Економічна теорія - Білецька Л.В. - Взаємозв’язок рівноваги та повної зайнятості в моделі Кейнса

З поняттям мультиплікатора тісно пов’язана категорія "акселератора", або принцип акселерації. Акселерація показує відношення між приростом попиту як на споживчі товари, так і на товари проміжного попиту (обладнання, сировина і т. ін.) і приростом інвестицій, що збільшують потужності для виробництва цих товарів. Зміна попиту викликає спорадичні та різкі зміни в капіталовкладеннях, оскільки необхідно брати до уваги різні строки, які потрібні для збільшення запасів капітального майна та зміни технічного коефіцієнту капітал-продукт, який показує приріст продукту при даному прирості капіталу. Приріст доходу стимулює приріст чистих капіталовкладень, тобто збільшення попиту на інвестиційні товари в розмірі більш ніж пропорційному.

Згідно принципу акселерації в загальному аспекті розмір капіталовкладень І є функція від зміни доходу АУ (сукупного попиту): І = / (АУ). Якщо дохід і попит залишаються постійними, то чисті інвестиції відсутні. Якщо дохід і попит збільшуються, то виникає необхідність у збільшенні виробничих потужностей. Приріст капіталовкладень повинен бути значно вищим приросту доходів, оскільки час амортизації обладнання перевищує річний строк і вартість його більша, ніж річний дохід, який воно приносить. Нові інвестиції повинні бути в декілька разів більшими за величину, на яку змінюється дохід. Ця кількість разів і називається "коефіцієнтом акселерації": І = аАУ, де а - коефіцієнт акселерації, який залежить від відношення капітал-продукт. Передбачається, що потреба в нових капіталовкладеннях виникає в тому випадку, якщо всі наявні потужності вже використані.

Взаємозв’язок рівноваги та повної зайнятості в моделі Кейнса

Основна теза кейнсіанської моделі полягає в запереченні існування в ринковій економіці автоматичного механізму стабілізації, який би спонукав підприємців виробляти необхідний обсяг продукту без інфляції та за повної зайнятості. Повна зайнятість забезпечується рівноважним обсягом ЧНП або доходу нації. Якщо інвестиції незначні, рівноважний обсяг доходу означатиме безробіття й спад виробництва. Механізм мультиплікатора посилює нові інвестиції, а також посилює негативний ефект скорочення інвестицій за умов спадної MPC (граничної схильності до споживання). Якщо чисті інвестиції взагалі зникнуть, то дохід нації зменшиться до точки рівноваги, тоді суспільство буде настільки бідним, що припинить будь-які заощадження.

Поки чисті заощадження, що відповідають повній зайнятості, не врівноважаться чистими приватними інвестиціями, в економіці буде зберігатися повна зайнятість. Тоді виникає дефляційний розрив, який вимірюється нестачею інвестицій порівняно із заощадженнями, що відповідають повній зайнятості.

За дефляційного розриву нестача витрат (сукупного попиту) зумовлює депресивний вплив на економіку, обсяг реального продукту скорочується.

Якщо чисті інвестиції виявляють тенденцію до перевищення рівня заощаджень, який відповідає повній зайнятості, то попит на товари перевищить можливості їх виробництва й ціни почнуть зростати, тобто з’явиться інфляція. У цьому випадку виникає так званий інфляційний розрив.

За інфляційного розриву надлишок витрат (сукупного попиту) веде до зростання номінального продукту, але реальний ЧНП зростати не буде.

Утворення дефляційного та інфляційного розривів в економіці показане на графіку.

Дефляційний розрив позначено на рисунку прямою Е_оВ , це величина, на яку графік сукупних витрат (сукупного попиту) повинен був би зміститися угору (від АД до АВ_о), щоб забезпечити безін-фляційний рівень ЧНП за умов повної зайнятості. Чим більший коефіцієнт мультиплікатора, тим більшим було б це зміщення, а отже, і дефляційний розрив.

Дефляційний розрив веде до зменшення реального ЧНП (на графіку це показано стрілкою 1). Він свідчить про спад виробництва національного продукту нижче рівноважного рівня, економіка не може забезпечити зайнятість певної кількості працівників і витратить безповоротно (згідно закону Оукена) частину національного продукту.

Інфляційний розрив відображає надлишок сукупного попиту, що підвищує ціни внаслідок інфляційного попиту. При цьому зростає номінальний ЧНП (показано стрілкою 2), водночас реальний продукт не зростає, адже інфляційний розрив не може підвищити зайнятість, яка й так досягла максимального значення. Рух цін угору триватиме доти, поки існуватиме інфляційний розрив, тобто поки не пощастить зменшити попит на інвестиції чи попит на споживчі товари, або поки не буде застосована відповідна державна антиінфляційна політика.

Зростання інфляції попиту може забезпечити повну зайнятість до того часу, поки існуватиме інфляційний розрив.

Взаємозв’язок інфляції, попиту і зайнятості відображається кривою Філліпса (див. графік "Крива Філіпса").

У принципі модель Кейнса відображає взаємозв’язок між сукупними витратами і реальним національним продуктом при сталому рівні цін. Але наступний розвиток моделі дає змогу уявити, як впливає на економічну рівновагу і мультиплікатор і інфляційний розрив.

На рисунку крива АБ відображає зміну сукупної пропозиції. На цій кривій виділено три відрізки: аЬ - так званий "кейнсіанський" (показує цілком еластичну пропозицію, що характерна для депресивної економіки, яку й досліджував Кейнс); Ьс - проміжний, са¹ - так званий "класичний" (показує цілком нееластичну пропозицію, що відображає уявлення неокласичної теорії). Під дією різноманітних факторів графік сукупного попиту зміщується вправо (попит зростає) - від АД до АД, від 0₁ до 0₃ показують рівноважний обсяг ЧНП за різних значень сукупного попиту.

Зміщення кривої сукупного попиту від AD_X до AD₂ відбувається на кейнсіанському (горизонтальному) відрізку кривої AS, тобто передбачається, що економіка є депресивною з недовантаженням виробничих потужностей і високим рівнем безробіття (це відповідає ситуації 30-х років, коли розроблялася кейнсіанська модель). Тому підприємці схильні нарощувати випуск продукції навіть за незмінної ціни р. Будь-яка зміна сукупного попиту зумовить зміни обсягу рівноважного ЧНП і зайнятості навіть за сталого рівня цін. Отже, на кейнсіанському відрізку кривої сукупної пропозиції (AS) мультиплікатор інвестицій і зайнятості діє на повну силу.

На проміжному відрізку кривої AS внаслідок інфляційного зростання цін (від р до P₂) частина величини будь-якого первісного приросту сукупного попиту буде анульована інфляцією, а на класичному відрізку інфляція повністю знищить увесь ефект зростання сукупного попиту; тому зростання реального національного продукту і зайнятості не відбувається. На класичному відрізку кривої AS зростає лише номінальний ЧНП. Інфляція спочатку послабила (на проміжному відрізку), а потім повністю нейтралізувала (на класичному відрізку) дію мультиплікатора інвестицій і зайнятості.

Отже, за кожного даного первісного приросту сукупного попиту пов’язане із ним збільшення реального продукту нації і зайнятості буде тим меншим, чим вищим буде рівень інфляції.

Зростання рівня цін послаблює дію мультиплікатора зайнятості.