В.Н. Лавриненко. - М 2002.

7. Панарин A.C. Политология. Изд. 2-е.- М., 2005.

8. Политология: Хрестоматия. - Спб, 2006.

9. Політологія: підручник для Вузів / Ред. Кремень В.Г., Пазенок B.C. та ін. - К., 2001.

10. Політологічний енциклопедичний словник. - К., 2004.

11. Рудин. Ф. М. Політологія. Курс лекцій. - К., 2004.

12. Єндрю Хейвуд. Политология. Второе изд. Пер. с англ.- М, 2005.

13. Українська політологія. - К., 1994.

14. Цюрупа М.В., Ясинська B.C. та інш. Основи загальної та воєнної політології. - К.: НАОУ, 2007.